Ухвала суду № 62340251, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі Орліченко О.Ю.

з участю прокурора Фомченкова В.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ФомченковаВ.М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого на посаді заступника голови Київської обласної державної адміністрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав на недоведеність стороною обвинувачення необхідності застосування відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу. На підставі наданих матеріалів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, в сукупності з даними про його особу і наявними ризиками, вказують, що забезпечити належну процесуальну поведінку останнього і запобігти існуючим ризикам в змозі запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішення, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на хибність висновків слідчого судді з приводу наявності підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Так, на думку прокурора, існування вказаних слідчим ризиків, а також того, що запобігти їм в змозі лише запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, повністю підтверджуються доводами клопотання та доданими до нього матеріалами. Зокрема, прокурор вказує на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, конкретні обставини справи, розмір покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його винуватості, а також на характер і ступінь соціальних зв'язків, які зумовлені трудовою діяльністю останнього. Дані обставини, на думку апелянта, не були належним чином враховані судом першої інстанції під час розгляду клопотання слідчого, що вказує на однобічність і неповноту судового розгляду, у зв'язку з чим постановлене ним рішення є незаконним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги і просили рішення суду залишити в силі, вважаючи його законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя послався на положення ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому суд дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_2 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики, в сукупності з тяжкістю злочину, як зазначив суд, не можуть служити виключними підставами для ув'язнення підозрюваного.

З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного, суд дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яким запобіжним заходам, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Враховуючи, відповідно до вище зазначеного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, конкретні обставини справи, а також дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він має постійне місце реєстрації і проживання, працює, тобто займається суспільно корисною працею, має на утриманні двох малолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, а також приймаючи до уваги його вік, стан його здоров'я, спосіб життя, відсутність даних про способи ухилення від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідає особі підозрюваного та є співмірним з існуючими на даний час ризиками, які встановлено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги прокурора з приводу однобічності і неповноти судового розгляду справи, спростовуються матеріали судового провадження. Так, з наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що слідчий суддя прийняв рішення на підставі повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, яким надав відповідну оцінку, про що детально зазначив в постановленій ухвалі.

Не знайшли в ході апеляційного розгляду справи і доводи прокурора з приводу того, що існування заявлених слідчим ризиків, а також того, що запобігти існуючим у провадженні ризики в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, доводи клопотання слідчого про наявність ризиків зводяться до їх перерахування та посилання на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, розмір покарання яке загрожує останньому та на ймовірні соціальні зв'яки підозрюваного, за допомогою яких, на думку слідчого, він може впливати на свідків або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Разом з тим, як встановлено вище, сама лише тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для ув'язнення особи. Що стосується інших доводів слідчого про наявність ризиків, то, як вбачається зі змісту клопотання, вони ґрунтуються лише на припущеннях. Доказів на їх підтвердження надані суду матеріали не мають.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді з приводу того, що тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, в сукупності з даними про його особу і наявними ризиками, вказують, що забезпечити належну процесуальну поведінку останнього і запобігти існуючим ризикам в змозі запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень та вважає, що ні слідчий в поданому клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, не змогли довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про те, що запобіжний захід у вигляді застави є недостатнім.

Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, а відтак подана ним апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 гривень відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ФомченковаВ.М. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/3341/2016 Категорія ст. 183 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ПідпалийВ.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Глиняний В.П.