Рішення № 62360954, 26.10.2016, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1705/16-ц

Провадження №2/173/874/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої судді Петрюк Т.М.

При секретарі Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, що не заявляють самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувсь позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно якої просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами № 23 по вул. Горького в сел., Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, після смерті батька ОСОБА_3., посилаючись на наступне.

07.06.2015 року помер його батько ОСОБА_3

Після смерті батька залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння, розташованого по вул. Горького, 23 в сел., Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Він є сином померлого та спадкоємцем першої черги. До кола спадкоємців також відносяться його мати ОСОБА_2М,. та сестра ОСОБА_4

23.06.2016 року він звернувся до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 23.06.2016 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснили, що будинок був збудований батьками відповідача на виділеній їм земельній ділянці. Так як батьки будували будинок разом то кожному з них належить право власності на ? частку у вказаному будинку. У позивача є ще сестра, яка відмовилась від права на спадщину на користь позивача.

Відповідач - ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги визнала. При цьому пояснила, що вони з чоловіком отримали земельну ділянку для будівництва будинку та побудували на ній житловий будинок. Її чоловік увів будинок в експлуатацію, але не зареєстрував його в установленому в законі порядку. Вона не заперечує, щоб за її сином визнали право власності на ? частину цього будинку в порядку спадкування після смерті батька.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, представник Дніпровської селищної ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність. Будь яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.

Третя особа. що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилась. подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: судом встановлено, що 07.06.2015 року помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтв про смерть та про народження.

Після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина на ? частину домоволодіння, розташованого по вул. Горького, 23 в сел. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

23.06.2016 року позивач звернувся до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 23.06.2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 21.03.1984 року, ОСОБА_3М, було виділено земельну ділянку під будівництво будинку по вул. Горького, 23 в сел. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Згідно пояснення відповідача ОСОБА_2, зазначене вище домоволодіння було побудоване її чоловіком та нею. Будівництво закінчене в 989-1990 роках, що підтверджується і даними технічного паспорту на домоволодіння по вул. Горького, 23 в сел.. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово проінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження об'єкта будівництва.

Механізм прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та їх інженерних мереж визначено наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та П категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Порядку документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складаний за результатами технічної інвентаризації.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що так як будинок був побудований покійним чоловіком позивачки та нею в 1990 році, тобто до 05.08.1992 року, то введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації.

Тому встановлено, за життя у покійного ОСОБА_3, виникло право власності на новозбудований будинок, яке він не дооформив в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на даний будинок.

Право власності ОСОБА_3, на спадковий будинок з господарськими спорудами підтверджується копією договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності та технічним паспортом .

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.

Також судом встановлено, що вищезазначене домоволодіння було побудоване ОСОБА_5, та його дружиною ОСОБА_2М,. в період шлюбу відповідно у них виникло право спільної сумісної власності подружжя на дане домоволодіння.

Так як відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Верхівцеве по вул. Мира, 18 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області після завершення його будівництва виникла право спільної сумісної власності у подружжя Комашка.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обв»язків ( спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження, тому він є спадкоємцем першої черги та вияв бажання прийняти спадщину, що відкрилась після смерті батька, подавши заяву про прийняття спадщини до держаної нотаріальної контори.

Інші спадкоємці першої черги, донька покійного - ОСОБА_4, та дружина померлого - ОСОБА_6, які також є спадкоємцями першої черги не претендують на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3

Враховуючи, що спадковий будинок перебував на праві спальної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, відповідно після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина лише на належну йому частку в даному будинку, а саме ? частину домоволодіння, розташованого за адресою вул. Горького, 23 сел. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем позивачем - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку загальною площею 87.1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вул. Горького, 23 сел. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 700 кв.м., по фактичному користуванню після смерті батька ОСОБА_3, померлого 07.06.2015 року

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 778 грн. 01 коп., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку оформлення права власності на спадкове майно спадкодавцем.

Керуючись ст. 10, 60,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, що не заявляють самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровська селищна рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку загальною площею 87.1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вул. Горького, 23 сел. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 700 кв.м., по фактичному користуванню після смерті батька ОСОБА_3, померлого 07.06.2015 року

Витрати по сплаті судового збору в сумі 778 грн. 01 коп., покласти на позивача ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні підчас проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не подавалась. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо не було скасоване не або змінене.

Суддя Петрюк Т.М