Рішення № 6232282, 31.08.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 серпня 2009 р. Справа 14/103-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", вул. Артема, 15а, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30726921

до: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21034, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про стягнення 36 919,99 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Бондаренко М.І., представник за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" подано позов про стягнення 36919,99 грн. з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на умовах договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р.

Ухвалою суду від 03.08.2009 р. розгляд справи був відкладений на 31.08.2009 р. в звязку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання необхідних для розгляду справи доказів та не забезпечення відповідачем явки в судове засідання уповноваженого представника.

На визначену дату відповідач повторно не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав. Разом з тим, конверт з ухвалою суду від 04.06.2009 р. про порушення провадження у даній справі, надісланий на адресу відповідача, повернувся з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце проживання СПД ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, 21034 .

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” визначено, що у Єдиному державному реєстрі зокрема містяться відомості про місце проживання фізичної особи - підприємця.

Виходячи зі змісту частини 8 ст. 9, ст. 19 вказаного закону, зміна місця проживання фізичної особи - підприємця тягне за собою заміну свідоцтва про державну реєстрацію, і внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що місце проживання фізичної особи - підприємця є адреса, яка зазначена у його свідоцтві про державну реєстрацію та зареєстрована у Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-які зміни відомостей про місце проживання відповідача не вносились, а тому його місцем проживання є адреса: АДРЕСА_1, 21034.

З урахуванням наведеного надсилання ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за місцем державної реєстрації відповідача є належним повідомленням його про місце і час слухання справи і у випадку неотримання вказаних ухвал з вини відповідача, який не повідомив у встановленому порядку позивача та державного реєстратора про зміну місця проживання. Розшук судом сторони у справі, у разі відсутності її за місцем реєстрації, господарським процесуальним законодавством не передбачений.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

24.07.2007 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № LA 07000190 (далі Договір), відповідно до умов якого ЗАТ "Єврофінанс" (Лізингодавець) зобов'язується надати, а СПД ОСОБА_1 (Лізингоодеоржувач) прийняти предмет лізингу (транспортний засіб Jac 1020K Bort).

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 2 до Договору транспортний засіб вважається переданим у лізинг на умовах даного договору з дати підписання сторонами акту приймання - передачі транспортного засобу.

Пунктами 8.1, 8.2 Додатку № 2 до Договору визначено, що нарахування щомісячних платежів розпочинається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі транспортного засобу, але не пізніше 5 робочих днів з дня повідомлення Лізингоодежувача про готовність транспортного засобу до передачі. Лізингоодежувач же зобов'язується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу протягом п'яти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше сьомого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений в договорі та виставленому рахунку. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу.

Порядок здійснення щомісячних платежів Лізингоодержувачем визначений Додатком № 4 до Договору (а.с. 14).

Як вбачається з наданого позивачем акту приймання - передачі від 03.08.2007 р. позивачем були виконанні взяті на себе зобов'язання щодо передачі транспортного засобу вартістю 53287,07 грн. відповідачу. Датою повернення даного транспортного засобу сторони визнали 02.08.2010 р.

Відповідач же зобов'язання щодо здійснення лізингових платежів не виконував належним чином, допускаючи прострочення їх сплати. Внаслідок та для усунення вказаного позивачем на адресу відповідача були надіслані листи-нагадування від 23.03.2008 р. та від 07.05.2008 р. стосовно сплати ФОП ОСОБА_1, у встановлені строки, існуючої заборгованості по лізинговим платежам, що на разі було залишено останнім без відповіді та без виконання.

Враховуючи викладені обставини ЗАТ "Єврофінанс" листами від 27.05.2008 р. та від 29.10.2008 р. звернулось до відповідача з вимогою, в разі несплати на протязі п'яти наступних днів потрібної суми, повернути отримані на умовах фінансового лізингу автомобілі та попередили останнього про можливість звернення до суду для стягнення непогашеної заборгованості. Дані листи також були залишенні ФОП ОСОБА_1 без відповіді та без виконання.

Внаслідок вказаного, Додатковою угодою № 1 від 18.12.2008 р. до договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р. сторони прийшли до згоди щодо дострокового розірвання даного договору з 31.12.2008 р.

Пунктом 7 даної угоди визначений обов'язок відповідача здійснити до 31.12.2008 р. остаточний розрахунок з позивачем та погасити заборгованість по щомісячним лізинговим платежам в сумі 24010,77 грн., сплатити щомісячний лізинговий платіж за грудень 2008 р., платежі у разі виявлення дефектів транспортного засобу та сплатити штрафні санкції за дострокове розірвання даного договору.

Разом з тим, 17.12.2008 р. у відповідності до акту повернення Предмету лізингу до договору № LA 07000190 від 24.07.2007 р. відповідачем був повернутий із лізингу транспортний засіб позивачу.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення остаточного розрахунку з позивачем по щомісячним лізинговим платежам внаслідок чого, ЗАТ "Єврофінанс", з врахування часткового виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань по сплаті лізингових платежів, заявив до стягнення з останнього 27568,86 грн. суми основного боргу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 27568,86 грн. боргу зі сплати щомісячних платежів підлягають частковому задоволенню в сумі 24466,14 грн., з огляду на таке. Як встановлено в судовому засіданні сума боргу по щомісячним платежам зафіксована в додатковій угоді № 1 від 18.12.2008 р. до договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р. та становить 24010,77 грн. Пунктом 7 вказаної угоди передбачений обов'язок Лізингоодержувача в строк до 31.12.2008 р. здійснити остаточний розрахунок з Лізингодавцем та сплатити останньому заборгованість по щомісячним платежам в сумі 24010,77 грн. та сплатити щомісячний платіж за грудень 2008 р., що відповідно до додатку № 4 до договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р. становить 455,37 грн. В матеріалах справи не міститься доказів, які б свідчили про внесення сторонами змін умов додаткової угоди № 1 від 18.12.2008 р. до договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 87,71 грн. збитків від реалізації, 2715,17 грн. штрафу за дострокове розірвання договору фінансового лізингу, 3316,96 грн. пені, 2761,15 грн. інфляційних збитків та 470,14 грн. 3% річних.

Разом з тим, пунктами 10.3, 10.5 договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р. однією з умов повернення транспортного засобу Лізингоодержувачем, в разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, є визначення Лізингодвацем адреси або місця вчинення вказаної дії. На разі ж, позивачем не надано доказів встановлення ЗАТ "Єврофінанс" місця передачі відповідачем транспортного засобу, отриманого останнім на умовах договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р., внаслідок чого суд не вбачає підстав для застосування до відповідача штрафу в розмірі 2715,17 грн.

До того ж, позивачем не доведено обгрунтованість заявлення до стягнення з відповідача 87,71 грн. збитків від реалізації, з огляду на недоведеність ЗАТ "Єврофінанс" факту реалізації транспортного засобу та понесення при цьому матеріальних збитків.

Окрім викладеного, в результаті дослідження наданих сторонами доказів, з врахуванням не надання позивачем доказів часткового погашення відповідачем заборгованості по лізинговим платежам та беручи до уваги встановлення невідповідності наданого позивачем обрахунку штрафних санкцій умовам договору фінансового лізингу № LA 07000190 від 24.07.2007 р. та нормам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 3316,96 грн. пені, 2761,15 грн. інфляційних збитків та 470,14 грн. 3% річних не підлягають задоволенню, з огляду на те, що позивач не довів суду вірність нарахування вказаних сум.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 27568,86 грн. боргу зі сплати заборгованості по лізинговим платежам підлягають частковому задоволенню в сумі 24466,14 грн., в частині з стягнення 3102,72 грн. боргу, 87,71 грн. збитків від реалізації, 2715,17 грн. штрафу за дострокове розірвання договору фінансового лізингу, 3316,96 грн. пені, 2761,15 грн. інфляційних збитків та 470,14 грн. 3% річних слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21034, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (вул. Артема, 15а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30726921, р/р 26002013757001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 320564) 24466,14 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят шість грн. чотирнадцять коп.) основного боргу, 244,66 грн. (двісті сорок чотири грн. шістдесят шість коп.) витрат на сплату державного мита; 277,32 грн. (двісті сімдесят сім грн. тридцять дві коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 вересня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Артема, 15а, м.Київ, 04053

3 - відповідачу - АДРЕСА_1, 21034.