Рішення № 6232305, 15.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.09 р. Справа № 30/41

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Красноармійськ, Донецької обл., ідентифікаційний код НОМЕР_1

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ірміл”, м.Донецьк ідентифікаційний код 34534047

про: стягнення заборгованості за договором про надання готельних послуг №б/н від 05.05.2008 року основного боргу у сумі 10157,24грн., пені у сумі 18 689,32грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_3 _(за довіреністю №1532 від 24.03.2009р.);

представника Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємць ОСОБА_1, м.Красноармійськ, Донецької обл. (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ірміл”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання готельних послуг №б/н від 05.05.2008 року основного боргу у сумі 10157,24грн., пені у сумі 18689,32грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за Договором про надання готельних послуг №б/н від 05.05.2008, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір про надання готельних послуг №б/н від 05.05.2008 року (а.с.9), претензію № 0/03 від 12.03.2009 року (а.с.10), акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2009року (а.с.11), розрахунок фактуру (а.с.12), акти виконаних послуг (а.с.13-17), платіжне доручення (а.с.18), право установчі документи (а.с. 20)

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 55, 173, 174, 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України.

Позивачем, на підтвердження власної позиції, у судових засіданнях були надані наступні документи: Акт звірки розрахунків станом на 15.03.2009р., підписаний лише з боку Позивача (а.с. 26), поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27), рахунки-фактури №21 від 15.03.2009р., №125 від 02.09.2008р., №78 від 20.08.2008р. (а.с.а.с. 28,29,31), №172 від 20.09.2008р. (а.с.33), №205 від 30.09.2008р (а.с.35), рахунок фактура №231 від 21.10.2008р. (а.с.37), №102 від 20.07.2008р. (а.с.39), №166 від 20.09.2008р. (а.с.41), акти виконаних послуга фактичним проживанням в гостиниці „Дружба” представників ТОВ „Ірміл” за періоди: з 18.07.2008р. по 31.07.2008р. на суму 2457,00 грн. (а.с.40),

з 01.08.2008р. по 20.08.2008р. на суму 3055,50 грн. (а.с.32),

з 21.08.2008р. по 31.08.2008р. на суму 2079,00 (а.с.30)

з 01.09.2008р. по 20.09.2008р. на суму 3780,00 грн. (а.с.42),

з 16.09.2008р. по 20.09.2008р. на суму 310,00 грн. (а.с.34),

з 21.09.2008р. по 30.09.2008р. на суму 4905,00 грн. (а.с.36),

з 01.10.2008р. по 20.10.2008р. на суму 4863,00 грн. (а.с.38),

заяву про відсутність рахунка №63 від 01.08.2008р. (а.с.51), витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.52),

Крім того, через канцелярію суду 31.08.2009р. представником Позивача надано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені на суму з 18689,32 грн. на 3461,59 грн., як правильно нараховану (а.с.48).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням вищкевказаної заяви) підтримав повністю.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених вимог.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.52).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

5 травня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Ірміл”(Відповідач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) укладено договір №б/н про надання готельних послуг, згідно п.1.1 Позивач надає Відповідачу готельні послуги по тимчасовому проживанню працівників Відповідача за оплату 31,50 грн. на добу.

Згідно до п.1.4 по закінченню звітнього місяцю, який визначений останньою датою місяцю робочого тижня , сторони складають акт про надання готельних послуг.

Відповідно до зазначеного Договору, Готель надає Відповідачу наступні готельні послуги: основні готельні послуги, які включають в себе надання для проживання двохмісні номери, чьотирьохмісні номери (п.2.1).

Розділом 3 сторони визначились щодо ціни та порядку розрахунків:

-п.3.1 вартість за 1 місце на добу складає 31,50грн.

-п.3.2 вартість послуг визначається установленою Готельною сплатою за добу, за користування номером за першу добу проживання. Наступна оплата послуг здійснюється у встановленому Готелем погодинної оплати

-п.3.3 споживач зобовязаний здійснити передплату за 15 календарних днів у розмірі 50% від вартості послуг за місяць.

-п.3.4 після складання акту, вказаного п.1.4 Готель здійснює розрахунок вказаних послуг та протягом 2 х днів надає його Замовнику для оплати

-п.3.5 cпоживач зобовязаний здійснити оплату вказаних послуг Готелем протягом 3-х днів з моменту отримання ______ .

Відповідно до п.5.4 зазначеного договору, за невиконання строків сплати зазначених у п.3.3 Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день несплати.

За твердженням Позивача ним було надані послуги на загальну суму 21449,50 грн., що підтверджується підписаними з боку Позивача актами виконаних послуга фактичним проживанням в готелі „Дружба” представників ТОВ „Ірміл” за періоди: з 18.07.2008р. по 31.07.2008р. на суму 2457,00 грн. (а.с.40), з 01.08.2008р. по 20.08.2008р. на суму 3055,50 грн. (а.с.32), з 21.08.2008р. по 31.08.2008р. на суму 2079,00 (а.с.30), з 01.09.2008р. по 20.09.2008р. на суму 3780,00 грн. (а.с.42), з 16.09.2008р. по 20.09.2008р. на суму 310,00 грн. (а.с.34), з 21.09.2008р. по 30.09.2008р. на суму 4905,00 грн. (а.с.36), з 01.10.2008р. по 20.10.2008р. на суму 4863,00 грн. (а.с.38), та рахунками-фактурами №21 від 15.03.2009р., №125 від 02.09.2008р., №78 від 20.08.2008р. (а.с.а.с. 28,29,31), №172 від 20.09.2008р. (а.с.33), №205 від 30.09.2008р (а.с.35), №231 від 21.10.2008р. (а.с.37), №102 від 20.07.2008р. (а.с.39), №166 від 20.09.2008р. (а.с.41).

За твердженням Позивача, Відповідачем грошові зобовязання за Договором не виконувались у повному обсязі, була здійснена часткова оплата на суму 11292,26 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.18, а.с.21). Крім того, в матеріали справи Позивачем надана претензія №0/03 від 12.03.2009 року з вимогою до Відповідача погасити заборгованість у сумі 10157,24грн., та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27) наданого Позивачем, як доказ відправки її Відповідачу.

Відповідачем грошові зобовязання не виконувались у наслідок чого утворилась заборгованість .

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.52).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до п.3.3 Договору споживач зобовязаний здійснити передплату за 15 календарних днів у розмірі 50% від вартості послуг за місяць. Пунктом 3.4 Договору сторони встановили, що після складання акту, вказаного п.1.4 Готель здійснює розрахунок вказаних послуг та протягом 2 х днів надає його Замовнику для оплати. Відповідно з п.3.5 Договору споживач зобовязаний здійснити оплату вказаних послуг Готелем протягом 3-х днів з моменту отримання___. Тобто, як вбачається з п. 3.5. вказаного Договору момент виникнення права вимоги та відповідно період прострочення виконання грошового зобовязання сторонами не встановлений, в пункті 3.5. після слів: «протягом 3-х днів з моименту отримання» стоїть прочерк .

Відповідно, момент виникнення права вимоги, щодо виконання боржником грошового обвязку слід обчислювати виходячи з положень ст. 530 ЦК України.

Доказів звернення до Відповідача з вимогою в порядку ст. 530 ЦК України щодо оплати вартості наданих послуг позивачем суду не предоставлено.

Наявна в матеріалах справи претензія не може бути прийнята судом до уваги в якості належного доказу на підтвердження направлення боржникові вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки за змістом останньої, вона направлялася не Позивачем, а Приватним підприємцем ОСОБА_2 на адресу Відповідача, тому не може слугувати належним доказом виставлення претензії Позивачем (а.с.10). З поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27) наданого Позивачем, як доказ відправки її Відповідачу, вбачається, що відправником є Готель „Дружба” за адресою відправліненя: м.Красноармійськ, вул. Свердлова,149. Таким чином, враховуючи, що адреса Позивача є: АДРЕСА_1, та враховуючи розбіжності в найменуванні Відправника претензії (замість ЧП ОСОБА_1 вказано Готель „Дружба”) Позивачем не доведено, а судом не встановлено відправлення претензії №0/03 від 12.03.2009р. про сплату заборгованості за вказаним договором Позивачем Відповідачу. Крім того, з пояснень Позивача, вбачається що Позивач розцінює притензію, що міститься в матеріалах справи, як доказ відправки її саме Позивачем, оскільки відправник- ОСОБА_2 є родичем Позивача, інших притензій позивач не направляв Відповідачу (Протокол судового засідання від 15 вересня 2009 року).

Щодо ствердження Позивача, що Відповідачем була здійснена часткова оплата на суму 11292,26 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.18, а.с.21) слід зазначити, що як вбачається з наданих в матеріалів справи, а саме банківської виписки від 09.09.2008р. (а.с.18) Відповідачем на користь Позивача сплачено суму у розмірі 6792,26 грн., з призначенням платежу: „перерахування за проживання за рахунком №125 від 02/09,№78 від 20/08, №63 від 01/07 без ПДВ”. В банківський виписки від 19.08.2008р. вбачається, що сума на яку посилається Позивач у розмірі 4500,00 грн. сплачена -ПП ОСОБА_2 (а.с.21)

Таким чином, сума у розмірі 4500,00 грн. судом не враховується, як така, що сплачена за Договором про надання готельних послуг від 05.05.2008р.

Крім того, судом не встановлено, що Позивачем були надані послуги на загальну суму 21449,50 грн., згідно актів виконаних послуг по фактичному проживанню в готелі „Дружба” представників ТОВ „Ірміл” за періоди: з 18.07.2008р. по 31.07.2008р. на суму 2457,00 грн. (а.с.40), з 01.08.2008р. по 20.08.2008р. на суму 3055,50 грн. (а.с.32), з 21.08.2008р. по 31.08.2008р. на суму 2079,00 (а.с.30), з 01.09.2008р. по 20.09.2008р. на суму 3780,00 грн. (а.с.42), з 16.09.2008р. по 20.09.2008р. на суму 310,00 грн. (а.с.34), з 21.09.2008р. по 30.09.2008р. на суму 4905,00 грн. (а.с.36), з 01.10.2008р. по 20.10.2008р. на суму 4863,00 грн. (а.с.38), оскільки вказані акти підписані лише з боку Позивача, доказів направлення вказаних актів Відповідачу суду не надано.

Доказів виставлення та/або отримання Відповідачем Рахунків-фактур №21 від 15.03.2009р., №125 від 02.09.2008р., №78 від 20.08.2008р. (а.с.а.с. 28,29,31), №172 від 20.09.2008р. (а.с.33), №205 від 30.09.2008р (а.с.35), рахунок фактура №231 від 21.10.2008р. (а.с.37), №102 від 20.07.2008р. (а.с.39), №166 від 20.09.2008р. (а.с.41) також не надано до суду.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за надані послуги за Договором від 05 травня 2008 року не підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду того, що факт несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань по оплаті послуг, наданих позивачем не є доведеним, сторонами в договорі не обумовлено строків для оплати наданих послуг, тому суд дійшов висновку про відмову від задоволення вимог щодо стягнення пені у розмірі 3461,59 грн.

Суд також відмовляє і у задоволенні вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будьякій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обовязковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обовязкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 14.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева

Суддя Ягічева Н.І.