Ухвала суду № 62367949, 28.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 жовтня 2016 року м. Київ К/800/25344/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Радехівської районної ради Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 16 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської районної ради Львівської області про визнання протиправними і скасування рішень, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Радехівської районної ради Львівської області (далі - Рада) в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила: визнати протиправним і скасувати рішення Радехівської районної ради Львівської області ХХХVІІ позачергової сесії VІ скликання № 673 від 13 січня 2015 року «Про припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1», № 684 від 22 січня 2015 року «Про припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1», від 22 січня 2015 року у частині скасування рішення Радехівської районної ради Львівської області № 673 від 13 січня 2015 року «Про припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1» (далі - оскаржувані рішення); стягнути з відповідача на свою користь 68358,66гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням регламенту Ради, норм Конституції України, Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), законодавства про працю і її прав, а тому ОСОБА_1 просила про задоволення позову.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 16 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року, позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано рішення відповідача № 684 від 22 січня 2015 року «Про припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1», стягнуто з Ради на користь позивача 68106,81 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В решті позову відмовлено.

Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, в частині задоволених позовних вимог, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити у позові повністю.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржнику, у строк до 21 жовтня 2016 року запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде йому повернуто.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 24 жовтня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судами, що 15 грудня 2014 року у Раді зареєстровано звернення № 4.10-534 за підписами 36-ти депутатів цієї ради, що складають більшість від загального складу ради, адресоване голові ради, з вимогою скликати на 30 грудня 2014 року 37-му позачергову сесію ради, з включенням у порядок денний питання про дострокове припинення повноважень голови ради у зв'язку з рішенням цієї ради про визнання незадовільною роботи її голови.

В подальшому, на засіданні Ради ХХХVІІ позачергової сесії прийняті оскаржувані рішення.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з протиправності рішення відповідача № 684 від 22 січня 2015 року, оскільки таке було прийняте на ХХХVІІ позачерговій сесії Ради, скликання якої не відповідало вимогам № 280/97-ВР та регламенту Радехівської районної ради.

Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської районної ради Львівської області про визнання протиправними і скасування рішень, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Радехівської районної ради Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 16 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк