Рішення № 62325252, 26.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/3328/14-ц 22-ц/774/1668/К/16

Справа № 213/3328/14-ц Головуючий в І-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1668/К/16 суддя Соловйова Л.Я.

Категорія - 30 (ІV) Доповідач Михайлів Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Михайлів Л.В.,

суддів Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар Гладиш К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3та його представника ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, про стягнення шкоди, завданої працівником під час виконання своїх службових обовязків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 південна обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) звернулась до ОСОБА_3з позовом про стягнення шкоди, завданої працівником під час виконання своїх службових обовязків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.01.2007 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Південної МДПІ в м. Кривому Розі ОСОБА_3 у робочий час оглянуто технологічний транспортний засіб - шляхопрокладач «БАТ-М» (ТТЗ «БАТ-М»), який знаходився на територій приватного підприємства «Восхождение» по вул. Цимлянській в м. Кривому Розі, та вжито заходів щодо взяття його на облік як безхазяйного майна.

Протоколом № 2 від 19.02.2007 року засідання комісії Південної МДПІ в м. Кривому Розі прийнято рішення про переведення шляхопрокладача «БАТ-М», як безхазяйного майна, в державну власність та його реалізацію. На виконання вказаного рішення комісії 28.02.2007 року - ТТЗ «БАТ-М» реалізовано на ОСОБА_1 універсальній біржі, як металобрухт чорних металів на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтермет» за 6370 грн.

У лютому 2011 року ОСОБА_5, який є власником ТТЗ «БАТ-М», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 Південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання рішення по переходу у власність держави майна недійним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди й рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2013 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди та судових витрат, його позов задоволено частково й з ОСОБА_1 південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 54240 грн. та у відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень, а також вирішено питання стягнення судових витрат.

В звязку з цим на виконання вказаного рішення суду позивачем у квітні та у червні 2014 року здійснено списання коштів з державного бюджету України на користь ОСОБА_5 у загальному розмірі 56016,70 грн.

Оскільки до державного бюджету України від реалізації безхазяйного майно ТТЗ «БАТ-М» 28.02.2007 року надійшли грошові кошти в розмірі 4671,33 грн., уточнивши позовні вимог, позивач просив суд в порядку регресу стягнути з відповідача на користь держави шкоду, завдану неправомірними діями ОСОБА_3 як працівника позивача під час виконання ним службових обовязків, у розмірі 51345 грн. 37 коп.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22.06.2015 року до участі у справі залучено правонаступника позивача - ОСОБА_1 південну обєднану державну податкову інспекцію Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) (а.с. 132 т.1).

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2016 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Державну казначейську службу України (а.с. 229 т.1).

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави шкоду, завдану неправомірними діями, у розмірі 51345 грн. 37 коп. шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок позивача, та судові витрати по справі у розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. На його думку, судом не взято до уваги недоведеність його вини у кримінальній справі № 1-454/2007 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та відсутність обвинувального вироку суду. Крім того, посилається на неврахування судом факту заподіяння шкоди ОСОБА_5 незаконними діями інших службових осіб Південної МДПІ у м. Кривому Розі, оскільки рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2013 року скасовано рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі № 1/243-07 про реалізацію безхазяйної речі, що швидко псується або витрати щодо зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю від 08.02.2007 року в частині передачі на реалізацію як безхазяйного майна шляхоукладача БАТ-М, яке винесено заступником начальника Південної МДПІ у м. Кривому Розі на підставі подання начальнику відділу погашення прострочених податкових зобовязань. Вважає, що помилково взято до уваги в якості доказів пояснення по кримінальній справі крановика ОСОБА_6 та протокол допиту його у якості обвинуваченого. Також, вважає, що судом не взято до уваги те, що відповідно до посадових інструкцій він не мав права приймати рішення про визнання майна безхазяйним та про його реалізацію, а отже і не міг завдати ніякої шкоди. Посилається й на неврахування того, що податкова інспекція є бюджетною установою, фінансується за рахунок бюджету, а отже її діяльність регламентується Бюджетним кодексом України, в прикінцевих та перехідних положеннях якого чітко визначений порядок відшкодування шкоди, завданої державі посадовою чи службовою особою її органу. Також вважає, що судом невірно визначено розмір судового збору, а саме на момент винесення рішення, а не на момент подачі позову.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість, вважав, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на час виникнення спірних правовідносин працював на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу погашення прострочених податкових зобовязань Південної МДПІ у м. Кривому Розі й звільнився 05.05.2008 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 58-65 т.1).

