Ухвала суду № 62368242, 26.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/4809/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.

секретаря судового засідання Музички Н.В.,

за участю:

представника позивача - Мельника В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» до Богунського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Богунський ВДВС Житомирського МУЮ), третя особа - ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про скасування постанов частково та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування постанов Богунського ВДВС Житомирського МУЮ АА№574681 від 11 червня 2010 року, №34589155 від 16 листопада 2010 року, АА№598224 від 13 грудня 2010 року, №30737615 від 19 січня 2012 року, №30738006 від 19 січня 2012 року, №42849760 від 8 квітня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано постанови Богунського ВДВС Житомирського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА№574681 від 11 червня 2010 року, №34589155 від 16 листопада 2010 року, АА№598224 від 13 грудня 2010 року, №30737615 від 19 січня 2012 року, №30738006 від 19 січня 2012 року, №42849760 від 8 квітня 2014 року в частині накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що належить ОСОБА_3 Зобов'язано Богунський ВДВС Житомирського МУЮ зняти арешт із нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 73,1 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного від 11 листопада 2015 року, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 16 листопада 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (банк) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір №0501/1107/88-260 на суму 49500,00 тисяч доларів США.

Одночасно 16 листопада 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, предметом якого є забезпечення належного виконання зобов'язання за обумовленим кредитним договором за рахунок передачі в іпотеку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта обтяження за зазначеним договором іпотеки 16 листопада 2007 року зареєстровано обтяження на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу №15. Пунктом 2.1 визначено предмет вказаного договору, відповідно до якого банк відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку па підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором. Після переходу прав вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

У подальшому АКБ «ТАС-Комерцбанк» були відступлені права вимоги, у тому числі і за договорами іпотеки, ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та проведено реєстрацію змін у Державному реєстрі іпотек.

Державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського МУЮ за заявами стягувачів - ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ПАТ КБ «ПриватБанк», одночасно із відкриттям виконавчих проваджень АА№574681, №34589155, АА№598224, №30737615, №30738006 та №42849760 з виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Так, Богунським ВДВС Житомирського МУЮ постановами: АА№574681 від 11 червня 2010 року накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 379807 грн 27 коп. та оголошено заборону на його відчуження; №34589155 від 16 листопада 2010 року накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 257160 грн 64 коп. та оголошено заборону на його відчуження; АА№598224 від 13 грудня 2010 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику та оголошено заборону на його відчуження; №30737615 від 19 січня 2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 79546 грн 78 коп. та оголошено заборону на його відчуження; №30738006 від 19 січня 2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 457 грн 73 коп. та оголошено заборону на його відчуження; №42849760 від 8 квітня 2014 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 1091979 грн 96 коп. та оголошено заборону на його відчуження.

Такі дії відповідача, на думку позивача, порушують його права, оскільки ТОВ «ФК «Вектор Плюс» має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» має пріоритет над обтяженням щодо нерухомого майна, тобто позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Приймаючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з наданих позивачем ксерокопій договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15, договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року без будь-яких додатків не вбачається переходу прав від АКБ «ТАС-Комерцбанк» до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за кредитним договором №0501/1107/88-260 від 16 листопада 2007 року та іпотечним договором від 16 листопада 2007року, а вказані ксерокопії договорів містять лише відомості про те, що перелік прав за кредитними та іпотечними договорами, які відступаються наведені у додатках до цих договорів. У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено обставин щодо порушення його прав та інтересів оскаржуваними рішеннями.

Разом з тим, позивачем у касаційній скарзі зазначено, що у додатках, витребуваних Житомирським апеляційним адміністративним судом, є інформація стосовно інших осіб, і такими особами не надано згоду на її розповсюдження, тому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не мало можливості надати такі документи в повному обсязі, однак, витяги із вказаних документів містяться в матеріалах справи. Щодо відомостей про суму заборгованості ОСОБА_3, то така інформація також надавалася позивачем у доданому до позову Витягу з реєстру заборгованостей боржників №1-Б від 28 листопада 2012 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, належним чином не дослідив матеріали які містяться у даній справі.

Згідно зі статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

У зв'язку з цим, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман