Постанова № 56731, 29.06.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.06.06 Справа № 10/55

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.

Орищин Г.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача Оксенчук М.П.

від третьої особи не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Відділення Державного казначейства України в м.Дубно та Дубенському районі від 03.05.2006 року б/н

на постанову господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року (підписана 14.04.2006 року), суддя Юрчук М.І.

у справі №10/55,

за позовом Дубенської обєднаної державної податкової інспекції, м.Дубно

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Екопродукт», с.Сатиїв

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділення Державного казначейства України в м.Дубно та Дубенському районі, м.Дубно

про стягнення в сумі 8915 грн.

Особам, які беруть участь у справі, права і обовязки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, розяснено.

Постановою господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 відмовлено в задоволенні позову Дубенської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Екопродукт»повністю.

Суд свій висновок мотивував тим, що подання третьою особою акту прийому-передачі заборгованості по фінансових допомозі від 01.09.04р. (з додатками) від фінансового управління Дубенської райдержадміністрації до відділення державного казначейства у м.Дубно та Дубенському районі не може слугувати доказом наявної заборгованості відповідача в частині неповернення бюджетної позички по постанові КМУ №1953 від 10.12.98р. в сумі 2000 грн. 00 коп., оскільки відсутні будь-які письмові докази щодо виникнення правовідносин між відповідачем та фінансовим управлінням Дубенської райдержадміністрації.

Також судом першої інстанції відзначено, що ні представник позивача ні представник третьої особи жодним чином не заперечили, щодо поданих відповідачем протоколів урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання, між стороною надавачем позичок та стороною отримувачем №93/1 та 93/2, підписаних управлінням сільського господарства і продовольства райдержадміністрації у Дубенському районі, обслуговуючим підприємством Дубенським комбінатом хлібопродуктів та відділенням державного казначейства у Дубенському районі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відділення Державного казначейства України в м.Дубно та Дубенському районі, м.Дубно подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити, вказуючи на те, що господарським судом порушено норми процесуального та матеріального права. