Рішення № 62353111, 31.10.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3617/16-ц

Провадження № 2/265/1495/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 жовтня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого суддіМіхєєвої І.М.,

за участю секретаря Розсоха І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Дата ОСОБА_1» в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування вимог зазначає, що 30 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір факторингу з подальшими змінами і доповненнями. 08 грудня 2014 року відповідно Додаткової угоди № 2 до Договору доповнено перелік кредитних договорів, що відступаються. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулась заміна кредитора, та позивач набув статусу нового кредитора (стягувача) за кредитним договором № 500389338 від 8 липня 2013 року, позичальником за яким є ОСОБА_2 Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 50000 гривень на строк до 9 липня 2016 року та зобовязався в порядку і на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати неустойки та інші платежі у сумі, строки та на умовах, передбачених договором та додатком № 1 до нього. Однак відповідач умови договору належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 20 травня 2016 року має заборгованість за кредитом в розмірі 84436,95 гривень.На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також судові витрати в сумі 1378,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не прибув повторно, про причини неявки не повідомив.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦПК України), згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст.ст.526,530,610, ч. 1 ст.612 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За правилами ч. 1ст. 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 8 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариствам «Альфа-Банк» ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 500389338. Згідно до умов договору Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 50000 гривень на строк до 9 липня 2016 року (п. 2.1, 2.3 Розділу № 1 Договору).

Підпунктом 2.2 Розділу № 1 Договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 14,99% річних; тип процентної ставки фіксована.

За п. 2.8 Розділу № 1 Договору комісійна винагорода банку за управління кредитом за період з першого по 36-й місяць користування кредитом становить 1,68% від суми кредиту.

Пунктом 2.6 Розділу №1 кредитного договору визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором, а саме: платежі з повернення кредиту, проценти за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за цим договором сплачуються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до цього договору та його невід'ємною частиною.

При цьому відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами зазначеного договору, графіком погашення заборгованості, та, підписавши їх, погодився з їх умовами та зобовязався виконувати його умови.

30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа банк» та ТОВ «Дата майнінг груп» було укладено договір факторингу з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого ТОВ «Дата майнінг груп» (фактор) передав грошові кошти в розпорядження ПАТ «Альфа банк» (клієнту) як плату, а клієнт відступив факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

08 грудня 2014 року між ПАТ «Альфа банк» та ТОВ «Дата майнінг груп» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу від 30 вересня 2014 року, якою доповнено перелік договорів, що відступаються, до якого включено кредитний договір №500389338 від 8 липня 2013 року, укладений між ПАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2

Таким чином, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Дата ОСОБА_1» набуло статусу нового кредитора за договором №500389338 від 8 липня 2013 року, позичальником згідно якого є відповідач ОСОБА_2

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_2 свої зобовязання за договором систематично не виконував, внаслідок чого станом на 20 травня 2016 року заборгованість відповідача за кредитом складає 84436,95 гривень, яка складається з: 43138,13 грн. заборгованість за кредитом; 13830,95 грн. заборгованість по відсоткам; 21467,87 грн. заборгованість по комісії; 6000 грн. - штраф.

Відповідач ОСОБА_2, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування наведених обставин і доказування належного виконання ним умов договору кредиту, а отже їх не оспорює.

Суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно також застосувати Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року з змінами та доповненнями від 12 лютого 2015 року.

Відповідно до преамбули Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст.1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

В пункті 5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконанняабзацу третьогопункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Кабінет Міністрів прийняв Розпорядження № 1275р в редакції від 02.12.2015 року, яким затвердивПерелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Згідно п.20 ч.1 Додатку до Розпорядження КМУ № 1275р в редакції від 02.12.2015 року, м.Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у м.Маріуполі, тобто проживає у зоні АТО, а тому на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.11 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що термін дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Даний Закон набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, опублікований 14 жовтня 2014 року в газеті «Голос України» №197.

Аналізуючи вказаний Закон, суд приходить до висновку, що позивач не мав права нараховувати відповідачу штраф на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитним договором № 500389338 від 08.07.2013 року,починаючи з 14 квітня 2014 року, тому суд відмовляє позивачу в цій частині. А саме, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованому, починаючи з 9 травня 2014 року в сумі 5500 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості за кредитом у розмірі 83936,95 гривень, яка складається з: 43138,13 грн. заборгованість за кредитом; 13830,95 грн. заборгованість по відсоткам; 21467,87 грн. заборгованість по комісії; 500 грн. - штраф.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати з оплати судового збору в сумі 1378 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» (ЄДРПОУ 35945570), заборгованість за кредитним договором № 500389338 від 08.07.2013 року в сумі 83936 (вісімдесят три тисячі девяносто тридцять шість) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_1» витрати з оплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

В задоволенні інших вимогвідмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Міхєєва