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2007 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, кримінальну справу провадженням закрито на підставі п.4 ст.6 КПК України у зв'язку із застосуванням до нього Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року (а.с. 28-29).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2013 року задоволено частково позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 Південної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа - Управління державного казначейства у м. Кривому Розі, про визнання недійсним та скасування рішення по переходу у власність держави майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Скасовано рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі № 1/243-07 про реалізацію безхазяйної речі, що швидко псується або витрати щодо зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю від 08.02.2007 року в частині передачі на реалізацію як безхазяйного майна - шляхоукладача БАТ-М, реєстраційний номер т8418 ДП, ідентифікаційний номер (VIN) 7410026, належного позивачеві ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_1 Південної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 147870 грн. та у відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень, а також судові витрати: судовий збір в сумі 541 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., недоплачений позивачем судовий збір в розмірі 937,70грн. та 114,30 грн. В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено. У задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 4-7 т.1).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року змінено рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2013 року в частині розміру матеріальної шкоди, стягнутої з ОСОБА_1 Південної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби на користь ОСОБА_7 зменшено цей розмір з 147870 грн. до 54240 грн. та в частині стягнутого на користь держави судового збору, зменшено його з 937,70 грн. до 115,70 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 8-11 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_1 Південній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України Дніпропетровської області та ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5до ОСОБА_3, ОСОБА_1 південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа - Управління державного казначейства у м. Кривому Розі, про визнання недійсним та скасування рішення по переходу у власність держави майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с. 12-13 т.1).

Відповідно до повідомлення про безспірне списання коштів з рахунка боржника від 04.04.2014 року та меморіального ордеру № 1 від 03.04.2014 року на виконання виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу 17.01.2014 року по справі № 2-949/11, провадження № 2/210/37/13 03.04.2014 року проведено безспірне списання коштів з рахунку № 35212001086046 по коду економічної класифікації видатків 2240 в сумі 120 грн. витрати на ІТЗ на користь ОСОБА_5 (а.с. 14,15 т.1).

Відповідно до повідомлення про безспірне списання коштів з рахунка боржника від 19.06.2014 року та меморіальних ордерів № 1,2,3 від 18.06.2014 року на виконання виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу 17.01.2014 року по справі № 2-949/11, провадження № 2/210/37/13 18.06.2014 року проведено безспірне списання коштів з рахунку № 35212001086046 по коду економічної класифікації видатків 2800 в сумі 55781 грн., в тому числі: 54240 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. відшкодування моральної шкоди, 541 грн. витрати на судовий збір на користь ОСОБА_5 (а.с. 16-19 т.1).

Згідно з платіжним доручення № 235 від 16.06.2014 року за рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року по справі № 2-949/11 ОСОБА_1 південною ОДПІ сплачено в дохід бюджету на користь держави судовий збір в розмірі 115,70 грн. (а.с. 20 т. 1).

Відповідно до банківської виписки від 28.02.2007 року за реалізацію безхазяйного майна до бюджету (ГУ ДКУ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу) надійшли грошові кошти в розмірі 4671,33 грн. (а.с. 228 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та стягуючи з ОСОБА_3 на користь держави шкоду, завдану його неправомірними діями, у розмірі 51345 грн. 37 коп. шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок позивача, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 1172, 1191 ЦК України та виходив із доведеності вини ОСОБА_3, який будучи посадовою особою, під час виконання своїх посадових обовязків, спричинив шкоду ОСОБА_5, як власнику майне ТТЗ «БАТ-М», яке було постановлено на облік та реалізоване як безхазяйне.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник з приводу наявності підстав для відшкодування відповідачем ОСОБА_3 як працівником позивача в порядку регресу виплаченої позивачем матеріальної шкоди, яка заподіяна ОСОБА_5 внаслідок дій працівника ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, у звязку з чим останній був позбавлений права на належне йому на праві власності майно - шляхопрокладач «БАТ-М», державний номерний знак Т-8418ДП.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися за нормами ст.ст. 1172, 1191 ЦК України.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд не врахував, що позивач ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській областіє органом державної влади й шкоду, що заподіяна його працівником, відшкодовано державою шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету, що підтверджується повідомленнями про безспірне списання коштів з рахунку боржника від 19.06.2014 року та меморіальними ордером № 1 від 18.06.2014 року про перерахування з державного бюджету грошових коштів в сумі 54240 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 (а.с. 16, 17 т.1).

А тому порядок предявлення органом державної влади та органом Казначейства України зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого державою відшкодування до посадових, службових осіб цих органів регулюється спеціальними нормами діючого законодавства - Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 10 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у випадках, визначених цим пунктом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу злочину.

За результатами службового розслідування органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та органи Казначейства України, протягом місяця можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), з пред'явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб цих органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов?язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Якщо збитки, завдані державному бюджету (місцевому бюджету), є результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, що призвели до завдання шкоди фізичним чи юридичним особам, такі посадові та службові особи несуть солідарну відповідальність згідно з Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Таким чином, законодавством визначено, що вина посадових та службових осіб може бути встановлена лише за результатами службового розслідування (за винятком обвинувального вироку у кримінальній справі), а також визначено строк звернення до суду за відшкодуванням збитків - один місяць з дня отримання результату розслідування.

Рішеннями Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2013 року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року встановлені наступні обставини, які не підлягають доведенню у відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України.

У грудні 2006 року старшим оперуповноваженим Південного відділу УПМ ДПА Дніпропетровської ОСОБА_8 в ході проведення профілактичних заходів щодо відпрацювання оперативної інформації, в районі газової заправки по вул. Цимлянська в м. Кривому Розі виявлено транспортний засіб спеціального призначення без державних номерних знаків, з ознаками безхазяйного. Після чого, начальником відділу УПМ ДПА Дніпропетровської області Прошута В І. подано до Південної МДПІ в м. Кривому Розі службову записку про виявлення співробітниками довіреного йому відділу податкової міліції майна з ознаками безхазяйного - транспортного засобу на гусеничному ходу. Керівництво Південної МДПІ у м. Кривому Розі доручило провести перевірку за фактом виявлення майна з ознаками безхазяйного старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ОСОБА_3, на якого, згідно з посадовою інструкцією, покладено обов'язки по роботі з майном, що має ознаки безхазяйного. 17 січня 2007 року за участю начальника управління Південної МДПІ ОСОБА_9, ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого Південного відділу УПМ ДПА Дніпропетровської ОСОБА_8 складено акт, яким описано транспортний засіб спеціального призначення на гусеничному ходу в розукомплектованому і незадовільному стані, що не має номерних знаків і інвентарних номерів, відсутні ліва гусениця і ківш, розукомплектований двигун і приладова дошка, приблизною вагою 15 тонн. Вилучене майно було передано на зберігання актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави 21 лютого 2007 року ТОВ «Авторемпобутбуд».

08.02.2007 рокуПівденною МДПІ м. Кривого Рогу прийнято рішення № 1/243-07 про реалізацію безхазяйної речі, що швидко псується або витрати щодо зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю.

28.02.2007 року безхазяйний транспортний засіб (ТТЗ «БАТ-М») як чорний металобрухт реалізований на ОСОБА_1 універсальній біржі ТОВ Науково-виробнича фірма «Інтермет» ТОВ «Авторемпобутбуд» за 6370 грн.

Також встановлено, що зазначений транспортний засіб має власника - ОСОБА_5, який придбав його у військової частини А-3940, що підтверджується довідкою рахунком № 056407 від 14.05.2004 року, був поставлений на облік у Держгірпромнагляд з присвоєнням номерного знаку Т-8418 ДП.

Рішеннями суду визнано доведеним, що саме неправомірними діями посадових осіб Південної МДПІ у м. Кривому Розі, заподіяно матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_5 в звязку з постановленням на облік та реалізацією належного йому на праві власності транспортного засобу як безхазяйного.

Разом з тим, цими рішеннями не встановлено конкретних посадових осіб Південної МДПІ у м. Кривому Розі, діями яких спричинено шкоду ОСОБА_5, як і не встановлено наявності в їх діях складу злочину.

Матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів встановлення вини ОСОБА_3 у заподіянні шкоди ОСОБА_5

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20.08.2007 року (а.с 28-29 т.1), у відповідності до якої кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 367 КК України закрито за амністією, за положеннями ч.4 ст. 61 ЦПК України, не є, належним доказом підтвердження скоєння ним вказаного злочину.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про недоведеність його вини у заподіянні шкоди ОСОБА_5

Також колегія суддів враховує й той факт, що після ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди ОСОБА_5 позивачем не проводилося службове розслідування за фактом порушення законності співробітниками Південної МДПІ у м. Кривому Розі при опису, постановці на облік та реалізації шляхопрокладача ТТЗ «БАТ-М» як безхазяйного з метою встановлення посадових осіб, причетних до заподіяння шкоди ОСОБА_5

А службова перевірка від 14.05.2007 року, на яку посилається позивач, проведена в рамках розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_3, тобто до ухвалення рішення в справі й за результатами її перевірки не встановлено конкретних посадових осіб Південної МДПІ в м. Кривому Розі, які допустили порушення діючого законодавства при опису, постановці на облік та реалізації шляхопрокладача ТТЗ «БАТ-М» як безхазяйного, а лише зазначено, що у діях таких осіб вбачаються ознаки складу злочинів, що охоплюються розділом XVII КК України (злочини у сфері службової діяльності) (а.с. 173-175 т.1).

Крім того, скасоване за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2013 року рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі № 1/243-07 про реалізацію безхазяйної речі, що швидко псується або витрати щодо зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю від 08.02.2007 року в частині передачі на реалізацію як безхазяйного майна - шляхоукладача БАТ-М, реєстраційний номер т8418 ДП, ідентифікаційний номер (VIN) 7410026, містить підпис заступника начальника Південної МДПІ у м. Кривому Розі ОСОБА_10 й рішення приймалося на підставі матеріалів подання начальника відділу погашення прострочених податкових зобовязань Південної МДПІ у м. Кривому Розі ОСОБА_11

Однак, як правильно зазначає в апеляційні скарзі відповідач, судом першої інстанції не взято до уваги й те, шо питання стосовно солідарної відповідальності цих осіб за заподіяну шкоду в законом встановленому порядку позивачем не вирішувалося (а.с. 57 т.1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не дотримано порядку, встановленого Прикінцевими та перехідними положеннями Бюджетного кодексу України, та предявлено вимогу про відшкодування шкоди, завданою посадовою особою державного органу, в порядку регресу за відсутності доведеності вини ОСОБА_3 у заподіянні шкоди ОСОБА_5, яка відшкодована позивачем у червні 2014 року шляхом списання коштів з державного бюджету України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції не встановив характер спірних правовідносин, не врахував обставин справи й помилково застосував до врегулювання спірних правовідносин положення ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, замість положень Бюджетного кодексу України, які визначають порядок предявлення органом державної влади та органом Казначейства України зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого державою відшкодування до посадових, службових осіб цих органів діями яких завдано шкоду державі, норми якого є спеціальними відносно загальних норм цивільного законодавства, є обґрунтованими і підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з у звязку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушенням норм матеріального права з підстав, передбачених п.2, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України та положень п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції станом на день подання позовної заяви та п.п. 6 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції станом на теперішній час, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській областіна користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн., а судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 513,45 грн. підлягає компенсації за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, п.2, п.4 ч.1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, про стягнення шкоди, завданої працівником під час виконання своїх службових обовязків відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 513,45 грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_12