Постанова № 62356303, 26.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р. Справа № 610/2598/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Вельма І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016р. по справі № 610/2598/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерство оборони України (Департамент фінансів)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

15.07.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача (п.14 Рішення № 41 Комісії Міністества Оборони України від 27.05.2016 року) в частині відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги в зв'зку з встановленням інвалідності, після звільнення з військової служби, внаслідок виконання обов'язків військової служби;

- зобов'язати відповідача вжити заходів по виплаті одноразової допомоги у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою КМУ країни від 25.12.2013 року № 975, а саме в межах 150 кратного прожиткового мінімуму, як інваліду ІІІ групи, станом на 15 липня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вважає дії відповідача, щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги в зв'зку з встановленням інвалідності, після звільнення з військової служби, внаслідок виконання обов'язків військової служби необгрунтованими, незаконними, такими що порушують права, свободи та інтереси позивача.

Постановою Балаклійського районного суду Харківскьої області від 19.08.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача Міністерства оборони України (Департамент фінансів) в частині відмови призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв'язку з встановленням інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби (п. 14 Рішення № 41 Комісії Міністерства Оборони України від 27.05.2016 року).

Зобов'язано Міністерство оборони України (Департамент фінансів) призначити та виплатити ОСОБА_1, як інваліду III групи, одноразову грошову допомогу у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно наказу Міністра оборони СРСР № 68 від 25 березня 1986 року Балаклійським районним військовим комісаріатом Харківської області 11 травня 1986 року позивача було призвано на дійсну строкову службу. Наказом № 138 від 15 травня 1986 року позивача було зараховано на посаду «стрілка УП» до військової частини 2099, м. Термез, Республіки Узбекистан, яка входила до Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР. 23 травня 1988 року на підставі наказу Міністерства оборони № 119 від 29 березня 1988 року позивача було звільнено до запасу військових сил СРСР та направлено до Балаклійського районного військового комісаріату Харківської області для постановки на військовий облік.

Із архівної довідки Федеральної державної установи Центральний прикордонний архів від 07 листопада 2011 року № 21/59/П-10680 вбачається, що позивач у період з 25 лютого 1987 року по 27 лютого 1988 року проходив службу в Республіці Афганістан, де в той час проводились бойові дії та приймав участь у бойових діях.

Під час виконання бойового завдання на території Республіки Афганістан позивач був поранений та знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині 2523, м. Душанбе, Республіка Таджикистан, у період з 10 березня 1987 року по 09 квітня 1987 року з діагнозом «Множинні вогнепальні вогнестрільні осколочні поранення м'яких тканей середньої треті правого плеча, обох нижніх кінцівок, ягодичних ділянок. Контузія, струс головного мозку без виражених клінічних проявів». Зазначене підтверджується архівною довідкою Федеральної державної установи Центральний прикордонний архів від 31 жовтня 2011 року № 21/59/П-1053, а також Витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 3887 від 20 грудня 2014 року), яким встановлено, що поранення та контузія, захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Харківською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності на період з 29.07.2015 року до 27.07.2017 року, яка настала внаслідок поранення, контузії головного мозку і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується відповідною довідкою, серії 10 ААВ № 644942 від 29.07.2015 року.

Постановою Харківського окружного суду Харківської області від 30 березня 2016 року по справі № 820/103/16 адміністративний позов позивача до Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу - задоволений частково.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.11-17).

На виконання Постанови Харківського окружного суду Харківської області від 30 березня 2016 року по справі № 820/103/16 Харківський обласним військовим комісаріатом надано висновок та необхідний пакет документів, стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно Порядку призначення і виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, який було скеровано на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання призначення або відмови в призначенні зазначеної допомоги.

Листом № 162/1/ОГД від 04.05.2016 року Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про зазначене звернення.

Проте, Листом № 1328 ВСЗ від 14.06.2016 року Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про результати розгляду звернення, в якому зокрема зазначено, що Рішенням Комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.05.2016 року № 41 п.14 «Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання, оскільки витрати пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.»

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не приймаючи рішення щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності, після звільнення з військової служби, внаслідок виконання обов'язків військової служби у передбачений законодавством строк, після отримання від Харківського обласного військового комісаріату необхідних документів, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стаття 41).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 3.12 Інструкції про встановлення інвалідності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 561 від 05.09.2011 датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини першої статті 16 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Харківською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності на період з 29.07.2015 року до 27.07.2017 року, яка настала внаслідок поранення, контузії головного мозку і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується відповідною довідкою, серії 10 ААВ № 644942 від 29.07.2015 року.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з положенням підпункту «б» пункту 1 статті 162 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.

Пункт 9 статті 163 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що у зв'язку з тим, що ІІІ група інвалідності позивачу була встановлена 29.07.2015, то механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013.

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (стаття 16-4 Закону № 2011).

Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 встановлено, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і п. 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Верховний Суд України в постановах від 18 березня 2014 року (справа № 21-11а14) та від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання. Оскільки звернення про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув та відповідного рішення не прийняв, то суд першої інстанції повинен був зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивачів одноразової грошової допомоги не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016 року № 610/2598/16-а, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2016р. по справі № 610/2598/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (Департамент фінансів) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений 31.10.2016 р.