Вирок № 62351557, 31.10.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3411/15-к

кримінальне провадження

№1-кп/489/315/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Коновця М.С.

при секретарях - Михайловій А.О., Луциній А.М., Лайс М.В.

за участю:

прокурорів: Шульги Д.В., Омелян А.В., Сердюка С.Р.;

обвинуваченого: ОСОБА_1;

захисника: ОСОБА_2;

представників потерпілого: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014150040005228 від 01.10.2014 р. на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жовтневого Миколаївської обл., громадянина України, із середньою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в період часу з 30.04.2014 р. по 01.10.2014 р., перебуваючи на території ТОВ "Нікогазсервіс", що розташоване за адресою: м. Миколаїв вул. Турбінна, 15/2, шляхом вільного доступу, таємно, викрав 1 кисневий балон вартістю 800 грн. та 4 ацетиленових балонів вартістю 950 грн., чим завдав ТОВ "Нікогазсервіс" матеріальну шкоду на загальну суму 4600 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

Обвинувачений в ході судового розгляду свою вину не визнав, показав, що займався перепродажем бувших у користуванні балонів. Займався цим у вигляді підробітки взимку, оскільки взимку роботи на підприємстві було мало. У потерпілого балони не крав. Знав, що на підприємстві встановлені камери відеоспостереження та окрім того нестача балонів одразу ж була б помітна. На металобрухт здавав бочки з підприємства, які йому продавала ОСОБА_5 за 5 грн. Під час здачі металобрухту розмовляв з приймальником, з яким домовились про збут балонів, які він буде купувати. На підприємстві знаходилась об'ява про купівлю балонів. Декілька разів він купував балони у тих хто приносив їх на підприємство за ту ж саму суму, за яку купувало їх підприємство. Також показав, що йому одного разу запропонували приїхати на одне підприємство подивився на балони та сказати чи можна їх пустити в роботу. Він приїхав на підприємство, виявив що вони іржаві та купив їх для відновлення, після чого перепродав. Для доставки балонів викликав вантажне таксі. Балони брав на підприємстві "Катюша". Купував балони по 100-120 грн., продавав по 250 грн. З території підприємства нічого не вивозив. Стверджує, що з ОСОБА_3 в нього був конфлікт через робочі моменти. З ОСОБА_6 ніколи не товаришував, перебував з ним лише в трудових відносинах.

Склади всі опечатувались. З весни по кінець вересня 2014 р., ОСОБА_3 на підприємстві майже не знаходився. Підприємством керувала бухгалтерія та обидва сина ОСОБА_3

Показав також, що цивільний позов визнав в сумі 500 грн. з огляду на те, що вивіз з підприємства 5 старих іржавих балонів.

Під час судового розгляду судом були досліджені наступні докази.

Так, свідок ОСОБА_7 показав, що є директора ТОВ "Нікогазсервіс", що розташоване в м. Миколаєві по вул. Турбінна, 15/2. Крім нього засновниками є його два сини. Майно товариства належить особисто йому, а підприємству він його передав в оренду, так як фізична особа не має права займатись даним видом господарської діяльності. В 2013 р. до нього зателефонувала жінка, з якою спільно проживав ОСОБА_6 та повідомила, що з його товариства здійснюється крадіжка балонів, тоді на підприємстві були встановлені камери спостереження та відеозапис зафіксував факт вчинення ОСОБА_1 крадіжки балонів. В зв'язку з цим було зібрано збори і йому вибачили та повірили, що він подібного не повторить.

Крім того, було змінено охоронну фірму товариства. Приблизно через пів року після цих подій на підприємстві стали помічати, що на зміні одного й того ж охоронника, в нічний час, близько 4 години ранку, вимикається світло та перестають працювати камери спостереження, які після ввімкнення автоматично не працювали. В цей час до нього знову зателефонувала та сама жінка, що раніше повідомляла йому про крадіжки з товариства, та повідомила, що з його товариства продовжуються вчиняти крадіжки балонів. З метою виявлення крадія, він встановив камери спостереження на сусідній будівлі, які зафіксували, що вночі знеструмлюються приміщення товариства, в яких знаходиться охоронник, після чого відкрились ворота, на територію товариства заїхав транспортний засіб, який завантажували балонами, передавались гроші, а потім цей автомобіль покинув територію товариства. По статурам людей, які в цьому були задіяні, він впізнав ОСОБА_1 та охоронника. Вранці він викликав міліцію та заявив про злочин. Зі слів працівників - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 йому стало відомо, що ОСОБА_1 звертався до них, щоб відкрити склади та допомогти завантажити балони. Викрадені балони були не новими, але вони придатні для експлуатації, так як вони постійно проводять їх ремонт, підтримують у належному стані. На кінець 2013 року по інвентаризаційному акту не було встановлено нестачі балонів, так як інвентаризація проводилась за участю ОСОБА_1, тобто він надавав дані щодо кількості наявних балонів по окремих складах, а першу крадіжку йому вибачили. Крадіжки балонів вчинялись під ранок, протягом 2013 року - жовтня 2014 року. ОСОБА_1 не був матеріально відповідальною особою, так як матеріальну відповідальність, згідно договору, несе комірник. На жовтень 2014 року нестача балонів становила 340 штук.

Тільки після встановлення другої камери спостереження було проведено інвентаризацію та виявлено нестачу в кількості 255 балонів на загальну суму близько 234 тис. грн., він їх купував приблизно по 800 грн./шт. Показав, що у них є склади, окрім м. Миколаєва, ще ы в м. Одесі та в м. Херсоні. Інвентаризація проводилася з врахуванням майна, що знаходилось там. Викрасти балони з товариства можливо було лише вночі та через двері, так як в нічний час товариство не працювало та робітники на ньому не знаходились. Протягом року в нічну зміну товариство працювало 1-2 рази, але при цьому обов'язково був хто-небудь з керівництва. На території ТОВ "Нікогазсервіс" певний час, періодично, ночував ОСОБА_6, а саме з травня по жовтень 2014 року, так як йому не було де жити він дозволив йому ночувати в одній з кімнат відпочинку товариства. Про це знали охоронники та впускали його на територію. На даний час шкода товариству не відшкодована.

Свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_1 він знає наглядно, так як він до нього приїжджав з пропозицією купити у нього балони, а саме ацетиленові та кисневі балони, приблизно восени 2013 року. Всього він придбав у нього 64 балони: 60 кисневих та 4 ацетиленових (вони розрізняються кольором - одні білого кольору, а інші - синього). Він купував у нього вказані балони в період часу з осені 2013 року по березень місяць 2014 року, які ОСОБА_1 привозив йому приблизно 4-6 разів, разом з незнайомим йому чоловіком у ранковий час, близько 8-9 години ранку. Вказані балони, були пусті та "прострочені", він їх купував по 200 грн., а потім продавав по 220 грн. Гроші за них передавав особисто ОСОБА_1 Після цього до нього приїхали працівники міліції та запитали про балони. Пояснив їм, що придбав 64 балони, йому показали ОСОБА_1, який сидів в автомобілі, та він впізнав у ньому людину, яка продала йому кисневі балони.

Свідок ОСОБА_10 показав, що до нього приїхав ОСОБА_1 та запитав чи йому потрібні балони, так як він хотів заробити грошей шляхом перепродажу балонів, то вирішив їх придбати. Всього він купив у ОСОБА_1 5 газових балонів, один з них був кисневий, а 4 - ацетиленові (вони між собою відрізняються кольором). Дана подія відбулася в період часу з кінця 2013 року по жовтень 2014 року, але точний час він не пам'ятає. Вказані балони ОСОБА_1 привозив разом з іншим чоловіком, якого він не знає, на вантажному автомобілі Газель з тентом, в ранковий час. Гроші за балони він передав одному з чоловіків, але кому саме та за яку вартість не пам'ятає. Як він зрозумів, балони були пусті, вони були в поганому стані та схожі на металобрухт, тому він їх і продавав як пусті. Придбанням металобрухту він не займається. Пізніше до нього приїхали працівники міліції, в їх автомобілі був ОСОБА_1 і він впізнав його, як особу, у якої купував газові балони.

Свідок ОСОБА_11 показала, що працює на підприємстві бухгалтером. Щодо подій нестачі балонів на підприємстві показала, що за період 2013-2014 р.р. на підприємстві було проведено три інвентаризації, станом на 31.10.2013 р. (нестачі не виявлено), станом на 30.04.2014 р. (нестачі не виявлено), та станом на 30.10.2014 р. (виявлено нестачу 253 балонів.) Показала, що перші дві інвентаризації проводились формально, ОСОБА_1 приймав в них участь разом з ОСОБА_5, саме вони рахували балони та надавали відомості про їх кількість. Третя інвентаризація провадилась вже без участі ОСОБА_1.

Показала, що матеріально відповідальними особами за балони на підприємстві є вона та ОСОБА_5 (зазначене також вбачається і з форми № инв-3).

Свідок ОСОБА_5 показала, що працює на підприємстві бухгалтером. Щодо подій нестачі балонів на підприємстві показала, що за період 2013-2014 р.р. на підприємстві було проведено три інвентаризації, станом на 31.10.2013 р. (нестачі не виявлено), станом на 30.04.2014 р. (нестачі не виявлено), та станом на 30.10.2014 р. (виявлено нестачу 253 балонів.)

Під час перших двох інвентаризації їй допомагав ОСОБА_1. Вони заносили до комп'ютеру номера балонів, які за її проханням рахував ОСОБА_1 та повідомляв їй, вона його не перевіряла, проте була матеріально відповідальною особою. Вона від початку боялась казати ОСОБА_3 про викрадення балонів, але потім зізналась.

Свідок ОСОБА_8 показав, що з приводу крадіжки ОСОБА_1 балонів йому нічого не відомо. Одного разу ОСОБА_1 попросив його допомогти завантажити 2 балони на підприємстві, за що пізніше отримав від ОСОБА_1 винагороду в сумі 200 грн. Точного часу події не пам'ятає, але десь навесні, точного року не пам'ятає, можливо у 2014 році.

Свідок ОСОБА_12 показала, що вона працює наповнювачем у цеху, та відношення до балонів не має.

Заяву потерпілого ОСОБА_3 від 01.10.2014 р. відповідно до якої останній повідомив, про те, що ОСОБА_13 з невстановленими особами вчинив крадіжку газових балонів з території ТОВ "Нікогазсервіс", де він працював охоронником.

Протоколом засідання інвентаризаційної комісії ТОВ "Нікогазсервіс" відповідно до якого в результаті проведеної інвентаризації виявлено нестачу газових балонів в кількості 253 шт. на загальну суму 228 400 грн.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2015 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка збувала йому металеві балони.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.05.2015 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка збувала йому та продавала йому металеві балони.

Форму № инв-3 якою, на підставі наказу (розпорядження) від 29.09.2014 р. № 4 ИН, було проведено зняття фактичних залишків цінностей станом на 01.10.2014 р. Під час проведення інвентаризації було встановлено нестачу 253 балонів на суму 211 100 грн.

Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що вина обвинуваченого за вказаним обвинуваченням, доведена сукупністю досліджених судом доказів, а саме: показами представника потерпілого ОСОБА_7 (в частині прямих показів наданих під час судового розгляду), показами свідка ОСОБА_10, показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_5 (щодо періоду вчинення злочину), заявою про вчинений злочин, протоколом засідання інвентаризаційної комісії ТОВ "Нікогазсервіс" та Формою № инв-3 якою встановлено залишків матцінностей станом на 01.10.2014 р., протоколами пред'явлення ОСОБА_10 особи для впізнання за фотознімками. Сукупність цих доказів, суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) в обсязі встановленому судом.

Суд вважає доведеним період вчинення злочину з 30.04.2014 р. по 01.10.2014 р., оскільки відповідно до інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей від 31.10.2013 р. та 30.04.2014 р. на підприємстві ТОВ "Нікогазсервіс" не було виявлено нестачі товарно-матеріальних цінностей. Також, з огляду на вищевикладені докази суд вважає доведеною кількість викраденого саме у розмірі 5 балонів (4-ацетиленові, 1 кисневий) та їх вартість в сумі 4600 грн. (згідно акту інвентаризації).

Покази свідка ОСОБА_12 суд вважає неналежним доказом, оскільки останні не стосуються фактичних обставин кримінального провадження.

Покази свідка ОСОБА_9 суд вважає неналежним доказом, так як останні не стосуються фактичних обставин кримінального провадження, оскільки в період про який вказує ОСОБА_9 нестачі балонів на підприємстві не виявлено, з огляду на відповідні відомості, що містяться у первинних документах бухгалтерського обліку (форми № инв-3).

Досліджений в судовому засіданні диск з аудіозаписом судового засідання по іншому кримінальному провадженню під час якого допитувався ОСОБА_6 суд вважає недопустимим доказом, з огляду на те, що останній було зроблено не в порядку ст. 225 КПК України і з урахуванням вимог КПК України, щодо вимог безпосереднього допиту свідка в судовому засіданні.

Покази представника потерпілого ОСОБА_7 які містять покази з чужих слів, а саме: стосовно того, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 щоб ті допомагали завантажити балони, суд визнає недопустимим доказом з огляду на положення ч.6 ст. 97 КПК України, оскільки вказані обставини не підтверджуються іншими доказами дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження. Окрім того під час ОСОБА_8 повідомив, що допомагав обвинуваченому завантажити лише 2 балонами, але у інший період, ніж той, що визнаний судом доведеним.

Окрім того до показів представника потерпілого ОСОБА_15 в частині того, що під час перегляду записів з камер відеоспостереження він впізнав ОСОБА_1 та охоронника, суд ставиться критично, з огляду на те, що під час судового розгляду судом не було досліджено жодного доказу щодо притягнення до кримінальної відповідальності охоронця, а також жодного протоколу такої процесуальної дії, як огляд відеозапису, у т.ч. і за участю представника потерпілого.

Заперечення захисту щодо недопустимості доказів, а саме показів свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 судом до уваги не приймаються, оскільки судом в ході судового розгляду було задоволено клопотання представника потерпілого щодо їх допиту, свідків допитували в судовому засіданні, а тому у учасників провадження були рівні процесуальні можливості щодо їх допиту. Більш того, враховуючи положення КПК України, захист та обвинувачений мали можливість під час перехресного допиту ставити свідкам будь-які запитання, у тому числі і навідні. Також оскільки вказані свідки стороною обвинувачення до їх допиту не допитувались, підстав відкривати додаткові матеріали в порядку ст. 290 КПК не було.

Частиною третьою ст. 337 КПК України встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб не доведено жодним з досліджених в ході судового розгляду доказів.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення і кваліфікувати дії обвинуваченої за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що покращує становище обвинуваченого, враховуючи його обвинувачення у вчинені дій передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він із середньо освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується позитивно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, сукупність усіх обставин, що характеризують даний злочин, особистість обвинуваченого.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак, з урахуванням особи засудженого, який позитивно характеризується, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Окрім того у кримінальному проваджені, представником потерпілого ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 234 300 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

У зв'язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження, разом із цивільним позовом, який в ньому заявлено, провадиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково в сумі 4600 грн. (вартість 4-х ацетиленових балонів та одного кисневого згідно акту інвентаризації), оскільки саме шкоду в цьому розмірі суд вважає доведеною, з урахуванням досліджених доказів та висунутого обвинувачення.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн., яка була завдана ТОВ "Нікогазсервіс" суд вважає недоведеною, оскільки під час судового розгляду не було досліджено жодного належного доказу щодо завдання моральної шкоди в такому розмірі підприємству.

Керуючись ст.ст. 100, 374, 375, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) ріки.

На підставі частини 1 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (рік) роки.

На підставі пп.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ТОВ "Нікогазсервіс" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жовтневого Миколаївської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Нікогазсервіс", код 33310977, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Турбінна, 15/2 - 4600 грн. матеріальної шкоди.

В решті - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя