Постанова № 62336780, 18.10.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3533/16-а

Провадження № 2а/242/111/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Моцного О. С., за участю секретаря Нарижної О.Г., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Стельника Д.В., Степура С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2016 року до Селидівського міського суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 (далі - позивач) до Управління пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області (далі - УПФУ), в якому позивач просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність УПФУ щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_4 часу, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади, з 08 травня 2009 року по 19 жовтня 2015 року, на підставі статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» .

2. Визнати протиправними дії УПФУ з перерахунку пенсії позивача з 01.04.2016 року виходячи зі страхового стажу 33 роки 3 місяці 23 дні і не зарахування до страхового стажу часу, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади.

3. Зобов'язати УПФУ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_4 час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади, з 08 травня 2009 року по 19 жовтня 2015 року, на підставі статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

4. Зобов'язати УПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з моменту її призначення, тобто з 11 лютого 2011 року, виходячи з наявного страхового стажу із зарахуванням до нього часу, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади, з 08 травня 2009 року по 10 лютого 2011 року.

5. Зобов'язати УПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з моменту звільнення з роботи, тобто з 21 жовтня 2016 року, виходячи зі страхового стажу наявного на час звільнення із зарахуванням до нього часу, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади, з 08 травня 2009 року по 19 жовтня 2015 року і часу роботи після допуску до роботи з 19 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2016 року.

Підстави звернення до суду з вказаним позовом позивач обґрунтовував наступними обставинами.

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Селидове Донецької області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах з 11.02.2011 року. Пенсійне забезпечення на час призначення пенсії було обчислено позивачеві виходячи зі страхового стажу в розмірі 33 роки 01 місяць 23 дні, врахованого відповідачем по травень 2009 року.

У зв'язку з порушенням відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за постановою органу досудового слідства від 21 квітня 2009 року, на підставі наказу Державної податкової служби України № 630-о від 08.05.2009 року, його було відсторонено від займаної посади начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області з 08 травня 2009 року.

Наказом ДПС України № 492-о від 05.12.2011року з 05 грудня 2011 року позивача було звільнено з державної служби в органах ДПС у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

03 травня 2015 року кримінальне провадження стосовно нього закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, постанову, на підставі якої ОСОБА_4 було відсторонено від посади - скасовано.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2015 позивача поновлено на колишній посаді з 21 червня 2012 року. Зазначає, що до роботи його фактично було допущено 19 жовтня 2015 року на підставі наказу податкового органу № 973-о від 15.10.2015 про виконання зазначеної постанови суду, з приводу чого в трудовій книжці зроблено запис за № 47.

21 жовтня 2015 року правовідносини з проходження публічної служби в податкових органах було припинено за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, про що до трудової книжки внесено відповідний запис за № 48.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 у справі № 805/3311/15-а скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2016 та прийнято нову, якою позивача поновлено на колишній посаді з 05 грудня 2011 року, тобто з тієї дати, з якої його було звільнено внаслідок засудження.

21 березня 2016 року Міністерством доходів і зборів України видано наказ №23-о «Про внесення змін до наказу Міндоходів від 15.10.2015 року №973-о, яким у пункті 2 наказу №973-о змінено дату поновлення позивача на посаді з 05 грудня 2011 року, у зв'язку з чим до його трудової книжки внесено запис № 49 про поновлення на посаді з зазначеної дати. Також, внесено запис № 50 про недійсність запису за № 46 щодо припинення позивачу державної служби з 05.12.2011 року.

Посилаючись на вимоги статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» і Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», вважає, що час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади, належить зарахуванню до загального трудового стажу в межах реабілітаційних процедур задля повного відновлення порушених пенсійних прав.

Крім того, зазначає про наявність права на перерахунок пенсії після звільнення з публічної служби на підставі статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи зі страхового стажу наявного на час звільнення із зарахуванням до нього часу, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади.

З огляду на це, позивач наголошує, що його пенсійні права, які потрапили під вплив незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, належать захисту шляхом перерахунку пенсії спочатку з моменту її первісного призначення, з 11 лютого 2011 року, із зарахуванням до страхового стажу часу незаконного відсторонення з 08.05.2009 по 10.02.2011, що передує моменту призначення пенсії, а потім з 21 жовтня 2015 року у зв'язку із звільненням позивача і збільшенням страхового стажу за період з 11.02.2011 по 19.10.2015, який є часом незаконного відсторонення після призначення пенсії. Задля чого, 05 квітня 2016 року позивач звернувся до УПФУ з відповідною письмовою завою.

Однак, перерахунок пенсії проведено відповідачем з 01 квітня 2016 року виходячи зі стажу 33 роки 03 місяці 23 дні, тобто страховий стаж ОСОБА_4 збільшено на 2 місяці, про що він дізнався з повідомлення УПФУ № 573 від 12.04.2016 і оскаржив ці дії в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені в адміністративному позові, просив його задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення. На обґрунтування непогодження вказав, що позивач знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в м. Селидове Донецької області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яка призначена на підставі його заяви від 14.02.2011 № 128 і доданих до неї документів. 05.04.2016 ОСОБА_4 звернувся до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії по збільшенню страхового стажу відповідно до статті 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви були надані копія трудової книжки, наказу Міндоходів від 21.03.2016 року № 23-о та наказу Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 24.03.2016 року № 76-о.

У зв'язку з працевлаштуванням, згідно наказу про поновлення на посаді начальника територіального податкового органу з 05.12.2011, виникла надміру виплачена сума пенсії в сумі 20,51 грн. за період з 05.12.2011 по 30.06.2012. Надміру виплачена сума пенсії обумовлена тим, що позивачеві здійснювався перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму як непрацюючому пенсіонеру, між тим, на думку відповідача, оскільки ОСОБА_4 був поновлений на роботі, тому має вважатися пенсіонером, який працює.

Посилаючись на статтю 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що дає визначення страхового стажу, відповідач зазначив, що при перерахунку пенсії позивачеві по статті 42 цього Закону по збільшенню страхового стажу, відповідно до індивідуальних відомостей в системі персоніфікованого обліку, до його страхового стажу було враховано періоди з 01.12.2011 по 31.12.2011 і з 01.10.2015 по 31.10.2015. Періоди незаконного відсторонення від посади з 01.06.2009 по 30.11.2011, з 01.01.2012 по 30.09.2015 до страхового стажу не зараховано через відсутність нарахованих сум заробітної плати.

За результатами проведених перерахунків пенсії страховий стаж позивача складає 33 роки 3 місяці 23 дні, стаж на підземних роботах - 9 років 0 місяців 07 днів.

Посилаючись на вказані обставини, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФУ в м.Селидове Донецької області. Йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно з заявою від 14.02.2011 з 11.02.2011 з урахуванням страхового стажу 33 роки 1 місяць 23 дня, обчисленого по 31 травня 2009 року, в тому числі стаж за статтею 14-2 підземні роботи - 1 місяць 18 днів, за статтею 14-2 шахтарі - 8 років 10 місяців 10 днів, що встановлено на підставі повідомлення № 632 від 22.04.2011 і не оспорюється сторонами спору.

08 травня 2009 року у зв'язку з порушенням старшим прокурором відділу прокуратури Донецької області кримінальної справи № 180-471 за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу та відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, статті 147 Кримінального процесуального кодексу України, в.о. голови ДПА України видав наказ № 630-о, яким ОСОБА_4 було відсторонено від посади начальника Красноармійської ОДПІ у Донецькій області з 08 травня 2009 року.

05 грудня 2011 року головою ДПС виданий наказ № 492-о «Про припинення державної служби» за частиною 2 статті 30 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з засудженням позивача на підставі вироку Красноармійського міськрайонного суду від 15.04.2011 у справі № 1-221/2011.

В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2012 року, постановленою у справі № 5-2972км-12, вирок Красноармійського міськрайонного суду від 15.04.2011 та ухвала апеляційного суду Донецької області від 08.11.2011 були скасовані з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи 16.01.2013 Красноармійським міськрайонним судом винесено постанову, якою кримінальну справу повернуто для проведення додаткового розслідування.

У відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) зазначені обставини не доказуються при розгляді даної справи, оскільки встановлені судовим рішенням у адміністративній справі № 805/3311/15-а.

03 травня 2015 року старший слідчий СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області майор міліції Савенко В.С., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013050410000585 від 21.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, виніс постанову про закриття кримінального провадження.

Процесуальні рішення про відсторонення ОСОБА_4 від посади начальника Красноармійської ОДПІ скасовані, на підтвердження чого свідчить пункт 2 постанови від 03.05.2015.

23 вересня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову в адміністративній справі № 805/3311/15-а за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Красноармійської ОДПІ, якою постановлено поновити позивача з 21 червня 2012 року на державній службі на посаді начальника Красноармійської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Наказом Міндоходів України від 15.10.2015 року №973-о, виданим на виконання постанови суду від 23.09.2015, ОСОБА_4 поновлено на посаді начальника Красноармійської ОДПІ з 21.06.2012 року. Дану обставину встановлено на підставі трудової книжки позивача, до якої внесено відповідний запис за № 47.

