Постанова № 62368438, 25.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4953/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.06.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2016 року ним засобами поштового звязку отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 24.06.2016 року № НОМЕР_1, яким йому визначено суму податкового зобовязання за земельним податком з фізичних осіб код 18010700 за 2016 рік у сумі 4972,48 грн. Позивач зазначає, що відповідачем при визначені суми податку позивачу не враховано приписи податкового законодавства, а саме: відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобовязання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Однак, позивачу із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем розрахунок не надсилався, що, враховуючи положення Договору на дольову участь у землекористуванні від 13.10.2003 року, укладеного між позивачем та Одеською міською радою, якими передбачено фіксовану ставку плати за долю у землекористуванні за базовий податковий період у розмірі 502,98 гривень за рік, спонукало позивача звернутися до контролюючого органу щодо отримання обґрунтувань зазначеної в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні обсягу зобовязань. Після цього, позивач засобами поштового звязку отримав 21.09.2016 року не завірений жодним чином розрахунок «до податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 року № НОМЕР_1». При цьому, позивач зазначає, що викладені у зазначеному розрахунку земельного податку показники не відповідають дійсності та спростовуються відомостями з відкритих державних джерел інформації. Так, відповідачем необґрунтовано взято за основу показник нормативно-грошової оцінки за 1 м. кВ., яких відповідачем зазначено у розмірі 2504,24 гривень, оскільки вказаний показник в наявний час регулюється виключно рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999 року № 438-ІІІ «Про затвердження проекту «Грошова оцінка земель м. Одеси». Позивач вказує, що застосоване, під час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення від 24.06.2016 року відповідачем, скасовані рішенням суду рішення Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» та рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» є неправомірним, та негативні правові наслідки, застосовані щодо позивача підлягають визнанню судом неправомірними.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача відносно задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечувала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позов, які зокрема обґрунтовані тим, що на виконання п. 289.3 ст. 289 ПК України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 11.01.2016 року N 6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» повідомила, зокрема, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3 %. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, станом на 01 січня 2016 року становить 1,433. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять. 2014 рік - 1,249 та 2015 рік - 1,433. Крім того, на момент здійснення розрахунку земельного податку було використано рішення Одеської міської ради № 41- VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси». Вказане рішення та технічна документація була доведена до державної податкових інспекцій для обґрунтованого обчислення земельного податку з фізичних осіб. Так, на підставі вищевикладеного з урахуванням коефіцієнтів індексації (2014 рік - 1,249 та 2015 рік - 1,433) ОСОБА_1 сформовано та надіслано податкове повідомлення - рішення від 24.06.2016 року № 00259711303.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності.

Платником плати за землю відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України є власник земельної ділянки, земельної частки (паю), а також землекористувач.

При цьому, відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю обовязків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.5 ст. 286 ПК України визначено що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Згідно договору на дольову участь у землекористуванні від 13.10.2003 року №1143 ОСОБА_1 було визначено Одеською міською радою дольову участь та засвідчено право на землекористування 9/1000 частки земельної ділянки площею 1607,94 кв.м., що складає 14,47 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 2.

Згідно п. 1.2 зазначеного договору долю у землекористуванні було визначено відповідно до Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за дольову участь у землекористуванні в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 29.02.2000 року №702-ХХШ терміном на 10 років для експлуатації та обслуговування магазину.

Станом на 24.06.2016 року згідно баз даних ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за ОСОБА_1 числиться 36,98 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 2. Судом встановлено, що наявну інформацію з баз даних було використано при здійсненні розрахунку земельного податку на 2016 рік та при винесені податкового повідомлення-рішення №0029711303 від 24.06.2016 року.

Так, судом встановлено, що 24 червня 2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області згідно з п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.06.2016 року №0029711303, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з земельного податку, що вноситься фізичними особами за 2016 рік у сумі 4 972,48 грн. (а.с. 7).

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 24.06.2016 року № НОМЕР_1, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобовязання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з розрахунку до податкового повідомлення рішення від 24.06.2016 року № НОМЕР_1, відповідачем взято за основу показник нормативно - грошової оцінки за 1 м. кВ. у розмірі 2504,24 грн. (а.с. 60).

При цьому, як зазначила у судовому засіданні та у письмових запереченнях представник відповідача, на момент здійснення розрахунку земельного податку позивачу було використано рішення Одеської міської ради № 41- VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» (а.с. 27), оскільки вказане рішення та технічна документація були доведені до державної податкових інспекцій для обґрунтованого обчислення земельного податку з фізичних осіб. Так, на підставі вказаного рішення, з урахуванням коефіцієнтів індексації (2014 рік - 1,249 та 2015 рік - 1,433) ОСОБА_1 сформовано та надіслано податкове повідомлення - рішення від 24.06.2016 № 00259711303.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а визнані протиправними та скасовані рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» та № 1268-УІ від 20.09.2011 року «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року по справі № 522/11050/14-а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року скасовано, адміністративний позов ТОВ «Блаз» залишено без розгляду.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року по справі 522/11050/14-а у задоволенні апеляційної скарги Одеської міської ради відмовлено, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2016 року касаційну скаргу Одеського міського голови на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року по справі 522/11050/14-а повернуто особі, яка її подала.

Таким чином постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року та по справі 522/11050/14-а набрала законної сили.

Як вбачається із вищезазначених судових рішень, суди обох інстанцій дійшли єдиного висновку щодо протиправності рішень Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» та № 1268-УІ від 20.09.2011 року «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси».

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обовязок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що розмір земельного податку у сумі 4972,48 грн. визначений позивачу податковим повідомленням рішенням № НОМЕР_1 від 24.06.2016 року був розрахований відповідачем на підставі рішень Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси» та № 1268-УІ від 20.09.2011 року «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси», які скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 24.06.2016 року державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2, 3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.06.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.06.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 жовтня 2016 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 жовтня 2016 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.