Рішення № 6232412, 20.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09 Справа № 20/156д/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”, м.Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Запоріжжя

про розірвання договору, зобовязання повернути предмет лізингу та стягнення суми 76789,82 грн. заборгованості по лізинговим платежам

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача Фомін А.А. (довіреність № 77 від 10.04.2009р.);

Від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0090/ДЛ від 07.11.2007р., укладеного між ТОВ “Елемент Лізинг” та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_3, зобовязання відповідача повернути предмет лізингу та стягнення з відповідача на користь позивача суми 54715,53 грн. заборгованості по лізинговим платежам, суми 3056,76 грн. пені та суми 19023,02 грн. додаткової винагороди, всього суми 76795,31 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/156д/09, судове засідання призначено на 07.07.2009р. Ухвалою суду від 07.07.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.07.2009р.

У судовому засіданні 20.07.2009р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою у звязку зі помилкою, допущеною при розрахунку пені, здійснив перерахунок, внаслідок чого сума зменшилася з 3056,76 грн. до 3051,27 грн. Оскільки вказана заява не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав (охоронюваних законом інтересів), на підставі ст. 22 ГПК України приймається судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0090/ДЛ від 07.11.2007р. з 08.05.2009р. дати подачі позовної заяви, зобовязання відповідача повернути предмет лізингу сідловий тягач DAF FT95XF530, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 за ціною 200187,68 грн. та стягнення суми 76789,82 грн., з яких 45637,95 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 9077,58 грн. платіж за період розторгнення договору, 3051,27 грн. пеня, 19023,02 грн. додаткова винагорода. Вимоги обґрунтовано умовами договору, ст.525 ЦК України, п.п.3, 5 ст.10 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Відповідач у судове засідання не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ): 69104, АДРЕСА_1.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2007р. між ТОВ “Елемент Лізинг” (Лізингодавець, позивач у справі) та СПДФО ОСОБА_3 (Лізингоотримувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0090/ДЛ, предметом якого є придбання Лізингодавцем у власність предмету лізингу і надання його лізингоотримувачу у тимчасове володіння та користування на умовах цього договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказано у Специфікації (Додаток №2) (п.3.).

Відповідно до Специфікації предметом лізингу за договором є: сідловий тягач DAF FT 95XF 530, шасі НОМЕР_3, 2000 року виготовлення, колір: білий, в кількості 1 шт.; відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 державний номер: НОМЕР_1.

У розділі 5 договору встановлено, що його ціна склала 505 884,16 грн. Лізингові платежі складають 502 584,69 грн., в тому числі: 65 989,51 грн. авансовий платіж, 427 612,49 грн. періодичні платежі, 8 982,69 грн. останній лізинговий платіж.

Згідно з п.5.5 ціна договору формується і вказується, а також всі платежі здійснюються в національній валюті України гривні. У випадку зміни курсу гривні до долара США більше, ніж на пять відсотків, Лізингодавець має право змінити ціну договору лізингу в односторонньому порядку. Порядок зміни ціни визначений Загальними правилами. Курс долара США на день підписання договору становив 5,05 грн. за один долар США.

Відповідно до п. 1.1 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток №1, далі - Правила) Лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити Лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингових платежів (Додаток №3), та інші платежі, зазначені в статті 5 Договору лізингу. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу Лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання Сторонами акту прийому передачі предмета лізингу.

За Актом прийому-передачі від 28.11.2007р. вищезазначений предмет лізингу вартістю 342 041,65 грн. було передано Лізингоодержувачу ПП ОСОБА_3Строк лізингу, встановлений в п.5.7 договору сорок вісім місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмета лізингу. Місце стоянки предмету лізингу: АДРЕСА_2 (п.5.8).

Згідно з Графіком лізингових платежів (Додаток №3) Лізингоодержувач зобовязався вносити платежі щомісячно 28 числа місяця, починаючи з грудня 2007р., останній лізинговий платіж призначений на 28 листопада 2012р., загальна сума, що підлягала сплаті станом на момент укладення договору 502 546,36 грн.

Згідно з розрахунком позивача, починаючи з лізингового платежу за вересень 2008р., позивач порушував строки оплати, а з лізингового платежу, строк оплати якого настав 28.12.2008р., відповідач припинив вносити лізингові платежі, у звязку з чим позивачем була направлено йому повідомлення №385 від 19.11.2008р. з вимогою сплатити заборгованість, в тому числі за договором №ЭЛ/Кив-0090/ДЛ від 07.11.2007р., а також повідомленням про розірвання цього договору та повернення предмета лізингу. Однак, відповідач свої зобовязання щодо внесення лізингових платежів не здійснив, предмет лізингу не повернув.

19.05.2009р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі №20/156д/09 та просить суд розірвати договір фінансового лізингу з дати подачі позовної заяви, зобовязати відповідача повернути предмет лізингу та стягнути заборгованість по лізинговим платежам, лізинговий платіж за період розторгнення договору, пеню та додаткову винагороду.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до п.п.1, 7 ст. 292 ГК України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього кодексу та інших правових законів.

Згідно з ст.ст.1,2 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання ( ч.1 ст. 625 вказаного Кодексу).

Відповідно до п.п. 3.1.6, 8.2 Правил, лізингоотримувач зобовязаний вчасно, відповідно до Графіку оплачувати лізингові платежі. Лізингодавець має право розірвати Договір лізингу або відмовитися від виконання Договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування Лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку настання істотних умов (порушень): якщо заборгованість Лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п.8.2.4) .

Пунктами 8.4, 10.7 Правил встановлено, що при розірванні Договору лізингу із причин, передбачених п.п.8.2.48.2.12, лізингоотримувач зобовязаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, в тому числі: заборгованість за Лізинговими платежами (у випадку наявності такої на момент розірвання Договору лізингу); суми неустойки (штрафів, пені), передбачених в ст.5 даних правил; суму покриття; збитки, понесені Лізингодавцем у результаті такого розірвання Договору лізингу. При достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується Лізингоотримувачем у повному обсязі.

Згідно із ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених договором лізингу або законом випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до п. 8.5 Правил, при настанні випадків, зазначених у п. п. 8.2.4 8.2.12, і невиконання умов, зазначених у п. 8.4 даних правил Лізингодавець має право вимагати від Лізингоотримувача повернути йому Предмет лізингу. При цьому Лізингоотримувач зобовязаний протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення від Лізингодавця доставити Предмет лізингу в робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного лізингодавцем. Всі ризики й витрати, повязані з поверненням предмета лізингу, приймає на себе Лізингоотримувач.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.188 ЦК України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З урахуванням вищевказаної норми закону та приписів ст.ст.33,34 ГПК України, вирішуючи даний спір, суд враховує, що необхідними умовами для задоволення вимоги про розірвання договору є встановлення факту наявності істотного порушення умов договору, який повинен бути підтверджений належними доказами, а також додержання встановленого порядку для дострокового розірвання угоди.

Судом встановлено, що у звязку з припиненням внесення лізингових платежів, що є істотним порушення умов договору, позивач направив відповідачу повідомлення вих.№385 від 19.11.2008р. про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0160/ДЛ. Направлення цього повідомлення підтверджується фіскальним чеком №5448 від 21.11.2008р. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань щодо внесення лізингових платежів або повернення предмета лізингу після отримання повідомлення суду не представив.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору та зобовязання відповідача повернути предмет лізингу є законними та доведеними.

Разом з тим, відповідно до приписів частини 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору в судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суд законної сили. Таким чином, вимога про розірвання договору з дати подачі позовної заяви - 08.05.2009р. (хоч фактично заява отримана судом 19.05.2009р., а 08.05.2009р. є вихідною датою позову) є необґрунтованою. Договір буде розірваним з дати набрання рішенням у даній справі законної сили.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми лізингових платежів у загальному розмірі 54 715 грн. 53 коп. (із них сума 45637,95грн. заборгованість за період з грудня 2008р. по квітень 2009р., сума 9077,58грн.- заборгованість за період розірвання договору за травень 2009р.) також підлягають задоволенню, оскільки є зобовязанням відповідача, встановленим договором фінансового лізингу, щодо оплати за користування і володіння предмету лізингу. Доказів виконання цього зобовязання відповідач не надав.

Крім того, в п.3.3.3 Правил встановлено, що Лізингодавець вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів (ціну Договору лізингу) у випадку: зміни курсу гривні до долара США більше ніж на пять відсотків (п.3.3.3.1). Нові умови Договору лізингу набувають чинності на пятий день із моменту спрямування письмового повідомлення на юридичну адресу Лізингоотримувача (п.3.3.4).

На підставі зазначеного, позивач направив на адресу відповідача письмові повідомлення щодо оплати додаткової винагороди з наступними рахунками-фактурами: №ЭЛ/Рах-0090/ВК_29_12_2008 від 03.02.2009р. на суму 4144,30 грн.; №ЭЛ/Рах-0090/ВК_28_11_2008 від 03.02.2009р. на суму 2492,51 грн.; №ЭЛ/Рах-0090/ВК_28_01_2009 від 03.02.2009р. на суму 4136,62 грн.; №ЭЛ/Рах-0090/ВК_02_03_2009 від 24.03.2009р. на суму 4128,79 грн.; №ЭЛ/Рах-0090/ВК_30_03_2009 від 14.04.2009р. на суму 4120,80 грн. Повідомлення з рахунками направлялися рекомендованими листами, що підтверджується відповідними списками рекомендованих відправлень з відбитком поштового відділення. Всього згідно виставлених відповідачу рахунків до сплати належить загальна сума 19 023,02 грн. додаткової комісії.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 051,27 грн. пені за несвоєчасну оплату лізингових платежів за період часу з 30.09.2008р. по 07.05.2009р.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.1 договору у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті, Лізингоодержувач зобовязується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на розрахунковий рахунок Лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний день прострочення.

При цьому, згідно з п.5.10 встановлено, що пені за даним договором нараховуються сторонами на розмір заборгованості за винятком ПДВ.

Як вбачається з розрахунку пені позивача, пеня нарахована на повну суму основного боргу з ПДВ, що суперечить умовам договору.

Ухвалами суду від 22.05.2009р., від 07.07.2009р. позивача було зобовязано надати нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог. Однак, наданий позивачем розрахунок пені суд не може перевірити і визнати обґрунтованим, оскільки він зроблений без урахування умов договору (щодо виключення ПДВ), а також не враховано, що 2008 рік мав 366 днів, а не 365. У звязку з цим суд вважає за необхідне вимоги щодо стягнення пені в розмірі 3051,27 грн. залишити без розгляду, оскільки позивачем не надано обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення пені.

Таким чином, позов у частині стягнення пені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У звязку з викладеним, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду за платіжним дорученням №716 від 13.05.2009р. зайво сплачене державне мито у сумі 937грн. 95коп., суд вважає за необхідне видати довідку на повернення із державного бюджету вказаної суми.

Керуючись ст.ст.22, 47, 49, 75, 82-85, п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03038, м.Київ, вул..М.Грінченко, 4 оф.130, фактична адреса: 03058, м.Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф.85, код ЄДРПОУ 34832663, р/р26004010425701 в ЗАТ “Альфа-Банк” у м.Києві, МФО 300346) суму 54 715 грн. 53 коп. заборгованості по лізинговим платежам, суму 19 023 грн. 02 коп. додаткової винагороди, суму 937грн. 90 коп. витрат на державне мито, суму 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0090/ДЛ від 07.11.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5.

Зобовязати Фізичну особупідприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03038, м.Київ, вул..М.Грінченко, 4 оф.130, фактична адреса: 03058, м.Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф.85, код ЄДРПОУ 34832663) предмет лізингу сідловий тягач DAF FT95XF530, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1. Видати наказ.

У частині стягнення суми 3 051 грн. 27 коп. пені позов залишити без розгляду.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03038, м.Київ, вул..М.Грінченко, 4 оф.130, фактична адреса: 03058, м.Київ, вул.Леваневського, буд.6, оф.85, код ЄДРПОУ 34832663) довідку на повернення із державного бюджету зайво сплаченого державного мита у сумі 937грн. 95 коп.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 19.08. 2009р.