Постанова № 62370461, 26.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа № 922/965/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача не прибув,

від відповідача ОСОБА_1, (за довіреністю від 29.03.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 (вх. №2294 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.16 у справі № 922/965/16

за позовом ТОВ "Богдан Лізінг"

до ФОП ОСОБА_2

про вилучення предметів лізингу

та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2,

до ТОВ "Богдан-Лізинг", м. Київ

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача повернути позивачу предмет лізингу по Договору фінансового лізингу 112/11-АВТ від 18.02.2011 року, а саме; автобус Богдан А144.2, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача. В обґрунтування позову позивач посилався на закінчення строку користування предметом лізингу та на обов'язок відповідача повернути предмет лізингу, відповідно до п. 3.5 Договору.

10.05.2016 року до господарського суду від ФОП ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Богдан-Лізинг", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним право власності на автобус Богдан А1445, міський, колір зелений, рік виписку 2011, № шасі Y6LA14420BL100419. В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на повне виконання ним умов Договору фінансового лізингу та на відмову Лізингодавця укладати договір купівлі-продажу, яка прийнята судом до провадження та призначена до розгляду разом з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року у справі № 922/965/16 (суддя Погорелова О.В.) первісний позов задоволено повністю; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" предмет лізингу по договору фінансового лізингу від 18.02.2011 №112/11-АВТ, а саме: автобус Богдан А1442, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" 1378,00 грн. судового збору; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2016 у справі №922/965/16 та прийняти нове рішення яким зустрічний позов задовольнити в задоволенні первісного позову відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 21.09.2016. Ухвалено заявнику апеляційної скарги надати докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Від ТОВ "Богдан - Лізинг" надійшов відзив (вх. 9483 від 20.09.2016) на апеляційну скаргу, в якому вважає, що ФОП ОСОБА_3 не має правових підстав для отримання предмету лізингу у власність. Наводить правове обґрунтування своєї позиції у справі та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 розгляд справи відкладено на 26.10.2016. Вдруге зобов'язано заявника апеляційної скарги надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом розмірі.

Від заявника апеляційної скарги надійшла заява (вх. 10249 від 10.10.2016), в якій просить додати до апеляційної скарги квитанцію про доплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Заява задоволена, докази сплати судового збору долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 26.10.2016 позивач ТОВ "Богдан Лізинг" уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 26.10.2016 представник ФОП ОСОБА_2 вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Богдан Лізинг".

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, строк її розгляду, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника ТОВ "Богдан Лізинг".

В судовому засіданні 26.10.2016 представник ФОП ОСОБА_2 (заявника апеляційної скарги) підтримав вимоги апеляційної скарги повністю. Просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представника ФОП ОСОБА_2 та перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.02.2011 року ТОВ Богдан-Лізинг" (лізингодавець) та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір фінансового лізингу № 112/11-АВТ.

Предметом Договору лізингу є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу майно, згідно Специфікації (автобус Богдан А1442, що був вироблений у 2011 році, загальною вартістю 360000,00 грн.), для власного користування Лізингоодержувача на визначений строк за умови оплати останнім періодичних лізингових платежів (п. 1.1 Договору).

Строк користування предметом лізингу, відповідно до п. 1.3. Договору, становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу.

На виконання Договору лізингу, 01.04.2011 року Лізингодавець передав в користування Лізингоодержувачу автобус Богдан А1442, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Актом приймання-передачі предмету лізингу, підписаним між сторонами (а.с. 15).

Відповідно до пункту 1.5 Договору лізингу право власності на предмет Лізингу залишається за ТОВ "Богдан Лізинг" протягом всього строку дії договору лізингу.

Підтвердженням права власності Позивача на автобус Богдан А1442, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС819035.

Пунктом 3.5 Договору сторони узгодили, що у випадку дострокового припинення Договору, вилучення предмету лізингу, відмови від Договору, закінчення строку Договору, повного виконання, розірвання Договору, - Лізингоодержувач зобовязаний повернути Лізингодавцю предмет лізингу у відповідній комплектності з усіма документами і матеріальними цінностям, які передавалися Лізингоодержувачу разом з предметом лізингу в придатному для експлуатації технічному стані - в технічному стані в якому він його отримав з урахуванням ступеню зношеності, що відповідає нормальним умовам експлуатації для такого предмету лізингу. У разі необхідності та на вимогу Лізингодавця, Лізингоодержувач за власний рахунок в строк, що не перевищує 30 (тридцять) календарних днів зобовязаний відновити предмет лізингу до справного технічного стану.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність законність та обґрунтованість позовних вимог.

Судова колегія вважає правомірними такі висновки суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи, строк користування предметом лізингу, відповідно до п. 1.3. Договору, становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу, тобто до 01.04.2014 року.

Частиною 7 пункту 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Богдан Лізинг" 02.02.2016 цінним листом з описом вкладення направлено ФОП ОСОБА_2 вимогу № 36 про повернення автобусу по Договору фінансового лізингу від 18.02.2011.

Лізингоодержувач предмет лізингу не повернув, що стало підставою для звернення ТОВ "Богдан Лізинг" до господарського суду з позовом про повернення предмету лізингу.

Розділом 11 Договору фінансового лізингу передбачено умови переходу права власності на предмет лізингу. Так, відповідно до п. 11.2 Договору, Лізингоодержувач, під час дії цього Договору, однак не раніше закінчення строку користування (п. 1.3 Договору) з моменту отримання предмета лізингу в повному обсязі, передбаченому у Специфікації, при обовязковій умові сплати в повному обсязі заборгованості за лізинговими платежами за цим Договором, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків (що підтверджується підписанням Сторонами акту звірки взаєморозрахунків) має першочергове право придбати у власність (викупити) предмет лізингу, а Лізингодавець зобовязаний його продати Лізингоодержувачу на умовах, викладених у пункті 11.3. цього Договору. За необґрунтовану відмову від продажу предмету лізингу Лізингоодержувачу, Лізингодавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України

У п. 11.3 Договору сторони обумовили, що про бажання придбати у власність предмет лізингу на умовах цього Договору, Лізингоодержувач зобовязаний письмово повідомити Лізингодавця не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати придбання предмету лізингу у власність, та до придбання права власності повинен сплатити Лізингодавцю винагороду (комісію) у складі наступного за датою такого придбання чергового лізингового платежу, визначеного у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до цього Договору).

Згідно п. 11.4 Договору, придбання у власність (викуп) предмету лізингу відбувається на підставі договору купівлі-продажу предмету лізингу. При цьому вартість предмету лізингу на дату укладання договору купівлі-продажу (без урахування ПДВ) визначається шляхом зменшення загальної вартості предмету лізингу на момент укладення цього Договору (вказана у пункті 1.1. цього Договору) на сукупний розмір сплачених Лізингоодержувачем платежів по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмету лізингу у складі лізингових платежів за цим Договором до моменту переходу до Лізингоодержувача права власності на предмет лізингу.

Відповідно до п. 11.5 Договору, якщо в результаті порушення Лізингоодержувачем умов цього Договору та/або законодавства України, Лізингоодержувач має прострочену заборгованість за лізинговими платежами, не сплатив штрафні санкції або не відшкодував збитки (якщо вони нараховані Лізингодавцем), або розглядається будь-який судовий позов Лізингодавця до Лізингоодержувача з приводу цього Договору, Лізингоодержувач втрачає право придбати у власність (викупити) предмет лізингу на умовах, передбачених цим Договором, а обовязки Лізингодавця, вказані у пункті 11.2 цього Договору припиняються.

Отже, для отримання предмету лізингу у власність передбачено певна процедура. А сам перехід права власності відбувається лише після укладення договору купівлі-продажу.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в законодавстві та в договорі відсутні норми та положення, які б передбачали автоматичний перехід права власності на предмет лізингу у випадку закінчення строку користування (лізингу), виплати лізингових платежів, тощо.

Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, судом першої інстанції правомірно задоволено первісні позовні вимоги щодо повернення предмету лізингу у зв'язку із закінченням строку дії договору.

Рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог судова колегія також вважає таким, що відповідає нормам матеріального права та прийнятим у відповідності до обставин справи.

Так, як зазначено вище, відповідно до статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" якщо сторони лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачено інше.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ "Богдан Лізинг" та ФОП ОСОБА_2 договору купівлі-продажу предмета лізингу. Відповідно ФОП ОСОБА_2 не було сплачено передбаченої таким договором ціни.

Судова колегія вважає хибним твердження заявника апеляційної скарги що за умовами договору лізингу він набуває право власності на предмет лізингу. Зазначена позиція апелянта спростовується як нормами чинного законодавства так і положеннями самого договору, відповідно до яких у разі належного виконання умов договору лізінгоодержувач лише набуває першочергове право придбати у власність (викупити) предмет лізингу.

Крім того, як встановлено вище, відповідно до п. 11.3 Договору фінансового лізингу про бажання придбати у власність предмет лізингу лізингоодержувач зобов'язаний письмово повідомити лізингодавця не пізніше 30 календарних днів до дати придбання предмету лізингу у власність та до придбання права власності повинен сплатити лізингодавцю винагороду (комісію).

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання ФОП ОСОБА_2 вказаних положень договору.

Судова колегія вважає, що заявником апеляційної скарги помилково ототожнюються поняття договору фінансового лізингу (який фактично є договором оренди) та договором купівлі продажу.

Так, відповідно до підпункту "б" підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Отже, з огляду на те, що доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а також враховуючи наведені обставини справи та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого вказане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта щодо сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2016 у справі № 922/965/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 31.10.16 (29.10.2016 та 30.10.2016 вихідні дні).

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.