Постанова № 62353270, 20.10.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4231/16-а

Провадження №2-а/265/139/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Мельник І.Г., за участю секретаря Цепи К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти батальйону УПП в місті Маріуполі рядового поліції Прилипи Романа Миколайовича про поновленння строків звернення до суду та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказав, що 03 липня 2016 року інспектором патрульної поліції УПП в м. Маріуполі рядовим поліції Прилипа Романом Миколайовичем було винесено постанову ПС3№095206 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови він, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку на дорожній розмітці 1.16.1 та не надав за вимогою інспектора чинний страховий поліс. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню посилаючись на те, що він дійсно рухався по вулиці Артема в місті Маріуполі 03 липня 2016 року та був вимушений вчинити екстрену зупинку, адже різко відчув підвищення температури, зупинка відбулась у дозволонемо міці - на островці безпеки. На вимоги інспектора він надав посвідчення та документи на машину, а поліс надав трохи пізніше, адже він знаходився в сумці у багажному відділенні. Між тим, інспектор не став чикати, поки він знайшов поліс, та виніс постанову. Тобто, фактично він діяв правомірно, і у його діях взагалі не було порушень вимог ПДР. Він не скоїв ніякої аварійної ситуації для інших учасників руху та для пішоходів не було скоєно не яких перешкод для пересування. Згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про національну поліцію», інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці, але на прохання водія показати зафіксоване правопорушення інспектор відмовив у наданні відеоматеріалів, та не вказав на розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку, чим порушив ч.1 ст.268 КУпАП, так як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази та інше. Крім того, в автомобілі разом з ним їхала його дружина, але вона не була допитана у якості свідка. Також інспектор непобажав задіяти інших прохожих у якості свідків. Крім того вказав, що інспектор під час розгляду правопорушення не склав протокол, а зразу виніс постанову та визнав його винним. Дану дію відповідача вважає протиправною. Просить суд поновити строк звернення до суду, адже зпочатку він звернувся з даною позовною заявою до Жовтневого районного суду міста Маріуполя та 19.07.2016 року ухвалою суду йому було відмовлено у відкритті провадження, та скасувати постанову інспектора патрульної поліції УПП в м. Маріуполі рядового поліції Прилипа Романа Миколайовича ПС3 № 095206 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, інспектор патрульної поліції УПП в м. Маріуполі рядовий поліції Прилипа Андрій Олександрович, у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Раніше ним було надане письмове заперечення де вказує на те, що ним булла складена постанова відносно ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства, тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Оскільки позивач надав суду заяву про розглядсправи за його відсутності, та в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи не має перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.4 ст. 122, ч.6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 095206 від 03.07. 2016 року, складеному інспектором патрульної поліції УПП в місті Маріуполі рядовим поліції Прилипа А.О., вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.п. 1.10 та п.п. 2.1 г ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 122 КУпАП.

Зазначена постанова не відповідає вимогам закону та винесена з його порушенням, тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідност. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.

Згідност. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень.

Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кіно зйомки, відеозапису чи засобів фото- і кіно зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно вимогах ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, позивач вказує, що він зовсім не порушив ПДР України і всі вимоги інспектора виконав. В даному випадку інспектором патрульної поліції, який склав постанову, не було прийнято до уваги те, що водію під час керуванням транспортним засобом знинацько стало зле і він був вимушений екстрено зупинитися, прицьому він ні скоїв будь-яких перешкод для інших учасників дорожнього руху. Крім того, на вимоги інспектора, він надав всі необхідні документи, але із затримкою надав страховий поліс. Між тим, інспектор не став чекати, доки він знайде страховий поліс, і виніс постанову. Тобто, фактично він діяв правомірно, і у його діях взагалі не було порушень вимог ПДР. Крім того, позивач стверджує, що він не скоїв ніякої аварійної ситуації для інших учасників руху та для пішоходів не було скоєно не яких перешкод для пересування. Між тим, не враховуючи його доводи, працівник патрульної поліції склав протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та одразу ж було винесено постанову, якою позивача піддано штрафу в розмірі 425 грн.

Незабезпечення відповідачем виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що він не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з'ясування обставин, які є обов'язковими для прийняття рішення.

Ці порушення з боку відповідача, на думку суду є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, діючи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує протии адміністративного позову.

Позивач заперечує проти вказаних у постанові обставинах скоєння правопорушення. Пояснення свідків, які б підтвердили факт порушення ПДР відсутні; відсутні також і показання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідачем жодних тверджень позивача належними засобами доказування не спростовано. Також суд позбавлений можливості дослідити будь-які фактичні докази у справі, передбачені ст. 251 КУпАП, оскільки відповідачем вони не надані.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 126КУпАП.

При цьому, суд вважає, що строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 03.07.2016 року серії ПСЗ№095206 було пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, а тому в силу положень ст.289 КУпАП, ст. ст. 99, 102 КАС України, він може бути поновлений.

Згідност. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 41, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 03.07.2016 року серії ПСЗ№095206.

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти батальйону УПП в місті Маріуполі рядового поліції Прилипи Романа Миколайовича про поновленння строків звернення до суду та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову інспектора патрульної поліції батальйону УПП в м. Маріуполі рядового поліції Прилипи Романа Миколайовича ПС3 № 095206 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП визнати незаконною та скасувати.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Маріуполіна користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевськийий районний суд м.Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ______