Постанова № 62354567, 10.10.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 р. Справа №818/2138/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2138/15

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправною і скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі відповідач), в якій з урахуванням наданої до суду заяви про уточнення позовних вимог (а.с.11-13, ІІ том), просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 22.05.2015 № ДС-31-18-0.7-64/25-15, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Червоненської сільської ради.

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з урахуванням заяви про їх уточнення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, доказів поважності неприбуття в судове засідання не подав. У письмовому запереченні зазначив, що відповідно до інформаційної довідки, наданої управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області від 22.05.2015р. №ДС-31-18.7-64/25-15 землі, де розташована бажана для відведення земельна ділянка, частково відносяться до земель водного фонду (низинні відкриті заболочені землі), відповідно у ГУ Держгеокадастру у Сумській області відсутні правові підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зазначені обставини відповідач просив суд взяти до уваги при розгляді даної справи по суті.

Слід зазначити, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р., яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015р., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (у даній справі) було відмовлено.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2016 року (а.с.174177, І том) касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково, постанову суду першої інстанції від 2 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції в ухвалі від 02.12.2015р. звернув увагу на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у ГУ Держгеокадастру у Сумській області відсутні повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відносно тієї частини земельної ділянки, яка належить до водного фонду, оскільки частина земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою якої звернулась позивач, є державною власністю і належить до земель водного фонду.

Колегія суддів касаційної інстанції вважала висновки судів передчасними, оскільки розглядаючи справу, суди обох інстанцій надали перевагу доводам та доказам, про які зазначив відповідач, тоді як не спростували та не пояснили, чому не взяли до уваги докази позивача, що є порушенням норм процесуального права, принцип якого закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як гарантія для сторін на право на справедливий суд.

Зокрема, у справі наявні інформаційні довідки Держземагенства, що суперечать один одному, щодо віднесення спірної земельної ділянки до того чи іншого правового статусу (землі сільськогосподарського призначення чи землі водного фонду).

Таким чином для правильного розгляду справи по суті судам необхідно встановити цільове призначення та категорію земельних ділянок, яку позивач хоче отримати.

Враховуючи вищевикладене, зазначені судові рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням вищевикладеного, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, 20 жовтня 2014 року ОСОБА_2 подала до ГУ Держземагенства у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2 гектара, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району за межами населеного пункту. До заяви додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та орієнтовний розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру.

За результатами розгляду вказаної заяви, ГУ Держземагенства у Сумській області листом від 20 листопада 2014 року № 0-261/21-14-СГ повідомило позивача про те, що бажане розташування земельної ділянки, яка планується до відведення, порушуватиме вимоги раціональної організації території, у звязку із чим немає правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

ОСОБА_2 не погодилась з відмовою викладеною в листі від 20.11.2014р. і оскаржила дане рішення відповідача до суду.

При розгляді справи (№818/172/15 судом було встановлено, що у відповідності до плану земель Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області земельна ділянка, щодо якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою по відведенню її у власність для ведення особистого селянського господарства, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті. Тобто цільове призначення даної земельної ділянки (сільськогосподарського призначення) відповідає тому виду використання (ведення особистого селянського господарства), для якого ОСОБА_2 просить надати її у власність.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 818/172/15 визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держземагентства у Сумській області, викладену в листі від 20 листопада 2014 року № 0-261/21-14-СГ, у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення; зобов'язано Головне управління Держземагентства у Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 20 жовтня 2014 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області, за межами населеного пункту.

На виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 у справі № 818/172/15 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянута заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та листом від 22 травня 2015 року № ДС-31-18-0.7-64/25-15 повідомлено, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Управлінням Держземагентства у Сумському районі Сумської області від 19 травня 2015 року № 7076-2, землі, де розташована бажана до відведення земельна ділянка, частково відносяться до земель водного фонду (низинні відкриті заболочені землі), тому відповідач не має правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач заявила цей позов.

Дослідивши обставини справи, з урахуванням приписів викладених в ухвалі ВАСУ, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Так, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Положеннями статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За такого правового врегулювання, повноваження щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту поширюються на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання щодо відведення земельної ділянки та як наслідок приймає відповідне рішення. Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із статтею 58 Земельного кодексу України, , землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм тощо належать до земель водного фонду.

Аналогічне положення кореспондується у статті 4 Водного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Разом з цим, статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі водного фонду, до яких належать і прибережні захисні смуги, не можуть передаватися у приватну власність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, за результатами розгляду якої суб'єктом владних повноважень відмовлено у наданні вказаного дозволу.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувало віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель водного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що разом із заявою позивачем надано у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України графічні матеріали, а саме викопіювання із плану земель Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області, на якому чітко визначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крім цього, позивачем надано експлікацію по землевласниках разом із ситуаційним планом, а також список громадян, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою.

З інформаційної довідки ГУ Держземагенства вбачається, що бажана земельна ділянка, яка планується для надання у власність не використовується, однак частково відноситься до категорії земель водного фонду, яку неможливо передавати у приватну власність та частково відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування своїх доводів ГУ Держземагенства надав викопіювання з чергового кадастрового плану визначеної земельної ділянки на території Червоненської сільської ради, в якому зазначено категорію земель водного фонду.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи, суд дійшов висновку, що графічні матеріали, які надано позивачем разом із заявою відповідають частині шостій статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволяють суб'єкту владних повноважень встановити просторове розміщення ділянки, яку бажає отримати ОСОБА_2

Відповідач у своїх запереченнях відповідач зазначає, що частина бажаної земельної ділянки відноситься до земель водного фонду, однак скільки саме гектарів відноситься до земель сільськогосподарського призначення та чи є можливим відведення частини спірної земельної ділянки, яка не відноситься до земель водного фонду відповідач не зазначає. При цьому, в матеріалах справи наявна попередня інформаційна довідка Держземагенства у Сумській області від 30.10.2014р. (а.с.216, І том) в якій зазначено, що землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення і не відноситься до категорій тих земель, які неможливо передавати у приватну власність.

Отже, позиція відповідача яка зазначена у інформаційних довідках за 2014 та 2015 роки є досить суперечлива та жодним чином не підтверджена.

Згідно із ст.ст. 69, 70, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Скориставшись своїм правом на витребування доказів судом було направлено відповідну ухвалу до Сумського обласного виробничого управління водного господарства (а.с.238-239) щодо надання інформації відносно спірної ділянки.

Сумським обласним управлінням водних ресурсів було надано інформацію (а.с.243) листом від 25.08.2016р. №796 в якому йдеться про те, що питання належності земель до певних категорій (в тому числі і до земель водного фонду) відноситься до компетенції Держгеокадастру та викладаються в довідках за формою 6-ЗЕМ. Однак, при наявності спірних питань спеціалісти Сумського облводресурсів можуть при візуальному обстеженні земельної ділянки зробити висновок про зміни, що відбулися в природних ландшафтах. Спеціалістами управління було здійснено виїзд на зазначену ділянку з метою взяття проб ґрунтів. Механічний склад ґрунтів виключає наявність торфу. Дослідивши характер рослинності та почви на даній ділянці, Сумське облводресурсів вважає вказану фацію ландшафту - ділянкою заболочених лук. При цьому, заболочені землі не відносяться до земель водного фонду (а.с.244, І том).

Жодного доказу на підтвердження своєї позиції відносно того, що землі на які претендує позивач відносяться до земель водного фонду (окрім інформаційної довідки, наданої управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області від 22.05.2015р. №ДС-31-18.7-64/25-15), відповідачем до суду не надано. Отже, інформація, викладена в довідці Держземагенства у Сумському районі Сумської області від 22.05.2015р. №ДС-31-18.7-64/25-15 нічим не підтверджується і навіть спростовується попередньою Довідкою Держземагенства у Сумській області від 30.10.2014р. (а.с.216, І том) в якій зазначено, що землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення і не відноситься до категорій тих земель, які неможливо передавати у приватну власність.

Крім цього, представником позивача було надано до суду докази того, що поряд із земельною ділянкою, відносно якої ОСОБА_2 просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, в 2008 році громадянам надавались земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства (витяг із проекту землеустрою знаходиться у справі). Ці земельні ділянки примикають до спірної земельної ділянки та відносяться до земель сільськогосподарського призначення, категорія угідь - сіножаті (копія довідки про склад угідь у справі).

Вищевказані земельні ділянки у 2013 році були придбані ТОВ «Токарівський пісок». При розгляді справи № 587/1553/15-а Харківський апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.06.2016 (копія додається) також встановив, що згідно висновку Південно-Східного регіонального відділу охорони навколишнього природного середовища в Сумській області від 10.04.2008 № 125/1-13 належні ТОВ «Токарівський пісок» земельні ділянки не відносяться до водних об'єктів, їх водоохоронних зон та прибережних смуг, заплав, малих річок.

Вказані земельні ділянки находяться поруч із земельною ділянкою, відносно якої ОСОБА_3 просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (викопіювання із плану земель Червоненської сільської ради у справі).

Також, поруч із потенційною земельною ділянкою ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка відносно якої громадянин ОСОБА_4 просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, і якому також було відмовлено у цьому. Розглядаючи справу № 818/2581/15 Харківський апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.07.2016 (копія додається) також встановив, що дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, у цій постанові Харківський апеляційний адміністративний суд наголосив, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність і аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 (справа 21-358а13).

Отже, лише у процесі розробки проекту землеустрою, виходу на місцевість сертифікованого інженера-землевпорядника, здійснення геодезичної зйомки земельної ділянки та виконання інших землевпорядних робіт, а також погодження та затвердження проекту землеустрою, і буде з'ясовано чи відноситься дана земельна ділянка частково до земель водного фонду, а якщо відноситься, то у якій частині (якою площею), яка в свою чергу не буде включена у площу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Проте, без здійснення вказаних землевпорядних робіт, які неможливо виконати без розробки проекту землеустрою, та з огляду на відсутність будь-яких графічних матеріалів щодо віднесення цієї земельної ділянки до земель водного фонду, неможливо стверджувати, що дана земельна ділянка частково відноситься до земель водного фонду.

Як було зазначено, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного рішення про надання її у власність, оскільки у процесі розробки проекту землеустрою, його погодження і затвердження можуть виникнути підстави для відмови у наданні земельної ділянки у власність, якщо наприклад, буде з'ясовано, що земельна ділянка частково або повністю відноситься до земель водного фонду. Проте, для достовірного встановлення цих обставин на місцевості, необхідна розробка проекту землеустрою, а як передумова для його розробки - відповідний дозвіл.

Слід зазначити, що позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (о р і є н т о в н о ю) площею 2 га, а тому відповідач повинен був надати позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність саме о р і є н т о в н о ю площею 2 га, і на підставі цього дозволу буде розроблено проект землеустрою, котрий чітко врегулює даний спір, а саме в проекті землеустрою має бути чітко відображено де земля сільськогосподарського призначення, котру можна відводити у власність, а де земля водного фонду (якщо взагалі така земля там наявні), котру не можна відводити у власність.

Згідно із ч. 7 ст. 118 Кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладена у листі від 22.05.2015 № ДС-31-18-0.7-64/25-15, у наданні ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту є безпідставна та необґрунтована. Всупереч вимогам ст..71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_6 відносно зобовязання відповідача надати дозвіл на розробку проектної документації, слід зазначити наступне:

Із судової практики Вищого адміністративного суду України (копія ухвали від 05.04.2016 у справі № К/800/54442/15 додається) чітко вбачається, що оскільки ОСОБА_2 вже неодноразово звертається до відповідача з заявами про надання дозволу, отримуючи відмови з різних підстав, слід вважати, що з даного питання вже був судовий спір (копія постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 818/172/15, яка набрала законної сили, знаходиться у справі) стосовно одного і того ж питання щодо надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою і порушення її прав допускається самим відповідачем, то вирішити дане спірне питання у інший спосіб, ніж як чітко зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, немає можливості, і це чітке зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою в даному конкретному випадку не буде втручанням суду у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, а буде правильним способом захисту порушеного права.

Крім цього, Вищий адміністративний суд України у вищевказаній ухвалі зазначив, що положеннями ч. 4 ст. 105, 162 КАС України передбачена можливість вирішення вимог позивача саме у такий спосіб та не суперечить приписам ч. З ст. 152 ЗК України, тобто, в даному судовому спорі такий спосіб захисту порушеного права, як чітке зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, передбачений положеннями ч. 4 ст. 105, 162 КАС України та не суперечить приписам ч. З ст. 152 ЗК України.

В іншій ухвалі від 19.05.2016 у справі № К/800/32729/15 (копія додається) Вищий адміністративний суд України також погоджується із тим, що належним та правильним способом захисту порушених прав позивача у разі безпідставних відмов у видачі дозволу, є саме зобов'язання відповідача надати такий дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Слід зазначити, що на користь наведеної судової практики Вищого адміністративного суду України свідчить і правова позиції Верховного Суду України, сформована у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 (копія додається) про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням викладеного, позовна вимога ОСОБА_2 щодо зобовязання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, є правомірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно частин 1 та 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У частинах 1 та 2 статті 16 КАС України зазначається, що кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частин 1 та 6 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 146,16 грн. та 1500 грн. витрат на правову допомогу (а.с.33-34, 34-а, І том).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною і скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному в повному обсязі

Визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 22.05.2015 №ДС-31-18-0.7-64/25-15, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільскогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108) за рахунок бюджетних асигнувань державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (40007, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору та 1500 (одна тисяча пятсот) грн. витрат на правову допомогу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2016 року.

Суддя О.М. Кунець