Постанова № 62364964, 24.10.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1703/16-а

24 жовтня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Клекот Л.М.,

з участю позивача- Грищенка В.М.,

його представника - ОСОБА_1,

представника відповідача - Жукової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивує тим, що він з 16.04.1999 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Надвірнянському районі (тепер Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) та отримує пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні йому пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік в розмірі 1187грн.00коп.

На підставі акту №2586 огляд у МСЕК від 21.09.2005р. йому було встановлено інвалідність 2-гої групи - причина інвалідності: захворювання пов'язане з проходженням військової служби.

У зв'язку із встановленням інвалідності 02.08.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності згідно ст. 18 З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII.

Однак, у серпні 2016році із листа відповідача №165/Г-15 від 22.08.2016р. позивачу стало відомо, про те, що відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, при цьому в обґрунтування своєї відмови відповідач повторно застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав свої вимоги повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить суд визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні йому пенсії по інвалідності згідно ст. 18 З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та перерахувати йому з 02.08.2016р. пенсію по інвалідності згідно ст. 18 З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у застосуванні йому показника середньої заробітної плати за 2015рік.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області застосувати з 02.08.2016р. при призначенні та перерахунку йому пенсії по інвалідності показник середньої заробітної плати за 2015pік (3263грн.44 коп.), а також виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому, згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнала, та подала заперечення на позов в якому відповідач зазначає, що вимоги позивача безпідставні та підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 40 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року -за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Ч.2 ст. 40 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

У редакції З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, яка набрала чинності 01.01.2004 року, зазначена формула була Зп= Зс * (Ск / к), де Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць ( Кз + Кз+ Кз+ ...+ Кз); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци 2 -6 ч.2 ст.40 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст.45 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший проводиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії. Тобто тільки при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком ( при дотриманні вищевказаних вимог), заробітна плата для обчислення пенсії буде визначатися з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески (ЗС) за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Оскільки, позивач ОСОБА_3 не перебував на пенсії по інвалідності, а отримував пенсію за віком, зазначає відповідач, то підстав для зарахування нової середньомісячної заробітної плати за 2015 рік не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Ч. 1 ст.71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, то застосуванню при розв'язанні спору підлягають норми ч.2 ст.71 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області (тепер Надвірнянське оУПФУ).

З'ясовано також, що у 1999році ОСОБА_3 був звільнений з військової служби і 16.04.1999р. йому була призначена пенсія військовослужбовця. А після досягнення 60-тирічного віку з 01.05.2008 року позивач отримує пенсію за віком, яка призначена йому на підставі ст. 26 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Доведено також, що при призначенні йому пенсії відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік в розмірі 1187 грн.00 коп.

Крім того, на підставі акту №2586 огляд у МСЕК від 21.09.2005р. позивачу було встановлено інвалідність 2-гої групи, причина якої: захворювання пов'язане з проходженням військової служби.

У зв'язку із встановленням інвалідності ОСОБА_3 02.08.2016р. звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності згідно ст. 18 З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII.

22.08.2016 року відповідач - Надвірнянське ОУПФ своїм листом №165/Г-15 від 22.08.2016р. відмовило ОСОБА_3 у призначенні такої пенсії, при цьому в обґрунтування своєї відмови відповідач повторно застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік і прийшов до висновку про недоцільність для позивача такого виду пенсії.

Разом з тим, ст. 7 З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У З-ні України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено види пенсійних виплат, порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший, умови виплати пенсії у разі виїзду за кордон та інше.

Відповідно ч. 1 ст. 9 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому, ч. 3 ст. 45 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

За правилами ч. 2 ст. 40 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст. 45 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої З-ном України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але в межах закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому ч.3 ст.45 Закону №1058 з урахуванням змін, внесених З-ном України «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Проте, позивач з 01.05.2008р. отримував пенсію за віком, яка призначена йому на підставі ст. 26 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а пенсія по інвалідності військовослужбовців за якою позивач у 2016році звернувся до відповідача, призначається відповідно до ст. 18 З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р.

А тому, враховуючи вищезазначене суд вважає, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 З-ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Крім того, особам, які звернулися за призначенням пенсій в 2016 році, пенсії повинні призначатися із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2013-2015 роки.

Подібна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України у постанові від 31.03. 2015 року у справі №21-612а14, в якій описується, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Беручи до уваги викладене, враховуючи ту обставину, що позивач за призначенням пенсії за віком, відповідно до положень З-ну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ звернувся вперше, в даному випадку відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший у межах цього Закону, а має місце призначення пенсії по інвалідності із застосуванням ст. 18 зазначеного З-ну.

Таким чином позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186, 187, 254 КАС України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії - задоволити.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії по інвалідності згідно ст. 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та перерахувати ОСОБА_3 з 02.08.2016р. пенсію по інвалідності згідно ст. 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_3 у застосуванні йому показника середньої заробітної плати за 2015рік;

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області застосувати з 02.08.2016р. при призначенні та перерахунку ОСОБА_3 пенсії по інвалідності показник середньої заробітної плати за 2015pік (3263 грн.44коп.), а також виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2016 року.