Рішення № 6232611, 14.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 40/20114.07.09 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 30882,62 грн.

За позовом Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державного підприємства „Укржитлосервіс”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 24359,00 грн.,

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Сібілєва С.П. за довіреністю від 30.09.08 №73

Від відповідача: не з'явився.

Третя особа: не з'явився.

14.07.09 суд у порядку, визначеному ст. 85 ГПК України, за згодою представника Позивача суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Державного бюджету суму основної заборгованості у розмірі 27 323,77 грн., пені у розмірі 2 012,25 грн., збитки від інфляції 1 546,60 грн.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, порушуючи вимоги Договору оренди, не сплатив до державного бюджету орендну плату за відповідний період, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 625, 629 ЦК України, ст.ст. 225, 343 ГК України, ст.ст. 10,18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.09 порушено провадження у справі №40/201, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.06.09.

17.06.09 через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Укржитлосервіс" з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь ДП „Укржитлосервіс” заборгованість у сумі 22 359,00 грн. та пені у розмірі 2 047,04 грн.

Подану заяву обґрунтовує наступним. Згідно з укладеним між Позивачем та Відповідачем у справі № 40/201 договором оренди, орендна плата за користування обєктом оренди перераховується щомісячно у розмірі 70 відсотків до державного бюджету та 30 відсотків на рахунок балансоутримувача - заявника. З огляду на порушення інтересів заявника через невиконання Відповідачем договірних зобов'язань, Державне підприємство "Укржитлосервіс", як балансоутримувач орендованого Відповідачем майна, звернулось до суду із даною позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Позовна заява Державного підприємства "Укржитлосервіс" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за угодою у сумі 22 359,00 грн. та пені у розмірі 2 047,04 грн. вважається судом самостійною вимогою щодо предмету спору у справі №40/201.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу (ч.2 ст.26 ГПК України).

Ухвалою суду від 18.06.09 суд вирішив прийняти позовну заяву Державного підприємства "Укржитлосервіс" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за угодою у сумі 22 359,00 грн. та пеню у розмірі 2047,04 грн. до провадження для спільного розгляду із справою № 40/201 та, одночасно, розгляд заяви призначити на 23.06.09.

У судове засідання зявились представники учасників судового процесу, окрім Відповідача.

Представник Позивача вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконав у повному обсязі. Представник Третьої особи надав суду письмові пояснення по суті спору, де підтримав заявлену у позові позицію про стягнення заборгованості та пені у заявленому розмірі. Крім того, представник Третьої особи надав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів на підтвердження знаходження нежитлового приміщення загальною площею 101,4 кв.м., що є предметом Договору оренди, на балансі Третьої особи.

Як зазначалось вище, Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, вимоги ухвали не виконав, про час, дату і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Зазначене стало підставою для прийняття судом у порядку, визначеному ст.77 ГПК України, ухвали про відкладення слухання у справі до 14.07.09.

14.07.09 у судове засідання зявився представник Позивача. Представник Третьої особи не зявився, проте, у поданому напередодні клопотанні, просив суд розглядати справу без участі повноважного представника Третьої особи.

Відповідач не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. У жодне судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), надана Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження 02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та довідці Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

За таких обставин, з урахуванням заявленого Третьою особою клопотання, беручи до уваги вимоги ст. 75 ГПК України, суд прийняв рішення слухати справу за наявними у справі матеріалами.

Судом заслухані пояснення представників, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив:

Згідно з укладеним між Позивачем і Відповідачем договором оренди нерухомого майна №3963 від 20.12.2007 (далі - Договір) Позивач передав Відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно), площею 101,40 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у підвалі житлового будинку, що знаходиться на балансі ДП „Укржитлосервіс”.

Позивач згідно з п.7.1 Договору зобовязався передати Відповідачу в оренду Майно згідно з Договором по акту приймання-передачі Майна, який підписується одночасно з Договором. А Відповідач прийняти в строкове платне користування Майно та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3 Договору).

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за Договором та 20.12.07 разом з Відповідачем уклав Акт приймання-передавання, відповідно до якого Позивач як орендодавець передав, а Відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що є предметом Договору оренди.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2007: 6 699,40 грн. (п. 3.1 Договору) та за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Перерахування орендної плати здійснюється орендарем (Відповідачем) до 10 числа місяця, наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем (Позивачем) до Державного бюджету, 30% орендної плати перераховується орендарем (Позивачем) на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п.3.6 Договору).

