Ухвала суду № 62318763, 26.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5431/16

Головуючий у першій інстанції Заверюха В. О.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою голови Білгород-Дністровської районної ради на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 травня 2016 року по справі за позовом Білгород-Дністровської районної ради до ОСОБА_3, Відділу Держгеокадастру в м. Білгород-Дністровський Одеської області, Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - Комунальний заклад «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» про визнання недійсним державного акту та визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року Білгород-Дністровська районна рада звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3, Відділу Держгеокадастру в м. Білгород-Дністровський Одеської області, Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - Комунальний заклад «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» про визнання недійсним державного акту та визнання права власності на земельну ділянку посилаючись на те, щов проваджені Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до Білгород-Дністровської районної ради, КЗ «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня», Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про витребування з чужого незаконного володіння та визнання технічного паспорту недійсним (справа № 495/3981/13-ц). В рамках зазначеного провадження заявлена позовна вимога про витребування майстерні літ. «П», розташованої за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Радянська 4. В якості підтвердження права власності на будівлю ОСОБА_3 було надано рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 16.01.1997 року. Окрім цього, до позовної заяви було додано державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1, відповідно до якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0597 га (кадастровий номер НОМЕР_2) розташованої за адресою : АДРЕСА_1. Згідно з додатком до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 23 березня 2012 року на вказаній земельній ділянці значиться капітальна забудова площею 0,008 га. Зазначена забудова межує ( від Д до Е ) з земельною ділянкою, яка перебуває в фактичному користуванні КЗ «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня». На зазначеній частині земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,008 га знаходиться майстерня літ. «П», яка є об'єктом спільної комунальної власності територіальних громад району в особі Білгород-Дністровської районної ради. Зазначена будівля відповідно до інвентарної картки №56 перебуває на балансі КЗ « Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» з 1966 року. Окрім цього, рішенням Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 21 вересня 1994 року №ІІ-ХХІІ «О комунальной собственности районного Совета народних депутатов», яке прийняте на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» та рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 16 березня 1999 року №87-ХХІІІ «Про майно комунальної власності територіальних громад, управління яким здійснює районна рада» затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад Білгород-Дністровського району, управління якими здійснює районна рада.

Позивач зазначив, що згідно додатку №1 «Перелік об'єктів спільної власності, управління якими здійснює районна рада» до рішення Білгород-Дністровської районної ради від 16 березня 1999 року №87-ХХІІІ «Про майно комунальної власності територіальних громад, управління яким здійснює районна рада» під номером дев'ять значиться майновий комплекс, який знаходиться на балансі центральної районної лікарні. Згідно довідки Білгород-Дністровської центральної районної лікарні від 22 грудня 1998 року №72 майстерня знаходиться на балансі Білгород-Дністровської центральної районної лікарні.

25 листопада 2015 року Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції Одеської області було видано Білгород-Дністровській районній раді свідоцтво про право власності від 25.11.2015 року Індексний номер 48349811 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Відповідно до вище зазначених документів Білгород-Дністровська районна рада є власником майстерні літ. «П» площею 68,1 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_2

Також позивач зазначив, що під час виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1, відповідно до якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0597 га (кадастровий номер НОМЕР_2) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було допущено порушення чинного на той момент законодавства.

У зв'язку із вищенаведеним Білгород-Дністровська районна рада звернулася з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0597 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту; скасувати запис про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0597 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0597 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнати за Білгород-Дністровською районною радою право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,008 га. під майстернею літ. «П», розташованою за адресою: АДРЕСА_2

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог Білгород-Дністровської районної ради відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним голова Білгород-Дністровської районної ради звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.11.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2015 року Білгород-Дністровській районній раді належать будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_2 до складу яких, у тому числі входить і будівля майстерні під літ. «П».

В свою чергу, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 20.03.2012 року, відповідачу ОСОБА_3 належить земельна ділянка, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0597 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1, тобто спірна земельна ділянка.

Як вже було зазначено вище, позивач просив задовольнити його позовні вимоги, у зв'язку з тим, що на земельній ділянці, яка належить відповідачу, в АДРЕСА_1 розташована будівля майстерні під літ. «П», яка йому належить на праві власності, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Досліджуючи обставини суд обгрунтовано не погодився з доводами представника позивача, про те, що доказами перебування будівлі майстерні під літ. «П», яка належить позивачу на праві власності, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці яка належить відповідачу в АДРЕСА_1 є додаток до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки, що належить відповідачу від 23.03.2012 року, з якого вбачається, що на відрізку цієї земельної ділянки від літ. Д до літ. Е, знаходиться тимчасова будівля, площею 0,0080 та письмова відмова начальника КП «Білгород-Дністровське МБТІ» від 16.05.2013 року, щодо заяви відповідача ОСОБА_3 про проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту на приміщення сараю. Зазначені докази не є належними, адже з них чітко не можливо встановити зазначені представником позивача в судовому засіданні обставини.

Судом під час розгляду справи, роз'яснювався обов'язок доказування, роз'яснювалися наслідки вчинення або не вчинення певних процесуальних дій, проте представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених вище обставин.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що, що під час виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1, відповідно до якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0597 га (кадастровий номер НОМЕР_2) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було допущено порушення чинного на той момент законодавства.

Спір виник, між позивачем Білгород-Дністровською райрадою, яка є власником будівлі майстерні під літ. «П», яка належить позивачу на праві власності, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та відповідачем ОСОБА_3 стосується спірної земельної ділянки, яка є суміжною із земельною ділянкою по АДРЕСА_2.

За своєю юридичною природою позов це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інших інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем)

Право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення відповідного права.

З огляду на викладені обставини, суд правильно дійшов висновку, що, наявність у відповідача державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1, відповідно до якого вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,0597 га (кадастровий номер НОМЕР_2) розташованої за адресою : АДРЕСА_1 ніяким чином не порушує права та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно зі ст.12 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядження землями територіальної громади, у тому числі передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.

Відповідно до положень ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу .

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неправильну оцінку судом факту знаходження майстерні на земельній ділянці відповідача, спробу позивача вирішити спірні правовідносини шляхом звернення до суду адміністративної юрисдикції, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справ.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу голови Білгород-Дністровської районної ради - відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко