Рішення № 6232686, 24.09.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р. справа № 5020-5/290 За позовом: субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (99040 м. Севастополь, вул. Флагманська, б. 5, кв. 15)

про стягнення заборгованості в розмірі 25475,67 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

позивач (СПД ОСОБА_1) - ОСОБА_2 - представник, довіреність № ВМС № 733728 від 20.03.2009;

відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг”) не зявився.

Суть спору:

Позивач, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг”, про стягнення заборгованості за договором поставки № 2005/01-II від 20.05.2008 в розмірі 25475,67 грн., з яких: 22426,30 грн. - основна заборгованість, 640,00 грн. 3% річних, 2409,37 грн. збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обовязки щодо оплати отриманого товару.

Відповідач в судове засідання неодноразово не зявлявся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та у довідці статистики.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 2005/01-II.

Відповідно до умов договору, позивач зобовязався поставляти товар, а відповідач приймати та сплачувати вартість товарів на умовах передбачених вказаним договором.

На виконання умов договору 03.06.2008, 11.08.2008, 30.09.2008 позивачем був поставлений товар у кількості, замовленої відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № К-00000009, № К-00000017, № Б-00000013, № К-00000020, які підписані уповноваженими представниками сторін (а.с. 18). Будь-яких зауважень щодо якості або кількості товару, відповідач не надав.

Пунктом 3.2.1 договору, передбачено, що покупець зобовязаний сплачувати за поставлений товар відповідно до рахунку-фактури постачальника.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі 100% передоплати згідно виставленого рахунку.

Так, позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури № К-00000008 від 21.05.2008, № К-000000016 від 11.08.2008, № К-00000019 від 19.08.2008 на загальну суму 65598,30 грн.

Зобовязання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному обємі, у звязку з чим його заборгованість перед позивачем склала 22426,30 грн., крім того, сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків саме на цю суму (а.с. 21).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договору купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на підставі документів наданих позивачем, суд встановив факт неналежного виконання обовязків з боку відповідача за договором поставки № 2005/01-II від 20.05.2008, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 22426,30 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також, позивач просить стягнути 3% річних та збитки від інфляції.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом сума 3% річних складає 640,00 грн., збитків від інфляції 2409,37 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25475,67 грн., з яких: 22426,30 грн. - основна заборгованість, 640,00 грн. 3% річних, 2409,37 грн. збитки від інфляції.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 254,75 грн. і інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (99040 м. Севастополь, вул. Флагманська, б. 5, кв. 15, код ЄДРПОУ 34301259, п/р 26009018799001 в АКБ „Імексбанк”, МФО 328384) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ВАТ „МетаБанк”, МФО 313582) заборгованість в сумі 25475,67 грн., з яких: 22426,30 грн. - основна заборгованість, 640,00 грн. 3% річних, 2409,37 грн. збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 254,75 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

25.09.2009

Розсилка:

1.СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (99040 м. Севастополь, вул. Флагманська, б. 5, кв. 15)

3.справа