Ухвала суду № 62323048, 27.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа № 766/3559/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Рядча Т.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління національної поліції у м. Херсоні про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Управління національної поліції у м. Херсоні, в якому просив визнати протиправними дії поліцейського патрульної поліції 4 роти батальйону УПП в м. Херсоні рядового поліції ОСОБА_5 щодо складання постанови серії ПМ2 № 781330 від 30.04.2016 року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч.2 ст. 122 КУпАП. Також позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ПМ2 № 781330 від 30.04.2016 року у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПС2 №781330 від 30.04.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2016 року та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.04.2016 року поліцейський ПП 4 роти батальйону УПП в м. Херсоні Баб`єв В.В. виніс відносно позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 781330. Суть адміністративного правопорушення, згідно постанови, полягала в тому, що 30.04.2016 р. о 17.20 год., позивач керуючи автомобілем «Део Ланос», державний номер НОМЕР_1, під час руху транспортного засобу в м. Херсоні по вул. Потьомкінська користувався засобом зв'язку, а саме розмовляв по мобільному телефону, чим порушив вимоги п.2.9 д) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП, внаслідок чого інспектором було накладено штраф у розмірі 425 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо складання постанови та саму постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема, за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Згідно з п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»- судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Як вбачається з матеріалів справи, документальних доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення відповідачем не надано.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки, як стверджує позивач, він не розмовляв по телефону під час керування транспортним засобом, не визнавав себе винним під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, у такому разі інспектор патрульної поліції, відповідно до вимог ст. 258 КУпАП, зобов'язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення, який повинен був бути додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому позивач мав право би надати свої пояснення, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; надати інші відомості, необхідні для вирішення справи. Проте, посадовою особою патрульної поліції такий протокол не складався.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що на підтвердження порушення позивачем ПДР ним було надано суду першої інстанції відеозапис, проте дослідивши матеріали справи та звукозапис судового засідання суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено наявності такого відеозапису. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем надано пояснення стосовно того, що відеозапис відсутній у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги покази ОСОБА_5 та ОСОБА_6. в якості свідків, оскільки будучи інспекторами роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні вони є зацікавленими особами та не можуть бути свідками, оскільки є відповідачами у даній адміністративній справі.

Враховуючи, те що відповідачем, всупереч ст.71 КАС України, не доведено із зазначенням конкретних доказів, факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову обґрунтованим.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління національної поліції у м. Херсоні про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: