Постанова № 62361173, 25.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" жовтня 2016 р. № 820/4276/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "МЕХТРАНС" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 18 березня 2016 року, прийняте на підставі акту камеральної перевірки від 02 березня 2016 року № 622/20-33-15-01-08/14066675 (бланк №006547) про результати камеральної перевірки ПрАТ Мехтранс з питань дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям за 3 квартал 2014-3 квартал 2015р. і податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № НОМЕР_2 від 05 липня 2016 року; прийняте на підставі Рішення ГУ ДФС у Харківській області за №3092/10/20-40-10-01-14 від 25.05.2016року, в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що оскаржувані повідомлення рішення винесені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість підприємством виконані у повному обсязі та у строки, встановлені ПК України, затримка перерахування коштів до бюджету виникла з вини банка.

Представник податкового органу у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні вимоги підприємства-позивача відмовити з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до наданих повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що 02.03.2016 року фахівцями податкового органу проведено камеральну перевірку ПАТ «Мехтранс» з питань дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість по деклараціям за ІІІ квартал 2014 року ІІІ квартал 2015 року, за результатами якої складено акт № 622/20-33-15-01-08/14066675.

Під час проведення перевірки встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1. ст.16, п.57.1 ст.57 ПК України в частині несплати протягом граничних строків узгоджених податкових зобовязань з ПДВ, в т.ч. по деклараціям за ІІІ квартал 2014 року (від 30.10.2014 року № НОМЕР_3); ІV квартал 2014 року (від 29.01.2015 року № НОМЕР_4); І квартал 2015 року (від29.04.2015 р. № НОМЕР_5); ІІ квартал 2015 року (від 21.07.2015 року № НОМЕР_6); ІІІ квартал 2015 року (від 05.11.2015 року № НОМЕР_7) .

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 18.03.2016 року № НОМЕР_8, яким підприємство визначено штрафні санкції за затримку на 27 календарних днів зі сплати грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 11678,47 грн. та № НОМЕР_1 , яким нараховано штрафну санкцію за затримку на 92 календарні дні за сплати грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 41392,54 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними що до нього податковим повідомленнями-рішеннями, скористався правом адміністративного оскарження в порядку, визначеному ст.56 ПК України, за результатами якого податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 року № НОМЕР_8 скасовано на суму 9178,47 грн. а податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 залишено без змін.

При вирішенні зазначеного спору суд виходить з наступного.

Так, згідно з п. 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкові декларації з ПДВ за ІV квартал 2014 року (від 29.01.2015 року № НОМЕР_4), якою визначено до сплати у бюджет 191111,00 грн.; І квартал 2015 року (від 29.04.2015 р. № НОМЕР_5), якою визначено до сплати у бюджет 22216,00 грн.; ІІ квартал 2015 року (від 21.07.2015 року № НОМЕР_6), якою визначено до сплати у бюджет 146181,00 грн.; ІІІ квартал 2015 року (від 05.11.2015 року № НОМЕР_7), якою визначено до сплати у бюджет 146181,00 грн. (а.с.52-91)

Пунктом 57.1. ст.57 ПК України передбачено обовязок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Разом з тим, відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Із долучених до матеріалів справи платіжних доручень та виписок по рахунку (а.с.20-33), судом встановлено, що позивачем сплачено грошові зобов'язання з ПДВ за означеними вище деклараціям шляхом перерахування грошових коштів з відкритих ним в установах банків рахунків. Вказані платіжні доручення про перерахування до Державного бюджету податкових зобов'язань з ПДВ позивачем подано до банківської установи на повну суму зобов'язання в межах граничного строку сплати та останні відповідно прийняті до виконання банківською установою в день його подання. Також суд звертає увагу на те, що на час подання такого платіжного доручення на рахунку позивача містилися кошти в розмірах зазначених в них.

Суд зауважує, що згідно ст. 1, п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Згідно з п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З урахуванням встановлених обставин по даній справі та аналізу наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскільки позивач сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у строк, встановлений законом, але грошові кошти не надійшли до державного бюджету України з вини банківської установи, то сформовані податкові повідомлення-рішення на час їх прийняття є протиправними та такими, що підлягають скасуванню

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем в судових засідання не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "МЕХТРАНС" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 18 березня 2016 року та № НОМЕР_2 від 05 липня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 31 жовтня 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.