Ухвала суду № 62335300, 27.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/9963/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Сенько М.Ф.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/13009/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Куркіній І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року про повернення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві та визнання незаконною і скасування оцінки майна, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року повернуто скаржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Транзіт» скаргу на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві та визнання незаконною і скасування оцінки майна.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзіт» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року скасувати та зобов'язати Святошинський районний суд м. Києва прийняти скаргу до розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та є невмотивованою. В ухвалі суду є посилання на норми Цивільного процесуального кодексу України, які не регулюють спірні правовідносини щодо прийняття до провадження скарги на дії державного виконавця, а встановлюють підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу. В порушення положень закону, суд не залишив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» без руху із зазначенням недоліків скарги, які необхідно усунути, а відразу постановив ухвалу про її повернення, чим порушив процесуальні права особи, що подала скаргу.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» та представник Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзіт» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві та визнання незаконною і скасування оцінки майна.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року скаргу було повернуто скаржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Транзіт».

Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції посилався на положення ст.ст. 42, 100, 118 -121 ЦПК України, зазначивши, що до заяви не було додано документів на підтвердження повноважень на звернення до суду у тієї особи, що її підписала, а сама скарга за змістом та формою не відповідає вимогам процесуального закону, що є підставою для її повернення.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає вимогам процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Стаття 383 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Пункт 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» визначає, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо подана скарга за формою і змістом не відповідає вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та не містить відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»,до такої скарги застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про прийняття до провадження скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» на дії державного виконавця вищевикладені вимоги закону не врахував, безпідставно застосував до правовідносин положення процесуального законодавства, що стосуються порядку відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення, та дійшов передчасного висновку про повернення скарги особі, що її подала.

За змістом ст. 121 ЦПК України, встановивши, що заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, встановивши невідповідність скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» вимогам щодо змісту та форми, які встановлені в ст.ст. 119 -120 ЦПК України та в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», суддя повинен був залишити таку скаргу без руху, виклавши в ухвалі про залишення скарги без руху обгрунтування, в чому полягає невідповідність скарги вимогам законодавства, та направити вказану ухвалу особі, що подала скаргу, для виконання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За наведених обставин, оскільки судом першої інстанції не було дотримано визначеного процесуальним законодавством порядку вирішення питання щодо прийняття до провадження скарги на дії державного виконавця, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» є частково обґрунтованими, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: