Ухвала суду № 62318366, 21.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28930/14-ц

Провадження № 4-с/761/313/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, боржник: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» про визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов»язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Представник в інтересах ОСОБА_2 (надалі по тексту стягував) в серпні 2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із зазначеною скаргою, де просив суд визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві незаконною та зобов»язати його вчинити дії по проведенню перерахування грошових коштів у цьому виконавчому провадженню на інвестиційний рахунок стягувача.

Під час розгляду справи у зв»язку з виниклими обставинами у справі представник в інтересах цього ж стягувача надав скаргу про визнання неправомірною та скасування постанови від 14.09.2016 року про приєднання виконавчого провадження №50492488 до зведеного виконавчого провадження №52062981 Шевченківського відділу ДВС м.Києва.

Протокольною ухвалою суду від 26.09.2016 року вказані скарги було об»єднано в одне провадження.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.03.2015 року за позовом ОСОБА_2, з ПАТ «Укрнафта» на його користь було стягнуто заборгованість за виплату дивідендів за 2006, 2007 роки та інших нарахувань на суму - 2 079 735,17 грн. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, у відповідності до якого постановою державного виконавця від 16.03.2016 року відділом ДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві було відкрито виконавче провадження із наданням 7-денного строку на самостійне його виконання. На підставі постанови державного виконавця від 28.04.2016 року було накладено арешт на грошові кошти боржника у цьому виконавчому провадженні в ПАТ КБ «Приватбанк». 08.08.2016 року вказані грошові кошти в межах суми боргу було банком було списано на рахунок державної виконавчої служби, що був відкритий в органах казначейської служби. Між тим, такі кошти перераховані на рахунок стягувача не були відділом ДВС, а відтак така бездіяльність є протиправною та повинна бути визнана такою судом за наслідками розгляду зазначеної скарги. Також, 14.09.2016 року державний виконавець своєю постановою приєднав вказане виконавче провадження до зведеного провадження за №52062981 про стягнення з боржника коштів в загальній сумі - 9 820 643 грн. Вказана постанова була винесена вже після накладення арешту на кошти боржника та їх перерахування саме в межах виконавчого провадження за виконавчим листом на користь ОСОБА_2, а тому вона є не законною та підлягає скасуванню, а тому скаржник вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права із цією скаргою.

В судовому засіданні представники скаржника свої доводи підтримали та просили суд скаргу задовольнити з викладених у ній підстав.

Суб'єкт оскарження, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києвів особі державного виконавця Байрамова Т.Р. в судовому засіданні підтримав свої письмові заперечення проти скарги, посилаючись на те, що на підставі розпорядження начальника відділу ДВС 06.07.2016 року виконавче провадження №50492488 про стягнення боргу на користь ОСОБА_2 було об»єднано із зведеним виконавчим провадженням №52062981 та вже в межах зведеного провадження 08.08.2016 року на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли грошові кошти в сумі - 2287908,68 грн. Відтак, стягнута сума повинна бути розподілена між всіма стягувачами згідно з виконавчими документами у відповідності до ст..ст.43,44 ЗУ «Про виконавче провадження».

Боржник ТОВ «Укрнафта» про дату і час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, але свого представника до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.03.2015 року за позовом ОСОБА_2, з ПАТ «Укрнафта» на його користь було стягнуто заборгованість за виплату дивідендів за 2006, 2007 роки та інших нарахувань на суму - 2 079 735,17 грн.

На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, що був направлений до відділу ДВС у Шевченківському районі м.Києва.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закону) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

За зверненням стягувача до ДВС, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Красноштан І.Л. 16.03.2016 року було відкрито виконавче провадження за №50492488 за даним виконавчим листом та направлено для виконання сторонам виконавчого провадження із встановленням 7-денного строку для самостійного виконання вказаного виконавчого листа.

У зв»язку з невиконанням в добровільному порядку вимог державного виконавця, постановою від 28.04.2016 року було накладено арешт на грошові кошти боржника - ПАТ «Укрнафта» в банках.

За умовами ч.1 ст.52 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності до ст.57 зазначеного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом в тому числі винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відтак, судом достовірно встановлено, що накладений постановою від 28.04.2016 року арешт на грошові кошти боржника в банках, вчинений у законний спосіб, хоч і з запізненням, та саме у цьому виконавчому провадженні за № №50492488.

Як вбачається із листа ПАТ «КБ «Приватбанк» від 16.05.2016 року, то на рахунках ПАТ «Укрнафта» достатньо коштів для виконання вказаної постанови про арешт в сумі - 2287908,68 грн. (а.с.10).

Згідно розпорядження начальника Шевченківського РВ ДВС м.Києва від 17.05.2016 року було зобов»язано приєднати усі виконавчі провадження, що перебувають у відділі ДВС, де боржником є ПАТ «Укрнафта» до зведеного виконавчого провадження та передати вказане провадження державному виконавцю Байрамову Т.Р.

Представники в інтересах стягувача 09.08.2016 року звертались до відділу ДВС із заявою про перерахування вказаних коштів на його рахунок.

При цьому, як вбачається з заперечень державного виконавця, то вказані кошти 08.08.2016 року надійшли на рахунок відділу ДВС.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського ГТУЮ в м.Києві Байрамова Т.Р. від 14.09.2016 року вказане виконавче провадження №50492488 було приєднано до зведеного виконавчого провадження за №52062981.

За умовами ч.ч.1,2 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження грошові кошти, стягнути з боржника, зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби та перераховуються стягувану - фізичній особі на зазначений такою особою рахунок у банку.

Питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за 489/20802, де за п.13.13 визначено, що не пізніше ніж протягом 3- робочих днів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб їх перерахування стягувану, яке затверджується начальником відділу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою.

Заперечуючи щодо скарги державний виконавець зазначив про існування розпорядження начальника відділу від 06.07.2016 року про об»єднання вказаного провадження в одне зведене, винесення ним такої постанови 14.09.2016 року та необхідність розподілу вказаних коштів між всіма стягувачами за виконавчими провадженнями, де боржником є ПАТ «Укрнафта».

Між тим, станом на час накладення арешту на грошові кошти, так і на час їх перерахування до відділу ДВС (08.08.16) жодної інформації щодо існування зведеного провадження та об»єднання вказаного виконавчого провадження за №50492488 із зведеним за №52062981 витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 19.08.2016 року не містить.

Більше того, як вбачається з постанови про об»єднання вказаного провадження в зведене, то вона датована лише 14.09.2016 року, а кошти було арештовано в травні 2016 року на підставі постанови державного виконавця від 28.04.2016 року за №50492488.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За умовами п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З огляду на викладене, зважаючи на накладення арешту, перерахування коштів на рахунок ДВС саме в межах виконавчого провадження за №50492488, де стягувачем є ОСОБА_2, тому дії (бездіяльність) Шевченківського РВ ДВС в м.Києві у виконавчому провадженні № 50492488 щодо не перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 стягнутих шляхом примусового списання коштів з банківського рахунку Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код: 00135390, розташованого за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) в межах цього виконавчого провадження №50492488 по примусовому виконанню рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі № 761/28930/14-ц, є протиправними.

У відповідності до вимог п.18 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2012 року N 5 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе зобов»язати Шевченківський РВ ДВС м.Києва вчинити дії по проведенню перерахування грошових коштів у сумі - 2 079 735,17 грн., стягнутих шляхом примусового списання коштів з банківського рахунку Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код: 00135390) в межах виконавчого провадження №50492488, що на даний час приєднано і перебуває у зведеному виконавчому провадженні за №50492488 згідно постанови від 14.09.2016 року, з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі № 761/28930/14-ц на інвестиційний рахунок ОСОБА_2 за наступними банківськими реквізитами: номер рахунку НОМЕР_2, РНОКПП отримувача: НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Правекс-банк» (МФО 380838).

Відтак в цій частині скарга підлягає задоволенню.

За умовами ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України обов»язок доказування покладається на сторін у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які ваш посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Між тим, суд не знаходить підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірною та скасування постанови про приєднання виконавчого провадження за №50492488 до зведеного від 14.09.2016 року, оскільки представниками стягувача не було доведено в розумінні вимог Закону України «Про виконавче провадження» протиправних дій державного виконавця в частині її винесення при наявності у відділу ДВС на виконання інших проваджень, де боржником є ПАТ «Укрнафта».

Керуючись ст.6,11,17,18,45,57 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383-387 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 50492488 щодо не здійснення дій по проведенню перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 стягнутих шляхом примусового списання коштів з банківського рахунку Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код: 00135390, розташованого за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) в межах виконавчого провадження № 50492488 по примусовому виконанню рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі № 761/28930/14-ц.

Зобов'язати Шевченківський РВ ДВС м.Києва вчинити дії по проведенню перерахування грошових коштів у сумі - 2 079 735,17 грн., стягнутих шляхом примусового списання коштів з банківського рахунку Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код: 00135390) в межах виконавчого провадження №50492488, що на даний час приєднано і перебуває у зведеному виконавчому провадженні за №50492488 згідно постанови від 14.09.2016 року, з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі № 761/28930/14-ц на інвестиційний рахунок ОСОБА_2 за наступними банківськими реквізитами: номер рахунку НОМЕР_2, РНОКПП отримувача: НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Правекс-банк» (МФО 380838).

В задоволенні іншої частини скарги, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: