Ухвала суду № 62361684, 27.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/7780/14-ц Головуючий суддя І інстанції Зуб Г.А..

Провадження № 22-ц/790/4905/16 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року судова колегія судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коваленко І.П.,

суддів - Коровіна С.Г., Довгаль А.П.

при секретарі - Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинився,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог посилались на те, що 29.11.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАН2GК01270038, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 45000,00 доларів США на термін до 27.11.2026 року, та зобов'язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 27.03.2015 року має заборгованість - 43242,72 доларів США, що складається з наступного: 34562,05 доларів США - заборгованість за кредитом; 3224,05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 810,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 4646,62 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. Позивачем була направлена вимога відповідачам із зазначених невиконаних зобов'язань за вказаним кредитним договором, яка була залишена без задоволення.

В зв'язку з цим представник позивача з подальшим уточненням просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № НАН2GК01270038 від 29.11.2006 року у розмірі 43242,72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.03.2015 року складає 1016636,35 грн. та судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати договір поруки № НАН2GК01270038/1, укладений 29.11.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, таким, що припинив свою дію.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 29.11.2006 року було укладено договір поруки. Вказаний договір поруки відповідач вважає таким, що припинив свою дію, оскільки вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки булла пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилось матеріальне право. Як вбачається з розрахунку заборгованості, який надає позивач за первісним позовом, останній платіж позичальником було зроблено 26.11.2014 року. Строк наступного зобов'язання настав 26.12.2014 року, а разом з ним бере початок відлік строку звернення Банку до поручителя з вимогою протягом шести місяців, який сплинув 26.06.2015 року. 13.11.2015 року банк звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості в солідарному порядку за кредитним договором, тобто за межами встановленого строку законодавством України для такого звернення. Тому з наведених підстав, відповідач ОСОБА_2 та його представник вважають договір поруки таким, що припинив свою дію.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом Бочаров Д.М. з'явився, уточнену позовну заяву за первісним позовом підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову просив відмовити в повному обсязі, оскільки позивачем були дотримані строки звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з поручителя.

Відповідач ОСОБА_1 за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом, та представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3, яка є представником позивача ОСОБА_2 за зустрічним позовом в судовому засіданні заперечували проти первісного позову в повному обсязі, посилаючись на ч.І ст. 1083 ЦК України та на ч.І ст. 1082 ЦК України, хоча розмір заборгованості визнали в повному обсязі, а уточнений зустрічний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № НАН2GК01270038 від 29.11.2006 року у сумі 38 596 доларів США 10 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2015 року становить 907 394 гривень 31 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», , пеню в розмірі 109 242 гривень 04 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», судові витрати у сумі 3 654 гривень 00 коп., тобто по 1827 гривень 00 коп. з кожного.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог-відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків , встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника достроково повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 29.11.2006 року між центральним відділенням філії «Харківського головного регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАН2СК0127003 8, згідно якого Банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк з 29.11.2006р. по 27.11.2026р. включно у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 54013,50 доларів США на придбання жилого будинку за адресою: м. Харків, вул. Новохарківська, буд. 63 у розмірі 45000,00 доларів США, а також у розмірі 9013,50 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п.3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору, (а.с. 13-14).

Оскільки відповідач свої зобов'язання за даним договором не виконує, у нього утворилась заборгованість станом на 27.03.2015 року у розмірі 43242,72 доларів США, що складається з наступного: 34562,05 доларів США- заборгованість за кредитом; 3224,05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 810,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 4646,62 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 29.11.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов яких поручитель зобов'язуються перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з вищевказаного договору, (а.с. 15).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором № НАН2GК01270038 від 29.11.2006 року у сумі 38 596 доларів США 10 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2015 року становить 907 394 гривень 31 коп.

Рішення суду в частині визначення розміру заборгованості сторонами не оскаржується і апеляційною інстанцією не переглядається.

Доводи апелянта стосовно того, що договір поруки є припиненим, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.03.2015 року позивачем було надіслано повідомлення відповідачам про погашення заборгованості, яке було залишено без задоволення. (а.с. 9-12).

Як вбачається зі штампу суду, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом 28.04.2015 року.

Крім того, останній платіж позичальником було здійснено 26.11.2014 року, строк виконання наступного зобов'язання настав 26.12.2014 року, а з позовом Банк звернувся 28.04.2015 року, тобто, в межах 6-місячного строку.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що позивачем не були порушені строки звернення за захистом своїх прав.

Також не приймаються колегією суддів і доводи апелянта стосовно того, що ПАТ КБ «Приватбанк» є неналежним позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.02.2007 року ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, відступлено на користь покупця Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» право вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити. Крім того, Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» видало довіреність на представництво його інтересів на ім'я ПАТ КБ «Приватбанк» в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, (а.с. 180-205).

14.04.2016 року Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» відступлено на користь покупця ПАТ КБ «Приватбанк» право вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується договором викупу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, (а.с. 206-225). Таким чином, ПАТ КБ «Приватбанк» знову набуло право вимоги за даним кредитним договором.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий -

Судді