Ухвала суду № 62325317, 21.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1256/16 Справа № 201/14015/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі головуючого- судді: Піскун О.П.

суддів: Коваленка В.Д., Васецької В.В.

при секретарі- Дьоміної А.А.

за участю підозрюваного- Заєць М.М.

захисника- адвоката: ОСОБА_2

прокурора- Солдатова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 06 жовтня 2016 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 грудня місяця 08 дня, громадянина України, який народився в місті Новомосковську Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: місто вулиця Робкорівська, 134, працюючого оперуповноваженим Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого ,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 06 жовтня 2016 року та обрано запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 з строком дії ухвали до 03 грудня 2016 року; визначено відносно підозрюваного ОСОБА_4 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 413400 гривень, з покладанням обовязків прибувати за кожною вимогою суду, слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора, повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання, з подальшим розясненням підозрюваному ч.8 ст.182 КПК України.

Свої висновки слідчий суддя, обґрунтовує як встановленими органом досудового розслідування обставинами, відповідно до яких ОСОБА_4 будучи оперуповноваженим Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, та призначеним на посаду тимчасово виконуючого обовязки заступника начальника Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, використав свої повноваження у злочинних цілях, та скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України. так і встановленими судом ризиками, передбаченими п.п.1-3,5, ст.177 КПК України. Слідчий суддя, погоджуючись з клопотанням прокурора, встановив, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Також при винесенні рішення суддею врахована тяжкість можливого покарання, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру та зроблено висновок, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_4 не є доцільним.

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим слідчим суддею, прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 подана апеляційна скарга в якій останній просить ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у приміщенні Дніпропетровської УВП № 4, та встановити що у разі внесення підозрюваним чи іншою особою застави у розмірі 2000 мінімальних заробітних плат, він підлягає звільненню з під варти.

В обґрунтування своїх вимог сторона обвинувачення стверджує про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відповідальність за який передбачена від 5 до 10 років позбавлення волі, тобто у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, повязаного з корупцією.

Вказує, що підозрюваний вчинив злочин, будучи службовою особою правоохоронного органу, завданням якого є боротьба з корупцією. Просить врахувати, що ОСОБА_4 тривалий час працює в органах внутрішніх справ та володіє навичками розшуку осіб за вчинення кримінального правопорушення, значить може їх застосувати для приховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. На день розгляду апеляції, до прокуратури області з УВБ Дніпропетровської області надійшли матеріали причетності ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Прокурор вказує, що в ході розслідування необхідно допитати заявника та значну кількість з числа підлеглих ОСОБА_4 на яких останній може впливати. Наразі не встановлено всіх причетних осіб до скоєння злочину, у тому числі з числа керівництва Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, що свідчить про можливість ОСОБА_5, знищити важливі докази чи вплинути на осіб, яким відомо про його незаконну діяльність.

Зазначає, що судом не було враховано, що у ході обшуку за місце мешкання ОСОБА_4 вилучено 80000 гривень, про походження та плани використання останній у судовому засіданні постійно змінював пояснення.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання та обставин вчинення злочину сторона обвинувачення вважає за доцільне встановити 2000 розмірів мінімальної заробітної плати, як у виключному випадку, оскільки, застава у встановленій п.2) ч.5 ст.182 КПК України, межі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обовязків. Стверджує, що розмір застави, визначений судом першої інстанції, а саме 300 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень, не здатний забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обовязків.

У звязку з вищенаведеним, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши заставу у розмірі зазначеному саме в апеляції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обґрунтовуючи її доводами, викладеними в ній, думку захисника та підозрюваного, які просили залишити ухвалу суду без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, вивчивши надані судом першої інстанції та органом досудового розслідування матеріали провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів судового і кримінального провадження, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України за фактом неправомірної винагороди за вирішення питання, яке входить до кола їх службових обовязків стосовно ОСОБА_4, були внесені відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 серпня 2016 року /а.с.п.8/.

04 жовтня 2016 року ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України./а.с.п.31-34/

05 жовтня 2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України /а.с.п.26-30/, про те, що останній своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної винагороди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону ним були дотримані у повному обсязі.

Так слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст.193 КПК України, ст.194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні і дійшов до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши при цьому заставу у розмірі 300 мінімальних заробітних плат з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави певних обовязків.

Також в межах своєї компетенції слідчий суддя перевіряв і наявність ризиків, зазначивши при цьому, з посиланням на п.1), п.3)-п.5 ч.1 ст.177 КПК України, в оскаржуваній ухвалі, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином/а.с.п.69-70/.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею обґрунтовано визначені мета та підстави обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, з урахуванням вимог п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо необхідності збільшення розміру застави встановленої рішенням суду першої інстанції, є такими, що не заслуговують на увагу. Слідчий суддя, з урахуванням вимог ч.5 ст.182 КПК України, визнавши, що випадок із застосуванням міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є виключним, враховуючи, що підозра останньому предявлена у вчиненні тяжкого злочину, визначив розмір застави більше 80 мінімальних заробітних плат, а саме 300 мінімальних заробітних плат.

Чому саме прокурором ставиться питання про збільшення розміру застави саме до 2000 мінімальних заробітних плат, є незрозумілим, в суді апеляційної інстанції, прокурор свою позицію також не пояснив. Всі доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, були враховані слідчим суддею при винесенні рішення, саме з урахуванням вказаних обставин, випадок по вказаній справі судом був визнаний виключним. Застосування ж судом розміру застави, про який просить прокурор, буде суперечити вимогам ч.4 ст.182 КПК України, відповідно до якої розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для цього.

Отже рішення слідчого судді щодо визначення розміру застави в межах 300 розмірів мінімальних заробітних плат, є обґрунтованим, оскільки відповідає вимогам ст.182 КПК України.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.176 КПК України-ст.178 КПК України, ст.183 КПК України, ст.184 КПК України, ст.193 КПК України, ст.194 КПК України, ст.196 КПК України-ст.198 КПК України, ст.309 КПК України, ч.2 ст.376 КПК України, ст.405 КПК України, п.1) ч.3 ст.407 КПК України, ст.418 КПК України, ст.422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 06 жовтня 2016 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обраний щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03 грудня 2016 року- залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

О.П.ОСОБА_6 ОСОБА_7 Васецька