Рішення № 62318, 31.07.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

31.07.06 Справа № 14/231

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Кузя В.Л.

Новосад Д.Ф.

розглянувши 2 апеляційні скарги: 1) ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” № 31/10-11616 від 12.12.2005 р. і 2) ВАТ “Рівнегаз” № 3032 від 12.12.2005 р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.11.-01.12.2005 р.

у справі № 14/231

за первісним позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Київ

до ВАТ “Рівнегаз”, м.Рівне

про стягнення 19 658 116, 71 грн.

і за зустрічним позовом ВАТ “Рівнегаз”, м.Рівне

до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДК “Укртрансгаз”, м.Київ

про визнання недійсним договору на постачання природного газу

Сторони та третя особа не викликались

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 р. у справі № 14/231 у задоволенні апеляційної скарги ВАТ “Рівнегаз” відмовлено повністю, апеляційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задоволено повністю, рішення Господарського суду Рівненської області від 17.11.-01.12.2005 р. у справі № 14/231 скасовано в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволені повністю: “Стягнуто з ВАТ “Рівнегаз” (33027, м.Рівне, вул.Білякова, 4; р/р 26009300106043 в УСБ м.Рівне, МФО 333012, код ЄДРПОУ03366701) на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 19 169 576 грн. 32 коп. основного боргу, 347 068 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань та 141 471 грн. 47 коп. 3 % річних, 1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті рішення суду залишено без змін.

Оскільки даною постановою не вирішено питання про розподіл судових витрат за перегляд справи в суді апеляційної інстанції, а лише за розгляд справи в суді першої інстанції, то Львівський апеляційний господарський суд з власної ініціативи вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача 850 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”. Судові витрати за розгляд справи за зустрічним позовом ВАТ “Рівнегаз” та його апеляційної скарги покласти на останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний позов про стягнення 19 658 116, 71 грн. подано 22 червня 2004 року (вх. № 2980, а.с.2, Том 1/Всього –2), тобто до внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7/93 від 21.01.1993 р., якими збільшено ставку державного мита за подання до господарського суду позовної зяви майнового характеру, а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.), а апеляційна скарга ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” № 31/10-11616 від 12.12.2005 р. подана 14 грудня 2005 року, (вх. № 1339-з).

Відповідно до п.п. „г” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7/93 від 21.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями та п.35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, з наступними змінами та доповненнями ставка державного мита з апеляційних скарг на рішення господарських судів зі спорів майнового характеру встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (в даному випадку –1 700 грн. : 2 = 850 грн.).

Згідно з абз.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 7-93 "Про державне мито" від 11.04.2005 р. N 01-8/341 у разі звернення до господарського суду з позовними заявами майнового характеру 31.03.2005 р. та після цієї дати державне мито повинно сплачуватися відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету у новій редакції. Якщо державне мито сплачене до 31.03.2005 р., а позовну заяву прийнято господарським судом після цієї дати, перерахунок сплаченої суми державного мита не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне видати довідку ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про повернення зайво сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 11 900 грн. (фактично сплачено 12 750 грн., платіжне доручення № 13421 від 05.12.2005 р., а треба –850 грн., різниця –11900 грн.).

Згідно з ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.88, 99 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Стягнути з ВАТ “Рівнегаз” (33027, м.Рівне, вул.Білякова, 4; р/р 26009300106043 в УСБ м.Рівне, МФО 333012, код ЄДРПОУ03366701) на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 850 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”.

Судові витрати за розгляд справи за зустрічним позовом ВАТ “Рівнегаз” та його апеляційної скарги покласти на останнього.

3. Видати довідку ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про повернення зайво сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Додаткова постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя В.Л.Кузь

Суддя Д.Ф.Новосад