Рішення № 62320797, 25.10.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/736/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/789/1055/16 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Козак І. О., Хома М. В.,

секретар судового засідання - Танцюра О.В.

за участі представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - Кивелюк Євгенії Вікторівни, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

08.04.2015 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі Банк) звернулося до суду із вказаним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 03.08.2007 року між Банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ТЕАWGK00520050 за яким ОСОБА_2 отримав - 13000 доларів США до 02.08.2027 року із сплатою за користування кредитом - 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку із невиконанням взятих зобов'язань за договором у відповідача виникла прострочена заборгованість - 43217,76 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 961163,08 грн, яку позивач просить стягнути із відповідача.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05.07.2016 року позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_2 - 26661, 31 долар США з яких заборгованості: -

12940,73 доларів США - за кредитом;

9987,89 доларів США - за процентами за користування кредитом;

1664 доларів США - за комісією за користування кредитом;

11,24 доларів США - штраф; 2057,45 доларів США - штраф;

- що в гривневому еквіваленті становить - 592947,53 грн.

В стягненні пені судом відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що ОСОБА_2, не виконав взяті на себе зобов'язання за договором і розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи. Відмовляючи в стягненні пені судом вказано, що розрахунок банку проведений в іноземній валюті, а за умовами договору сплата пені здійснюється в гривні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що Банк вже звертався з позовом до ОСОБА_2 у 2012 році і рішенням Теребовлянського районного суду від 03.07.2012 року стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому правовідносини між сторонами за договором припинились і перейшли у сферу виконання рішення.

Зазначає, що подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з врахуванням вищевказаного рішення суду призводить до подвійного стягнення заборгованості і суд безпідставно не закрив провадження у справі, оскільки спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, що і у рішенні Теребовлянського районного суду від 03.07.2012 року, і що вже сплинули строки позовної давності.

Вказує, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені і ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити вимоги Банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Вказує, що висновок суду про обов'язкове нарахування пені в гривні є неправильним, оскільки нарахована банком пеня стягується з відповідача у судовому порядку, тому враховуючи п. 4.1 кредитного договору, в якому вказано, що пеня підлягає нарахуванню у валюті виданого кредиту та підлягає стягненню в гривні еквівалентно курсу НБУ на дату сплати і Банк правомірно розрахував розмір пені у доларах США та просив стягнути її еквівалент у гривні.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подану апеляційну скаргу підтримав і заперечив апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". В підтвердження своїх вимог представник відповідача навів доводи аналогічні викладеним в поданій апеляційній скарзі.

Представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" підтримала подану банком апеляційну скаргу і навела доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечила.

Представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" будучи належним чином повідомленою про проведення судового засідання, ні 11.10.2016 року, ні 25.10.2016 року в судове засідання не з'явилась, а тому з врахуванням вимог ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника банку.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегією суддів встановлено наступне:

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, не виконав взяті на себе зобов'язання за договором і розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи. Відмовляючи в стягненні пені судом вказано, що розрахунок банку проведений в іноземній валюті, а за умовами договору сплата пені здійснюється в гривні.

Судом встановлено, що 03.08.2007 року між Банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ТЕАWGK00520050 за яким ОСОБА_2 отримав - 13000 доларів США до 02.08.2027 року із сплатою за користування кредитом відсотків - 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 9-11).

У зв'язку із невиконанням взятих на себе зобов'язань за договором у відповідача виникла прострочена заборгованість - 43217,76 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 961163,08 грн (а.с. 4-7), яка складається з заборгованості: -

12940,73 доларів США - за кредитом,

9987,89 доларів США - за процентами за користування кредитом,

1664 доларів США - за комісією за користування кредитом,

16556,45 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,

11,24 доларів США - штраф, 2057,45 доларів США - штраф

Заборгованість відповідачем не погашена.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.07.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 21675,93 долари США, що еквівалентно - 173153,85 грн.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, ч.1 ст 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Колегією суддів критично оцінюються доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, що після стягнення заборгованості згідно рішення від 03.07.2012 року правовідносини між сторонами припинені.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" - наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів про виконання ОСОБА_2 рішення суду від 03.07.2012 року.

В рішенні Теребовлянського районного суду від 03.07.2012 року вказано, що судом з'ясовано те, що предметом іпотеки є житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2

Доказів того, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок ОСОБА_2 в суд не надав.

Рішення набрало законної сили.

Колегією суду критично оцінюються доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, щодо невірного розрахунку наданого банком. ОСОБА_2 не представив свого розрахунку заборгованості, якому суд міг надати правову оцінку і не заявлялися і клопотання про проведення відповідної судової експертизи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, щодо спливу загального строку позовної давності оцінюються критично, оскільки таким доводам суд першої інстанції надав вірну правову оцінку в ухвалі від 08.06.2015 року (а.с. 47).

Судом першої інстанції зазначалося:

що рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.07.2012 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 на користь банку стягнуто заборгованість - 21675,93 долари США, що еквівалентно 173153, 85 грн;

08.04.2015 року банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості - 43217,76 грн, що еквівалентно 961163,08 грн;

позивач звернувся в суд з інших підстав та з іншим предметом позову.

Колегія суддів апеляційного суду, враховуючи доводи апеляційної скарги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні стягнення пені, на підставі того, що розрахунок пені проведений банком в іноземній валюті, оскільки :

кредитний договір не містить заборони проведення розрахунку пені в іноземній валюті;

в п. 4.1. договору вказано, що у випадку надання кредиту в іноземній валюті пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати;

позивачем при поданні позову зазначалися як курс долара США згідно якого проведений розрахунок так і гривневий еквівалент заборгованості суму якого банк просив стягнути.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені.

Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Враховуючи вказане до стягнення підлягає не 16556,45 Доларів США пені згідно позовних вимог і наданого розрахунку, а з врахуванням ч. 2 ст. 258 ЦК України - 5699,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом 22.24 згідно службового розпорядження НБУ від 17.03.2015 року, про що вказувалося і банком в позовній заяві і розрахунку, становить - 126753,77 грн.

Дана позиція колегії суддів апеляційного суду відповідає і правовій позиції вказаній в Постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі 6-116цс13.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"слід стягнути не 4019,4 грн судового збору, а - 1383,63 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вище вказане, колегія суддів приходить до переконання про скасування рішення суду в частині відмови в стягненні пені і ухвалення в цій частині нового -

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 в частині відмови в стягненні 16556,45 Доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - 16556,45 Доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що в гривневому еквіваленті складає - 368215,45 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - 4019,4 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: