Рішення № 62367677, 26.10.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2016 року Справа № 913/980/16

Провадження №21/913/980/16

Суддя Кривохижа Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" , м. Дніпро,

до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 68610,00 грн. штрафу,

при секретарі судового засідання Бережній Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача:

- Барчунінов К.О., юрисконсульт 1 категорії структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень «РФ «Придніпровська залізниця» представник за довіреністю № НАТ719932 від 27.04.2016 (ПАТ "Українська залізниця");

від відповідача:

- Короба Ю.А., начальник юридичного управління за довіреністю №5 від 20.05.2016 (ПрАТ «Краснодонвугілля»,

розглянувши матеріали справи,

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 68 610 грн. 00 коп.;

- за ухвалою від 06.09.2016 №913/980/16 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 21.09.2016;

- за ухвалою від 21.09.2016 №913/980/16 господарський суд Луганської області відклав розгляд справи на 12 годин 00 хвилин 26.10.2016;

- на адресу суду надійшли:

- відзив №12/64 від 12.09.2016 відповідача ПАТ "Краснодонвугілля" на позовну заяву з матеріалами за додатком;

- заперечення б/н від 21.10.2016 на відзив відповідача та клопотання щодо зменшення суми штрафу позивача ПАТ «Українська залізниця»;

- під час судового засідання представник позивача надав оригінал платіжного доручення №107/1985 від 31.08.2016 про сплату судового збору, який підписаний та засвідчений печаткою;

- матеріали справи та додатково надані були предметом розгляду у судовому засіданні;

- в судовому засіданні 26.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши доводи та пояснення присутніх, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

- за позовною заявою б/н від 02.09.2016 позивач просить суд стягнути з відповідача суму 68610 грн. 00 коп. штрафу та витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 грн. 00 коп., посилаючись на наступне;

- відправником ПрАТ "Краснодонвугілля" в березні 2016 року за залізничними накладними №52548658, №52548617 та №52455862 зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "Запоріжкокс" в залізничних вагонах №61653788, №62523576 та №53607461 був відправлений вантаж "концентрат угольный"(мовою оригіналу);

- згідно з накладними №52548658, №52548617 та №52455862 маса вантажу складає відповідно 70000 кг, 69000 кг, 70000 кг;

- 16.03.2016 на ст. Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці було проведено зважування вагонів №61653788, №62523576 та №53607461, за результатами якого було встановлено, що маса вантажу, яка вказана відправником в залізничних накладних №52548658, №52548617 та №52455862 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу, встановленій на ст. Пологи;

- у зв'язку з вищезазначеним, у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, було складено комерційні акти РА №008349/282, РА №008348/281 та РА №008347/280 від 16.03.2016;

- на станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці, на підставі комерційних актів РА №008349/282, РА №008348/281 та РА №008347/280 від 16.03.2016, були здійснені перевірку вантажів вагонів №61653788, №62523576 та №53607461. Під час перевірки встановлено, що різниці проти маси вантажу вказаної в комерційних актах немає;

- відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;

- за ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються в накладній;

- згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли;

- у відповідності зі ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення;

- провізна плата згідно з розрахунком, наданим позивачем, за вагони №61653788, №62523576 та №53607461 становить 4574 грн. 00 коп. за кожний. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який складає 22870 грн. 00 коп. за кожний вагон відповідно;

- отже, позивачем за позовом заявлений до стягнення з відповідача штраф в сумі 68 610 грн. 00 коп.;

- дослідивши обставини справи, розглянувши та оцінивши матеріали справи та надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав;

- відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом;

- статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них;

- відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами;

- згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної;

- відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення;

- відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами);

- у відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору;

- раніше на адресу суду надійшов відзив №12/64 від 12.09.2016 відповідача ПрАТ «Краснодонвугілля», в якому зазначив наступне:

- переважування вантажу здійснювалось на вагонних вагах №085 станції Запоріжжя - Ліве; за технічним паспортом на ці ваги, який додано до позовної заяви, вбачається, що власником ваг є ПАТ "Запоріжкокс" та вони знаходяться на 9 під'їзної колії;

- відповідно до п. 6 паспорту вказано, що "строк строк експлуатації, встановлений виробником для ЗТТВ становить 10 років";

- згідно п. 8 паспорту "Дата прийняття ЗТТВ в експлуатацію 09.12.2004", тобто ваги знаходяться в експлуатації понад 10 років, що впливає на недовіру до свідчень останніх;

- відповідач також просить суд зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, посилаючись на те, що зазначеним правопорушенням позивачу не завдано збитків або настання негативних наслідків;

- крім того, відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі; через це останній був змушений неодноразово зупиняти свою виробничу діяльність. Так, з грудня 2014 відповідач практично не працює, всі його структурні підрозділи перебувають у простої, про свідчать накази №№617, 26, 55, 78, 125, 149, 172, 198, 218, 244 та інші по підприємству. З 01.05.2016 підприємство перейшло на не повний робочий тиждень 60% робочого часу за наказом №97 від 01.04.2016;

- з листопада 2014 по теперішній час практично повністю було припинено відвантаження товару споживачам, а також отримання обладнання та інших засобів і матеріалів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

- збитки у діяльності підприємства становлять:

- станом на 01.07.2016 - 393 865 тис. грн.;

- за підсумком роботи у 2015 році - 970 016 тис. грн.;

- окрім зазначеного, станом на 01.07.2016 непокритий збиток складає 3 397 481 тис. грн.;

- контрагенти відповідача належним чином не виконують перед останнім грошових зобов'язань, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості у значних сумах. Так, станом на 01.07.2016, сума дебіторської заборгованості контрагентів перед ПрАТ "Краснодонвугілля" складає 109 308 тис. грн.;

- крім того, у господарському суді Луганської області порушено справу №21/52б про банкрутство ПрАТ "Краснодонвугілля", у якій сума вимог кредиторів становить понад 1 млрд. грн.;

- до того ж, відповідач на цей час знаходиться в скрутному матеріальному становищі, знаходячись в зоні дії АТО;

- згідно зі ст. 141 Закону України від 02.12.1997 №761/97-ВР "Про торгово - промислові палати в Україні", яка дає визначення форс - мажору, під яким слід розуміти надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків щодо законодавчих та інших нормативних актів. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово - промислові палати засвідчують форм-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини;

- товариством був отриманий сертифікат про настання обставин непереборної сили №2758/05-4 від 01.09.2014 року, за яким "Торгово - промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року для ПАТ "Краснодонвугілля" при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо";

- ст. 10 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено: "Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України";

- згідно з Сертифікатом про настання обставин непереборної сили №2758/05-4 від 01.09.2014 року "Торгово - промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року ПАТ "Краснодонвугілля" при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо";

- статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, подібна вимога передбачена і ч. 2 ст. 218 ГК України, крім того, на цей час відповідач знаходиться в процедурі банкрутства;

- у своїх запереченнях б/н від 21.10.2016 позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, посилаючись на необґрунтованість доводів останнього стосовно свого скрутного матеріального становища;

- з огляду на це, господарський суд зазначає наступне;

- відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

- приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій;

- відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

- у пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо;

- підпунктом 6.4 п.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" передбачено, що відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду;

- суд частково бере до уваги доводи відповідача за його відзивом №12/64 від 12.09.2016, враховуючи, що у судовому засіданні представник відповідача не надав будь-яких доказів в обгрунтування своїх доводів щодо посилання на значний термін експлуатації згаданих ваг, тому суд їх до уваги не приймає;

- на підставі викладеного, господарський суд, враховуючи, що позивач внаслідок допущеного порушення відповідачем не зазнав збитків або настання негативних наслідків, визнає позов обґрунтованим повністю, але на підставі п. 3 ч. 1 ст. 85 ГПК України вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50%, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 34 305 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення"; таким чином позов підлягає задоволенню частково;

- як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки;

- з огляду на викладене, суд згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3.ст. 551, ст. ст. 908, 909, 921 ЦК України, ст. ст.. 193, 230, 233, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, ст. ст. 1, 2, 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, суд

у х в а л и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення 68 610 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", 93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, б. 54, ідентифікаційний код 32363486, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5 ідентифікаційний код 40075815 в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237, штраф у розмірі 34 305 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 31.10.2016

Суддя Т.Г. Кривохижа