Ухвала суду № 62341020, 24.10.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/682/16

Справа № 689/847/15-к Головуючий в 1-й інстанції Соловйов А. В.

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Бережний С. Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Бережного С.Д.,

суддів Вітюк І.В., Матущака М.С.,

з участю секретаря Коростелкіної Ю.І.,

оператора

відеоконференцзв'язку ОСОБА_1.,

прокурора Павлишина В.І.,

представника потерпілих ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Хворостовського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015240280000005 від 04.01.2015 року, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_5 та захисника - адвоката Хворостовського В.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ярмолинецького районного суду від 27 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком Ярмолинецького районного суду від 27 жовтня 2015 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хмельницького, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.55 КК України 1960 року,-

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід йому не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 1459,08 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Цивільні позови прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі Дунаєвецької районної ради, третя особа на стороні позивача Дунаєвецька центральна районна лікарня, а також в інтересах держави в особі Ярмолинецької районної ради, третя особа на стороні позивача Ярмолинецька центральна районна лікарня задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Дунаєвецької центральної районної лікарні витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину, ОСОБА_8, в розмірі 3134,24 грн. із зарахуванням коштів до місцевого бюджету (р/р35411001049841 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004255).

Крім того, стягнуто на користь Ярмолинецької центральної районної лікарні витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину ОСОБА_9, в розмірі 1693,32 грн. із зарахуванням коштів до місцевого бюджету (р/р35414073034977 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004574).

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 873,45 грн. майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, усього 10873,45 грн.

Цивільний позов ОСОБА_10 задоволити частково та стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 463,58 грн. майнової шкоди та 8000 грн. моральної шкоди, усього 8463,58 грн.

Цивільний позов ОСОБА_11 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 5000 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь:

-ОСОБА_5 57409,90 грн. майнової шкоди та 146000 грн. моральної шкоди, - усього 203409,90 грн;

-ОСОБА_14 145000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_12 96000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_13 50000 грн. моральної шкоди.

В частині решти вимог у позові відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь:

-ОСОБА_5 14616 грн. страхового відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, а також 4000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, усього 18616 грн;

-ОСОБА_14 5000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, та по 1218 грн. щомісячно протягом 36 календарних місяців з дати набрання вироком законної сили страхового відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника;

-ОСОБА_12 4000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди.

В частині решти вимог у позові відмовлено.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 100 КПК України.

За вироком місцевого суду ОСОБА_3 періодично на прохання ОСОБА_15, в якості водія, доставляв ковбасні вироби останнього транспортним засобом ОСОБА_15 Трудові відносини між сторонами чи цивільно-правові договори не оформлялись.

04 січня 2015 року за вказівкою ОСОБА_15 ОСОБА_3 разом із ОСОБА_16 перевозили ковбасні вироби з м. Дунаївці у м. Хмельницький належним ОСОБА_15 транспортним засобом «Mercedes-Benz 313CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 Близько 17 год. на автодорозі Н-03 «Житомир- Чернівці», на 219 км + 720 м., в с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області ОСОБА_3 проігнорував вимоги дорожніх знаків 1.12 «Вибоїна» зона дії 6 км., 1.13 «Слизька дорога» зона дії 5 км., 1.39 «Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка)», в порушення вимог п. п. 1.2.; 1.3.; ч. 1 п. 1.5.; п. 2.3. «б»; 11.3.; 12.1.; 12.2. Правил дорожнього руху України, в умовах недостатньої видимості у темну пору доби в зимовий період, під час ожеледиці, не обравши в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки і завантаженість транспортного засобу, не справився з керуванням транспортним засобом і допустив занос автомобіля та виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення із автомобілем марки «Skoda Super B», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_17, в якому знаходились пасажири ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення, помер у реанімаційному відділенні Ярмолинецької ЦРЛ ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_16 та ОСОБА_8, кожний, отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_17, кожний, отримали легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат Хворостовський В.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок місцевого суду змінити в частині призначення покарання та звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також зменшити розмір стягнутої на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_12 моральної шкоди до 50000 грн. кожній.

Зазначає, що на його думку судом належним чином не було враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, який вчинив з необережності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, намагався добровільно відшкодувати матеріальну шкоду в межах матеріальних можливостей.

Просить врахувати, що дорожньо-транспортна пригода сталася в основному через складні погодні умови та наявність на автошляху неприбраного льоду і снігу.

Вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_13, суд належним чином не врахував положення ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме вимоги розумності та справедливості.

Також, суд неправомірно стягнув з ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_13, який є рідним братом загиблого ОСОБА_9 та не проживав з останнім однією сім'єю, чим порушив ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

В поданій апеляційній скарзі та змін до неї, потерпіла ОСОБА_5 просить вирок суду в частині стягнення матеріальної шкоди у зв'язку зі смертю годувальника змінити і стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_5 до настання повноліття малолітньої ОСОБА_14:

- матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника за три роки (період з 04.01.2015 року по 04.01.2018 року) у розмірі, що складає 73080 грн.;

-матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника з 04.01.2018 року до 04.02.2019 року у розмірі 2 030 грн.;

-матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника з 04.02.2019 року до 04.03.2019 року частково у розмірі 530 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5:

-з 04.01.2018 року до настання повноліття малолітньої ОСОБА_14, щомісячно, матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника з 04.02.2019 року до 04.03.2019 року частково у розмірі 1500 грн.;

-з 04.04.2019 року до настання повноліття малолітньої ОСОБА_14, щомісячно, матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника у розмірі 2300 грн.

Вважає, що вирок є незаконним, необґрунтованим. Вказує, що на утриманні померлого перебувала їх спільна малолітня донька ОСОБА_14, 2006 року народження.

Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав для стягнення коштів із ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що її чоловік на момент смерті не мав офіційного доходу. Оскільки ОСОБА_9 був фізичною особою - підприємцем розрахунок його середньомісячного заробітку (доходу) проводиться згідно поданого ним звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2014 рік, тобто за останніх дванадцять календарних місяця роботи. Страховий поліс є формою страхування цивільно-правової відповідальності заподіюваної шкоди. Вважає, якщо суд першої інстанції прийшов до висновків про необхідність стягнення заподіяної шкоди із страхової компанії, то він мав би стягнути її і з ОСОБА_3 поза межами страхової суми.

Стверджує, що на її користь до настання повноліття малолітньої ОСОБА_14 підлягає стягненню матеріальна шкода у зв'язку із смертю годувальника.

Крім цього вказує, що судом першої інстанції було помилково обраховано розмір заподіяної шкоди у зв'язку із смертю годувальника, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1202 ЦК України та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов'язана щомісячно відшкодувати страхове відшкодування у сумі 2030 грн., на користь ОСОБА_5 в інтересах малолітньої доньки до настання повноліття - малолітньої ОСОБА_14, але в межах страхової суми до 100000 грн.

У зв'язку з тим, що вона понесла матеріальні витрати пов'язані із лікуванням, похованням та спорудженням надгробного пам'ятника, що ставить її в скрутне матеріальне становище, просить суд стягнути страхове відшкодування із ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» одноразово, але не більше ніж за три роки наперед, на користь ОСОБА_5 до настання повноліття малолітньої ОСОБА_14 матеріальну допомогу у зв'язку із смертю годувальника її батька ОСОБА_9 в межах страхової суми 100 000 грн., у розмірі, що складає:

-73080 грн. щомісячне страхове відшкодування 2030 грн. (за період з 04 січня 2015 року по 04 січня 2018 року);

-із 04 січня 2018 року до 04 березня 2019 року в межах страхової суми.

В подальшому із 04 березня 2019 року до досягнення донькою померлого ОСОБА_14 повноліття стягнути щомісячно з ОСОБА_3 заподіяну шкоду в розмірі 2030 грн.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника - адвоката Хворостовського В.О. та обвинуваченого ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги захисника, пояснення представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги потерпілої, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку в частині призначення покарання, а в частині цивільного позову покладається на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Хворостовського В.О. підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними доказами яким суд дав вірну кримінально правову оцінку і ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Покарання призначене ОСОБА_3 відвідає загальним засадам, передбаченим ст. 65 КК України і за своїм характером та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При цьому судом були враховані пом'якшуючі обставини, в тому числі і ті на які захисник посилається в своїй апеляційній скарзі, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та обставини, за яких було вчинене ДТП, а саме складні погодні та дорожні умови. І обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому у санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 настала смерть потерпілого ОСОБА_9, а потерпілі: ОСОБА_16 та ОСОБА_8 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження: ОСОБА_10, ОСОБА_19., ОСОБА_17 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Що стосується заявленої захисником Хворостовським В.О. вимоги про необхідність зменшення відшкодування моральної шкоди, то виходячи з характеру та глибини моральних страждань, перенесених потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_12 від втрат, відповідно, чоловіка і сина, засад розумності, виваженості та справедливості, вона є необгрунтованою.

На думку колегії суддів визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_12, відповідно, 146 000 грн. та 96 000 грн., є достатньою компенсацією заподіяної моральної шкоди і підстав для його зменшення не вбачається.

Доводи захисника в апеляційній скарзі на неправомірність стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13, який є рідним братом загиблого ОСОБА_9, 50 000 грн. моральної шкоди заслуговують на увагу.

В ч.2 ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_13 є рідним братом загиблого ОСОБА_9 і з останнім однією сім`єю не проживав.

За таких обставин місцевий суд безпідставно стягнув з обвинуваченого на користь ОСОБА_13 50 000 грн. моральної шкоди.

Як вбачається з апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_5 та у змінах до неї, остання просить змінити вирок лише у частині стягнення матеріальної шкоди у зв'язку із смертю годувальника.

Доводи апеляційної скарги на необхідність присудження на користь неповнолітньої ОСОБА_14 (ІНФОРМАЦІЯ_6) з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника до досягнення нею 18-річного віку, перевірені колегією суддів і визнані такими, що не відповідають законодавству.

Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Така шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років. У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, така шкода підлягає стягненню з володільця джерела підвищеної небезпеки у розмірі, обчисленому виходячи з ч. 2 ст. 1200 ЦК України - у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Таким чином, норми ч. ч. 1, 2 ст. 1200 ЦК України обумовлюють право відповідної особи на відшкодування вказаної шкоди у тому разі, коли ними отримувалось утримання від особи, що згодом померла. Розмір такої шкоди обумовлюється розміром частки, яка припадала на такого утриманця.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_9 з квітня 2014 р. припинив підприємницьку діяльність і з того часу ніде не працював. В суді апеляційної інстанції цей висновок не спростовувався. Таким чином, частка середньомісячного заробітку (доходу), яка б припадала на неповнолітню ОСОБА_14 дорівнює нулю не залежно від встановленого п.1 ч.1 ст.1200 ЦК України періоду.

У той же час, у відносинах лише із страховиком, п. 27.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює інший порядок визначення мінімального розміру страхового відшкодування, а саме, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Враховуючи визначений вище розмір частки середньомісячного заробітку (доходу), який би припадав на неповнолітню ОСОБА_14, що є нижчим від розміру, вказаного в п. 27.2. зазначеного закону, присудженню на її користь підлягає визначений цією нормою мінімальний розмір - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі.

Такий висновок підтверджується роз'ясненнями даними у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відповідно до якого непрацездатним особам, які знаходились на утриманні померлого і мають право на відшкодування у зв'язку з його смертю, відшкодування визначається у розмірі середньомісячного заробітку померлого (при одночасній смерті годувальників, які разом їх утримували, - в розмірі загальної суми заробітку померлих) за відрахуванням частки, що припадала на нього самого і працездатних осіб, які знаходились на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. У такому ж порядку визначається розмір страхових виплат із цієї підстави, і в разі смерті потерпілого, який сам одержував зазначені виплати й не працював, розмір страхових виплат утриманцям визначається із суми таких виплат померлому та його пенсії, тобто розмір страхового відшкодування визначається виходячи з розміру частки середньомісячного заробітку.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року справа №6-2808цс15, зазначені особи як кредитори мають право вимагати від боржника відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Крім того, суб'єкти, визначені в пунктах 1 - 5 частини першої статті 1200 ЦК України, мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, в розмірі, обчислюваному виходячи з середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Зазначене свідчить, що вимога до винуватої особи і страховика є різними за підставами виникнення, розмірами виникнення, розмірами, умовами. Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок, що і було встановлено під час розгляду матеріалів кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5, у своїх та малолітньої дочки ОСОБА_20 інтересах, про стягнення матеріальної шкоди у зв`язку зі смертю годувальника, вирішено відповідно до вимог ст.ст. 1197, 1200, 1202 ЦК України, а також «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року та практики Верховного Суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з відповідним детальним розрахунком сум, наведених у вироку суду, які підлягають стягненню.

За таких обставин апеляційна скарга потерпілої про зміну вироку суду в частині задоволення цивільного позову щодо матеріальної шкоди у зв'язку із смертю годувальника задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, колегія суддів керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Хворостовського В.О. задоволити частково.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Ярмолинецького районного суду від 27 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_3 в частині стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_13 50 000 грн. моральної шкоди скасувати.

Відмовити ОСОБА_13 в задоволенні цивільного позову про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_3 50 000 грн. моральної шкоди.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 30 серпня 2016 року до 24 жовтня 2016 року, включно.

В решті цей же вирок залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області С.Д. Бережний