Фактичне поновлення позивача на посаді начальника Красноармійської ОДПІ відбулось 19 жовтня 2015 року, на підтвердження чого свідчать обставини, встановлені судовим рішенням від 25.05.2016 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 в адміністративній справі № 805/989/16-а про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді, які не належать доказуванню при розгляді даної справи згідно з частиною першою статті 72 КАС.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі № 805/3311/15-а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року була скасована та прийнята нова постанова. Постановою суду апеляційної інстанції позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: ДФС України зобов'язано визнати недійсним запис № 46 у трудовій книжці ОСОБА_4 про припинення державної служби за ч. 2 ст.30 ЗУ «Про державну службу», ОСОБА_4 поновлено на державній службі на посаді начальника Красноармійської ОДПІ з 05 грудня 2011 року, на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На виконання зазначеної постанови, 21.03.2016 податковим органом до трудової книжки позивача внесено відповідний запис № 49 про поновлення його на посаді з 05 грудня 2016 року, тобто позивача поновлено на посаді з моменту незаконного звільнення, що встановлено постановою від 03.02.2016 під час апеляційного перегляду справи № 805/3311/15-а.

До того ж, до трудової книжки позивача внесено запис № 50 про недійсність запису за № 46 щодо припинення позивачу державної служби з 05.12.2011 року, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 21 жовтня 2015 року № 977-о «Про звільнення ОСОБА_4», позивача було звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, про що в трудовій книжці зроблено запис № 48.

На підставі наказу Красноармійської ОДПІ № 76-о від 24.03.2016 зараховано ОСОБА_4 до стажу державної служби час роботи з 05 грудня 2011 року по 23 вересня 2015 року та з 19 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року.

Зі змісту протоколу № 20 від 25.07.2016 слідує, що уповноважена комісія Красноармійської ОДПІ врахувала ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2016 у справі № 805/989/16-а і вирішила зарахувати час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням до стажу державної служби ОСОБА_4 з 24 вересня 2015 року по 18 жовтня 2015 року включно і обчислювати стаж, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років з 20.03.2003.

З матеріалів справи також вбачається, що 05 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до УПФУ з завою про перерахунок пенсії на підставі статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви від 05.04.2016 повідомленням № 573 від 12.04.2016 року УПФУ повідомило позивача про перерахунок пенсії з 01 квітня 2016 року з врахуванням страхового стажу 33 роки 3 місяці 23 дні.

Наявними у справі документами доводиться факт не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача часу з 01 червня 2009 року, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши доводи позову і заперечень проти нього, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з позиції відповідності їх вимогам щодо належності та допустимості, офіційно з'ясувавши всі обставини у справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі - Закон № 266/94-ВР), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996року №6/5/3/41 (далі - Положення №6/5/3/41).

Право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації (пункти 3,4 Положення №6/5/3/41).

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону № 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Статтею 6 Закону № 266/94-ВР визначено, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді). У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним.

У відповідності до статті 7 цього Закону час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

Застосована норма в імперативній формі встановлює обов'язок зарахувати час, протягом якого особа не працювала у зв'язку з незаконним відстороненням від посади до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, цей стаж враховується також при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Аналогічні вимоги зазначені у пунктах 19, 20 Положення про застосування зазначеного Закону, затвердженого наказом №6/5/3/41.

Як наслідок, до загального трудового стажу ОСОБА_4 підлягає зарахуванню час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади) та незаконним засудженням.

З огляду на встановлені обставини, час, протягом якого ОСОБА_4 не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади начальника Красноармійської ОДПІ, є період, перебіг якого починається з моменту його відсторонення від посади з 08 травня 2009 року і триває до моменту фактичного допуску до роботи, яким є 19 жовтня 2015 року.

Враховуючи те, що станом на час призначення позивачеві пенсії на пільгових умовах - 11.02.2011, його страховий стаж був обчислений УПФУ по травень 2009 року без зарахування часу, протягом якого ОСОБА_4 не працював у зв'язку з незаконним відстороненням, суд погоджується з тим, що пенсійні права позивача потрапили під вплив незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Тому, право позивача на зарахування цього стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах має бути поновлене.

Разом із цим, при вирішенні питання щодо визначення конкретного часу, з якого право позивача належить захисту, суд враховує період, по який відповідачем враховано страховий стаж, - 31.05.2009, що зумовлює висновок про поновлення порушеного права у спосіб зарахування до загального страхового стажу часу незаконного відсторонення від посади з 01 червня 2009 року і перерахунку у зв'язку з цим розміру пенсійного забезпечення з дати призначення пенсії.

Щодо вимог позивача про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу після припинення публічної служби, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

В судовому засіданні встановлено і не оспорюється відповідачем, що незаконне відсторонення позивача від посади начальника Красноармійської ОДПІ тривало і після призначення йому пенсії - 11.02.2011, аж до дати фактичного поновлення на посаді на підставі судового рішення в адміністративній справі №805/3311/15-а - до 19 жовтня 2015т року, що встановлено рішенням суду в адміністративній справі № 805/989/16-а (справа про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді). В період з 19 по 21 жовтня 2015 року ОСОБА_4 працював на посаді начальника Красноармійської ОДПІ,

Оскільки правовідносини з приводу публічної служби позивача були припинені 21 жовтня 2015 року у відповідності до статті 42 Закону № 1058-IV він має право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу, до якого крім часу фактичної роботи належить зарахуванню час незаконного відсторонення від посади, що слідує після дати виходу на пенсію.

Якщо вимога про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, зазначених у статтях 6, 7, 8 і 9 Закону, не задоволена або громадянин не згодний з прийнятим рішенням, він вправі звернутися до суду в порядку позовного провадження (пункт 22 Положення №6/5/3/41).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950 рік) (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, з огляду на вимоги статті 13 Конвенції по правам людини, суд приходить висновку, що для поновлення позивача у пенсійних правах відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок пенсії за його заявою спочатку з моменту її первісного призначення - з 11 лютого 2011 року, із зарахуванням до загального страхового стажу часу незаконного відсторонення від посади з 01.06.2009 по 10.02.2011, а потім з 21 жовтня 2015 року у зв'язку із збільшенням страхового стажу після припинення позивачем публічної служби із зарахуванням до страхового стажу часу з 11.02.2011 по 18.10.2015, який є часом незаконного відсторонення після призначення пенсії і часу фактичної роботи з 19.10.2015 по 21.10.2015.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача через відсутність нарахованих сум заробітної плати, оскільки незалежно від цього час, протягом якого ОСОБА_4 не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від займаної посади територіальний орган пенсійного фонду повинен був зарахувати до його страхового стажу на підставі Закону № 266/94-ВР, що є спеціальним по відношенню до Закону № 1058.

Зважаючи на викладене, перерахунок пенсії на підставі заяви позивача, про який ідеться в повідомленні № 573 від 12.04.2016, проведений відповідачем не в порядку та не у спосіб, визначені законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 551 грн. 21 коп., що підтверджується доданою квитанцією і підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Пленум Вищого адміністративного суду України постановою від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснив, що з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення суд у резолютивній частині рішення повинен повніше використовувати право покладати обов'язок на суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення у відповідності до частини першої статті 267 КАС України (пункт 10.12. Постанови).

Дана норма встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Суд вважає за необхідне зобов'язати УПФУ в м.Селидове Донецької області подати звіт про виконання постанови в частині, що стосується зобов'язань, покладених на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,71,94, 159-163,185,186, 267 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в м. Селидове щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_4 часу, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади з 01 червня 2009 року по 19 жовтня 2015 року, на підставі статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в м. Селидове з перерахунку пенсії позивача з 01.04.2016 року виходячи зі страхового стажу 33 роки 3 місяці 23 дні і не зарахування до страхового часу, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади.

Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Селидове зарахувати до страхового стажу ОСОБА_4 час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади з 01 червня 2009 року по 19 жовтня 2015 року на підставі статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Селидове провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з моменту її первісного призначення, - з 11 лютого 2011 року, виходячи з наявного страхового стажу із зарахуванням до нього часу, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади, з 01 червня 2009 року по 10 лютого 2011 року, що передує даті призначення пенсії.

Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Селидове провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з моменту звільнення з роботи, - з 21 жовтня 2016 року, виходячи із страхового стажу позивача наявного на час звільнення із зарахуванням до нього часу, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади після призначення пенсії, з 11 лютого 2011 року по 19 жовтня 2015 року і часу фактичної роботи з 19 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області подати звіт про виконання постанови в частині зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_4 час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади та провести перерахунок його пенсії з моменту її первісного призначення і з моменту звільнення позивача, протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань документально підтверджені судові витрати в розмірі в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя