Ухвала суду № 62368241, 26.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/28521/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Директора Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (із заявленим в ній клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження) на вказане судове рішення.

Згідно із частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, остання ухвалена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні; разом з тим, повний текст виготовлений 26 вересня 2016 року, а тому двадцятиденний строк, встановлений для її касаційного оскарження, закінчився 17 жовтня 2016 року; касаційну ж скаргу відповідачем подано 21 жовтня 2016 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті).

При цьому, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, відповідач вказує на те, що копію оскаржуваної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року отримано ним 18 жовтня 2016 року, не підтверджуючи таку обставину належними документальними доказами (конвертом, тощо).

Відповідно до частини 4 статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, оскільки скаржником не додано документа про сплату судового збору.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом даної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

За наведених обставин, доводи, зазначені у вищевказаному клопотанні не свідчать про наявність підстав для задоволення такого і відстрочення сплати судового збору.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484-VІІІ) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, - фізична особа звернувся до суду з цим адміністративним позовом у 2016 році після набрання чинності Законом № 484-VІІІ.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень.

Так, згідно з підпунктами 1, 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, позовна заява містила вимогу майнового та немайнового характеру, а відтак судовий збір належало сплачувати за кожну з них, тобто загалом у розмірі 1102,40 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і змісту позовної заяви, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1322,88 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з наведеного, а також вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк