Ухвала суду № 62362133, 27.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2016 року Житомир Справа № 806/1971/16

Категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шуляк Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення 13213,20 грн., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 січня 2011 року по 18 травня 2011 року в розмірі 13213 грн. 20 коп.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, передбачений ч.3 ст 99 КАС України та ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена в травні 2011 року, а з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 10.10.2016.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У позовній заяві просить розглядати її без його участі.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з огляду на наступне.

Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 99 КАС України. Відповідно положень цієї норми, зокрема частин першої та третьої, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду з справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При тлумаченні вищезгаданої норми, Верховний Суд України в своєму рішенні від 16 травня 2011 року (справа №21-29-а11) зазначив, що під іншими законами розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно - правовий спір.

Одним із таких законів є Кодекс законів України про працю (далі - КЗпП), згідно із частиною першою статтею 233 якого працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-116цс15, яка в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права

Аналогічний правовий висновок міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточний розрахунок при звільненні з позивачем було проведено 18.05.2011 року, тобто тримісячний строк звернення до суду закінчився 19.08.2011, тоді як з адміністративним позовом позивач звернувся лише 10.10.2016, при цьому не вказавши поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України передбачено, що суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовну заяву належить залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 155, 160, 165 КАС України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення 13213,20 грн. залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.А.Шуляк