До 15 числа кожного місяця, наступного за звітнім, Відповідач згідно з п.5.9 Договору зобовязувався надавати Позивачу інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету України.

Відповідно до п.10.1 Договору, Договір укладений строком на 1 рік, що діє з 20 грудня 2007 року по 20 грудня 2008 року.

У разі припинення Договору оренди орендар зобовязався, відповідно до п. 3.11 Договору, сплачувати орендну плату до дня повернення орендованого Майна за актом приймання-передавання включно. Більше того, сторони домовились, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обовязку сплатити заборгованість з орендної плати у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (Третій особі у справі).

02.03.09 між Сторонами при участі балансоутримувача укладено акт про повернення орендованого майна, що засвідчив факт передачі орендарем та прийняття орендодавцем орендованого Майна.

За твердженням Позивача та Третьої особи, за період дії договору за відповідачем виникла заборгованість по орендній платі у сумі 26 893,71 грн. (перед Державним бюджетом) та у сумі 22 359,00 грн.(перед балансоутримувачем).

02.04.09 Позивач звернувся до Відповідача з листом №30-05/3951 з вимогою сплатити заборгованість по орендних платежах у встановлений термін, проте ця вимога залишилась без належного реагування зі сторони Відповідача.

У свою чергу, Третя особа також 23.04.09 зверталась до Відповідача з листом №404 щодо погашення заборгованості згідно з умовами Договору оренди, проте зазначене звернення також залишилось без належної відповіді.

Так, за розрахунком Позивача, сума заборгованості по орендних платежах за Договором склала з жовтня 2008 року по березень 2009 року 27323,77 грн., пеня 2012,25 грн., збитки від інфляції 1546,60 грн.

В свою чергу, за розрахунком Третьої особи, заборгованість з орендної плати за Договором склала 22 359,00 грн., а пеня 2 047,04 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобовязань, що передбачені пунктом 5.3 Договору, та необхідності стягнення у звязку з цим штрафних санкцій, що передбачені Цивільним кодексом України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача як і позовні вимоги Третьої особи підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторони є вільними в укладенні Договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, як зазначалось вище, згідно з умовами Договору зобовязався вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем та Третьою особою, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості перед державним бюджетом у сумі 27323,77 грн. та перед балансоутримувачем у сумі 22 359,00 грн. - не сплатив.

У разі порушення зобовязання настають наслідки, передбачені Договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному п.3.6 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахування індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

А у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суду боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунків, що наявні у матеріалах справи сума основної заборгованості перед державним бюджетом склала року 27323,77 грн., пеня 2 012,25 грн., збитки від інфляції 1 546,60 грн., а перед балансоутримувачем - заборгованість з орендної плати за Договором склала 22 359,00 грн., а пеня 2 047,04 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача та Третьої особи, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем та Третьою особою, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача та за розрахунком Третьої особи.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України (одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача УДК у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва плата за оренду державного майна) суму заборгованості у розмірі 27323,77 (двадцять сім тисяч триста двадцять три грн. сімдесят сім коп.) грн., пеню 2 012,25 (дві тисячі дванадцять грн. двадцять пять коп.) грн., збитки від інфляції 1 546,60 (одна тисяча пятсот сорок шість грн. шістдесят коп.) грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) до Державного бюджету України державне мито у розмірі 308,82 (триста вісім грн. вісімдесят дві коп.) грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 (триста дванадцять грн. пятдесят коп.) грн.

4. Позов Державного підприємства "Укржитлосервіс" задовольнити повністю.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Укржитлосервіс" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 24-а, р/р 26001012825376 в "Укрексімбанку" м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32207896) заборгованість у сумі 22 359,00 (двадцять дві тисячі триста пятдесят девять грн. 00 коп. ) грн., пеню 2 047,04 (дві тисячі сорок сім грн. чотири коп.) грн., суму сплаченого державного мита у розмірі 244,06 (двісті сорок чотири грн. шість коп.) грн. та 312,50 (триста дванадцять грн. пятдесят коп.) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 20.07.09