Ухвала суду № 62338352, 29.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/950/15-к Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.

Провадження № 11-кп/783/455/16 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої судді Урдюк Т.М.,

суддів - Валько Н.М., Танечника І.І.

секретаря: Симець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області Тиховського Мирона Маряновича на вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року відносно,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

з участю прокурора: - ОСОБА_2

встановила:

вищезазначеним вироком, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами. Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено особисте зобовязання.

Як зазначено у вироку, як випливає із змісту обвинувального акту 11 липня 2015 року біля 14 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та діючи з корисливих мотивів з метою власного безпідставного збагачення, шляхом віджиму дверей, проник у приміщення майстерні, яка належить ОСОБА_3 та знаходиться в м. Перемишляни по вул. Привокзальній, 20. Звідки таємно викрав декілька листів бляхи на загальну суму 1473,21 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, перший заступник прокурора Львівської області Тиховський М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Вважає таке рішення незаконним і таким що підлягає скасуванню у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що суд не зясував обставин кримінального правопорушення, винність обвинуваченого та не проводив судове слідство, а звів процес до констатації обвинувального акта.

Заслухавши доповідь головуючого, думку прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таке має бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом , на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими й оціненими під час судового розгляду.

Як встановлено апеляційним судом, ухвалюючи вирок про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд першої інстанції, дотримавшись вимог кримінального процесуального закону та зясувавши правильність змісту обставин, які ніким не оспорюються й розяснивши сторонам правові наслідки визнання таких, розглянув дане кримінальне провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 проти кваліфікації й обставин не заперечував, вину свою в скоєному визнав, що також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ у справі та зробив вірний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відтак доводи апелянта в цій частині не заслуговують на увагу.

Поряд з тим, статтею 374 КПК України регламентовано вимоги щодо форми та змісту вироку, зокрема такий складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Мотивувальна частина обвинувального вироку згідно з п.2 ч.3 ст. 374 КПК має містити чітке формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений , докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів , мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення , обставини, які помякшують або обтяжують покарання , мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотивипризначення громадського вихователя неповнолітньому , підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду , мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Згідно з узагальненням Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», мотивувальна частина обвинувального вироку має містити чітке формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Поряд з тим, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку при викладенні формулювання обвинувачення помилково зазначив «як випливає із змісту обвинувального акту», що на переконання колегії суддів є зайвим і підлягає до виключення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів робить висновок про те, що оскаржуваний вирок є законним й обґрунтованим, й підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.

Вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Виключити з мотивувальної частини вироку першого абзацу слова «як випливає із змісту обвинувального акту».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6