Ухвала суду № 62349539, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/5101/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю представника позивача - Дяків Л.В.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м.Львова від 23 липня 2015 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ, ПФУ відповідно) звернулося до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ГТУЮ) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС) у якому просило: визнати неправомірними дії ГТУЮ щодо нездійснення керівництва УДВС та координування і контролю за їх діяльністю; визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС (далі - ВПВР) при винесенні постанови від 16.06.2015 ВП №47848489 про відкриття виконавчого провадження (далі - Постанова) та її скасування.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вказане виконавче провадження не підвідомче ВПВР, оскільки згідно з ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», (далі - Закон №606-ХІV) на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в областях покладається виконання рішень, за якими боржником є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, а ГУПФ є територіальним органом центрального органу виконавчої влади.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 23 липня 2015 року у справі №461/7522/15-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило ГУПФ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. У поданій апеляційній скарзі вказує на обставини викладені в позовній заяві, а також зазначає, що ГУПФ, як юридична особа є територіальним органом ПФУ.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відкриваючи виконавче провадження за яким боржником виступає ГУПФ, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

16.06.2015 головним державним виконавцем ВПВР було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 08.06.2015 №47848489 (далі - Виконавчий лист) виданого 08.06.2015 Галицьким районним судом м.Львова про зобов'язання ГУПФ поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2014.

Не погодившись із такими діями ВПВР позивач звернувся до суду із цим позовом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон №606-ХІV.

Відповідно до ст.11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу вимог ст.17 Закону №606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема і виконавчих листів, що видаються судами.

Статтею 25 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі ГУПФ вказує на порушення державним виконавцем ВПВР норм Закону №606-ХІV, в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на те, що Виконавчому листі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ, ідентифікаційний номер стягувача, що зокрема підтверджується копією оскаржуваної Постанови (а.с.7).

Такі доводи апелянт обґрунтовує тим, що у разі невідповідності виконавчого листа вимогам, передбаченим ст.18 Закону №606-ХІV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.26 вказаного Закону.

Проте такі покликання апелянта на невідповідність Виконавчого листа вимогам ст.18 Закону №606-ХІV, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки наведених у Постанові відомостей достатньо для встановлення номеру та дати прийняття судового рішення, на виконання якого видано виконавчий документ. Більше того, наявність у Виконавчому листі вищевказаних недоліків не порушує прав та інтересів позивача (боржника у виконавчому провадженні).

Відтак, фактично єдиною підставою для скасування оскаржуваної Постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження яку зазначає ГУПФ є пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення.

Тому, з огляду на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у відповідності до ч.2 ст.21 Закону №606-ХІV на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з п.1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011, ПФУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Організовує, координує та контролює роботу головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах.

Відповідно до п.1 «Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», та «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління» затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами ПФУ.

Головні управління ПФУ підпорядковуються ПФУ та разом з управліннями ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Виходячи із системного аналізу положень ст.21 Закону №606-ХІV вбачається, що такою визначено поняття «територіальних підрозділів центрального органу» та «структурних підрозділів центрального органу», які за своєю сутністю аналогічні поняттям «територіальних органів центрального органу» та «структурних підрозділів апарату центрального органу» визначених у статтях 8, 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», а тому суд критично оцінює сумніви позивача щодо підвідомчості виконавчого провадження, оскільки підстави вважати, що законодавець наділив вказані поняття різним змістом не надавши відповідних їх визначень відсутні.

Відтак, враховуючи те, що боржником у виконавчому провадженні за Виконавчим листом є ГУПФ як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, тому саме ВПВР наділений повноваженнями по виконанню Виконавчого листа.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 23 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 31 жовтня 2016 року.