Ухвала суду № 62340284, 26.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 753/13285/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/13547/2016Головуючий у суді першої інстанції: Шклянка М.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «РОЗА ВІТРІВ» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року про забезпечення позову ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» про визнання строкового договору розірваним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» про визнання строкового договору розірваним та зобов'язання вчинити дії.

У вересні 2016 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про вжиття заходів забезпечення позову.

Накладено арешт на грошові кошти в розмірі позовних вимог, а саме 500 727, 77 грн., що належать відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів».

Допущено негайне виконання ухвали.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» через свого представника ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального права.

Представник відповідача ОСОБА_9 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_8 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно п.4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За умовами ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Натомість обставини, на які посилається позивач як на підставу для забезпечення позову не підтверджені належними та допустимими доказами і ґрунтуються лише на припущеннях.

За ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції без достатніх правових підстав дійшов висновку про те що, невжиття заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «РОЗА ВІТРІВ» - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року - скасувати і постановити нову наступного змісту.

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_8 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: