Постанова № 62368774, 03.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 серпня 2011 року № 2а-10175/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши матеріали адміністративної справи та додані документи

за позовом Підприємства з інозменою інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Укрфарм" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасвуання рішення № 0000802302/0 від 18.02.2011 року На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Укрфарм»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.02.2011 р. №0000802302/0, в частині визнання грошового зобовязання за платежем «11020300 Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»в розмірі 24 372,00 грн., з яких: 19 497,00 грн. основний платіж, 4 875,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зазначає, що в ході перевірки було встановлено порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 пп. 5..1, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 23 920,00 грн.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Укрфарм»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатом перевірки складено Акт перевірки №253/23-02/20005075 від 04.02.2011 р. В Акті перевірки зазначено, що під час перевірки встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 пп. 5.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 23 920,00 грн., в т. ч. по періодах: за ІІІ кв. 2009 р. в сумі 6499 грн., за ІV кв. 2009 р. в сумі 6499 грн., за І кв. 2010 р. в сумі 6499 грн., за ІІІ кв. 2010 р. в сумі 4423 грн. та інші порушення.

На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 р. за № 0000802302/0, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання у розмірі 25900,00 грн.

Судом встановлено, що між Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Укрфарм»та громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_3 08.05.2009 р. було укладено Трудовий контакт (надалі по тексту Трудовий контракт).

У відповідності до п 1.1 Трудового контракту, працівник приймається на роботу в ПП ТОВ «ОСОБА_1 Укрфарм»на посаду директора з економіки.

Згідно п. 6.1 Трудового контракту, строк дії контракту 1 рік, з моменту отримання дозволу на працевлаштування в Україні, а саме з 08.05.2009 року по 08.05.2010 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься Наказ 348/1-К від 08.05.2009 р. про прийняття на посаду директора з економіки ТОВ «ОСОБА_1 Укрфарм», з оплатою праці згідно умов контракту, з 08.05.2009 р. та Дозвіл на працевлаштування №35542 від 08.05.2009 р. громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 на посаду директора з економіки.

Як зазначає Позивач, для належного виконання працівником (ОСОБА_3) своїх функціональних обовязків він повинен проживати у м. Києві, оскільки ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_2.

Між Позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договір суборенди від 01.06.2009 р. (надалі по тексту Договір).

У відповідності до п. 1 Договору, Орендар передає Суборендарю у найм (оренду), а Суборендар приймає від Орендаря у найм (оренду) наступне нерухоме майно (надалі Квартира): квартира загальною площею 43,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Орендарю на праві договору оренди від 1 червня 2009 року.

Згідно п. 5 Договору право Суборендаря вселити в квартиру для проживання ОСОБА_3, паспорта № ВА 5072434.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №№ 16718, 18102, 18708, 19474, 20905, 21479, 22039.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, згідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 цього Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Враховуючи викладене, суду приходить до висновку, що витрати Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Укрфарм»на оренду житла для директора з економіки, понесені у зв'язку з організацією і здійсненням господарської діяльності і не пов'язані з фінансування особистих потреб фізичної особи, оскільки перебування пана ОСОБА_3, громадянина ОСОБА_2, в Україні, зумовлене виконанням договору про надання послуг, а отже позовні вимоги Позивача є обґрунтованими.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 р. по справі №К-35212/06 та в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.07.2009 р. по справі № К-34381/06.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про безпідставність висновків податкового органу, а тому податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 р. №0000802302/0 в частині визнання грошового зобовязання за платежем «11020300 Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»в розмірі 24 372,00 грн., з яких: 19 497,00 грн. основний платіж, 4 875,00 грн. штрафні (фінансові) санкції підлягає скасуванню.

В частині щодо визнання дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва протиправними, Суд відмовляє, оскільки Позивачм не надано суду переконливих доказів протиправності дій та не доведено в чому саме полягає протиправність.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.02.2011 р. №0000802302/0, в частині визнання грошового зобовязання за платежем «11020300 Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»в розмірі 24 372,00 грн., з яких: 19 497,00 грн. основний платіж, 4 875,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

3. В іншій частині відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.Б. Федорчук