Постанова № 62360001, 01.11.2016, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа №423/2767/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Попаснянський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Закопайла В.А.

за участю: секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії та виплатити пенсію, -

встановив:

01 вересня 2016 року позивачка звернулася до Попаснянського райсуду з адміністративним позовом до УПФУ в Попаснянському районі, в якому зазначає, що вона раніше працювала в органах прокуратури України та в дійсний час перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі, отримуючи пенсію за вислугу років як державний службовець у розмірі 80% заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу». 19 травня 2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначення їй пенсії як державного службовця, посилаючись на збільшення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників. Але відповідач, розглянувши заяву позивачки, своїм рішенням від 25 травня 2016 року відмовив позивачці у перерахунку пенсії, посилаючись на норми ст.86 Закону України «Про прокуратуру». Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідачапро визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії та виплатити пенсію, після чого постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 16 червня 2016 року позов був задоволений в повному обсязі. Проте, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від10 серпня 2016 року постанова Попаснянського районного суду була скасована, при цьому рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії від 25.05.2016 також було скасовано і зобов'язано УПФУ в Попаснянському районі розглянути заяву позивачки від 19.05.2016 року про перерахунок пенсії на підставі норм Закону України «Про державну службу». Після чого на виконання зазначеної постанови суду УПФУ в Попаснянському районі знов розглянули заяву позивачки і рішенням від 23.08.2016 позивачці повторно було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року. Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною, в поданому позові позивачка просить суд визнати неправомірними такі дії відповідача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної їй пенсії та виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 01 січня 2016 року.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його необгрунтованість, зазначивши при цьому, що Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно із ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723, так як постановою КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013 був скасований пункт 4 Постанови КМУ від 31.05.2000 №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723, а тому підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений статтею 37 Закону 3723, відсутні.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно ст. 71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Так судом без заперечень з боку сторін було встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі, маючи загальний стаж роботи 38 років 1 місяць 08 днів, в тому числі стаж роботи на державній службі (робота на прокурорських посадах) - 10 років 4 місяці, що підтверджується копією трудової книжки позивачки (а.с.22-24). Починаючи з 05 травня 2009 року позивачці було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 57% від заробітної плати. 11 листопада 2009 року позивачка звернулась до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про переведення з одного виду пенсії, яка була призначена згідно вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», на інший вид пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723, після чого позивачці була перерахована пенсія, розмір якої став складати 80% заробітної плати.

Відповідно до Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року №505 було збільшено посадові оклади. При цьому Постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року було підвищено на 25% посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено постановою КМУ від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (п.3 ч.1 Постанови).

Враховуючи ці обставини, 19.05.2016 року позивачка звернулася до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про перерахунок починаючи з 01 січня 2016 року раніше призначеної пенсії у розмірі 80% від місячної /чинної/ заробітної плати відповідних категорії прокурорських працівників, надавши при цьому відповідну довідку прокуратури Луганської області № 18-309 вих.16 від 28.04.2016 року, що підтверджується відповідними доказами на а.с.19.

Але, своїм повторним рішенням від 23.08.2016 (перше рішення відповідача від 25.05.2016 було скасовано на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 - а.с.16-17) відповідач відмовив позивачці у перерахунку пенсії за відсутності передбачених законодавством підстав (а.с.18). При цьому рішення було мотивоване тим, що пенсії з 01 січня 2016 року не призначаються і не перераховуються, з посиланням на Постанову КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з тих підстав, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-V1II від 02.03.2015 з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу»; «Про прокуратуру»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про статус народного депутата України»; «Про судову експертизу»; «Про національний банк України»; «Про службу в органах місцевого самоврядування» ; «Про дипломатичну службу»; Податкового та Митного кодексів України , Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Тобто, з 01 січня 2016 року пенсії не призначаються і не перераховуються.

Задовольняючи позов, суд враховує наступні вимоги діючого законодавства України.

Так, відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. А тому, звуження та обмеження змісту й обсягу прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723(в редакції, яка була чинною на момент виходу позивачки на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більш 90 відсотків заробітної плати.

Згідно зі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723(в редакції, чинній на момент виходу позивачки на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Отже, оскільки на час набуття права позивачки на пенсійне забезпечення за положеннями ст.ст.37,37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723було встановлено її право на отримання пенсії у розмірі 80% від заробітку та на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати державним службовцям, то зазначена норма, на думку суду, зберігає юридичну силу як для позивачки, так і для відповідача на час звернення 19.05.2016 року позивачки із заявою про перерахунок пенсії, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка була викладена в постанові від 01.07.2014 року по справі № 21-244а14, яка в силу положень ч.1 ст.244-2 КАС України має враховуватись судами загальної юрисдикції.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76 від 28 грудня 2014 року, що набув чинності 01 січня 2015 року, ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 викладено в новій редакції та визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідно до п.16 розділу ІІІ цього Закону було зобов'язано Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Також суд зазначає, що порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865 від 31 травня 2000 року. При цьому пунктом 4 цієї постанови (у редакції, яка була чинна до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів», яка набула чинності 15 грудня 2015 року до Постанови №865 були внесені зміни, а саме був виключений пункт 4 цієї постанови.

На час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України, всупереч вимогам статті 37-1 Закону України «Про державну службу», не було визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на момент призначення пенсії державного службовця при здійсненні позивачці перерахунку такої пенсії, оскільки ст.22 Конституції України закріплено, що права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При цьому, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України», де вказано, що бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені ст.1 Першого протоколу.

Крім того, суд зазначає, що закон має відповідати якісним вимогам «доступності» та передбачуваності. Так, згідно рішення ЄСПЛ від 23.06.1995 року у справі «Толстой-Міслославський проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що «закон» повинен бути доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку». Крім того, норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку». Тому, за таких обставин, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам державної служби, не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантовано законом. Отже, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений вказаним у рішенні УПФУ законами, на думку суду не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання цими законами чинності.

Також суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі і Законом України «Про державну службу». Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 ( справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання ) констатував: «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні "показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність , величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики ( абз.5,6 пункту 4)».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) роз'яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України . Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя ). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними».

При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена». У зв'язку із цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає тому, право позивачки на перерахунок пенсії і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, у зв'язку з чим неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивачки наданих державою соціальних гарантій.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивачці підлягає застосуванню норма, що визначає порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому вимоги позивачки є обгрунтованими, а відмова відповідача в перерахунку пенсії є протиправною.

При цьому, посилання відповідача на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-УШ, на думку суду є безпідставним, так як зазначена норма Закону стосується лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію і ніяким чином не стосуються перерахунку раніше призначених пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.

Вирішуючи позов таким чином суд зазначає, що відповідно до положень ст.94 КАС України документально підтверджений сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,71,94,158-163,186 КАС України, суд -

Постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії та виплатити пенсію - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», та скасувати відповідне рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23 серпня 2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії у розмірі 80% від розміру місячної чинної заробітної плати відповідної категорії працівників органів прокуратури, виходячи із розміру заробітної плати, яка зазначена у довідці про заробітну плати, виданої 28 квітня 2016 року за №18-309 вих-16 прокуратурою Луганської області, здійснивши перерахунок починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 01 січня 2016 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 понесені по справі процесуальні витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.20 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Суддя В.А.Закопайло