Ухвала суду № 62336932, 27.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 226/1501/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1875/2016

Єдиний унікальний номер 226/1501/16-ц

Номер провадження 22ц/775/1875/2016

Головуючий у 1 інстанції Петунін І.В..

Доповідач - Постолова В.Г.

Категорія: 48

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Постолової В.Г.

суддів: Санікової О.С., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 16 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ майна подружжя, який в подальшому уточнила , посилаючись на те, що вона 19.08.1995 року уклала шлюб з відповідачем, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 30.04.2015 року шлюб було розірвано. Під час шлюбу ними було придбано квартиру за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2007 року, ринкова вартість якої на теперішній час складає 120000 грн. Крім того, відповідачем , за її згоди для потреб родини було взято кредит на придбання автомобілю ВАЗ 211440-110-32 у ПАТ « Плюс Банк» на загальну суму 60201 грн, який вони виплачували до грудня 2014 року. Також попередньо ними була зроблена предоплата за автомобіль з сумісних коштів на суму 12562 грн. та потім виплачували кредит. Всього за час сумісного проживання ними було виплачено з сумісних коштів з 01.09.2011 року по грудень 2014 року щомісяця 1488,22 грн. на загальну суму 59528,88 грн. та предоплату у розмірі 20%-12562 грн., а всього 72090,80 грн. Оскільки кредит повністю не виплачений, а автомобіль знаходиться у заставі банку, то вона не претендує на автомобіль в натурі, а тільки на виплачені внески до часу їх розлучення. Вважає, що спірна квартира є об*єктом спільної сумісної власності, вона має право на кошти, виплачені за час сумісного проживання по кредитному договору №910.10254. Просила визнати право спільної сумісної власності на спірну квартиру,та визнати право по ? частці за кожним, визнати право спільної сумісної власності на грошові кошти , виплачені з вересня 2011 року по грудень 2014 року за кредитним договором № 910.10254 від 01.09.2011 року та стягнути з відповідача на її користь ? частину виплачених сумісних коштів на придбання автомобілю за кредитним договором у сумі 36045,54 грн.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 16 вересня 2016 року позовні вимоги задоволені частково .

Визнано право власності ОСОБА_1 на ? частку квартири АДРЕСА_1. Визнано право власності ОСОБА_2 на ? частку квартири АДРЕСА_1.

В задоволені інших вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 600 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог та визнати право спільної сумісної власності на грошові кошти виплачені з сумісного бюджету родини з вересня 2011 року по грудень 2014 року за кредитним договором № 910.10254 від 01.09.2011 року та стягнути з ОСОБА_2 на її користь ? частину виплачених сумісних коштів на придбання автомобілю за кредитним договором в сумі 36045,54 грн., посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновку суду обставинам по справі.

Позивачка ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з*явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи відповідно до рекомендованого повідомлення . Від неї та її представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з*явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до рекомендованого повідомлення та телефонограми.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що судом при розгляді справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги стосовно поділу спірної квартири, суд виходив з того , що спірна квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності та з урахуванням ч. 1 ст. 70 СК України визнав за кожним по ? частці зазначеної квартири. Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів, виплачених за кредитним договором за час шлюбу на придбання автомобіля та про їх поділ , суд виходив з того, що об*єктом права спільної сумісної власності подружжя є отримані, а не витрачені за договором гроші. За кредитним договором був отриманий автомобіль, але вимоги щодо його поділу позивачкою не заявлялися.

Такий висновок суду відповідає обставинам по справі та нормам матеріального права.

Судом встановлено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 19.08.1995 року , від якого мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 30.04.2015 року шлюб було розірвано.

Встановлено, що сторони під часу шлюбу за кредитні кошти придбали автомобіль марки ВАЗ модель 211440-110-32, 2011 року випуску .

Кредитний договір № 910.10254 було укладено 1 вересня 2011 року між відповідачем та Публічним Акціонерним Товариством «Плюс Банк». Сума отриманого кредиту складає 62008,03 грн. (а.с.15-16). Строк дії договору 60 місяців до 1 вересня 2016 року і передбачає сплату позичальником 15,40% річних за користування кредитом .

У цей же день - 1 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та Публічним Акціонерним Товариством « Плюс банк» був укладений договір застави транспортного засобу № 910.10254, за яким заставодавець - ОСОБА_2 передав іпотекодержателю -Банку на забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором № 910.10254 від 1 вересня 2005 року в заставу транспортний засіб марки ВАЗ, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить застоводавцю згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ м. Красноармійська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 03.09.2011 року .

Встановлено, що вказаний кредитний договір було укладено в інтересах сім*ї і за час шлюбних відносин сторонами виконувалися зобов'язання зі сплати кредитних коштів, що підтверджується наданими позивачкою квитанціями, сплачена загальна сума 44646,60 грн та здійснена предоплата за автомобіль в сумі 12562 грн, тобто в повному обсязі кредит непогашено, питання про поділ автомобіля позивачкою не ставилося.

Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом, майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини. Також статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положення ст. 65 СК України, згідно з якими договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Таким чином, у результаті придбання подружжям автомобіля в кредит боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позовних вимог про визнання права спільної сумісної власності на грошові кошти , виплачені з вересня 2011 року по грудень 2014 року за кредитним договором № 910.10254 від 01.09.2011 року та про стягнення з відповідача на користь позивачки ? частини суми погашеного кредиту у розмірі 36045,54 грн , які було сплачено під час перебування сторін у шлюбі.

Доводи скарги не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :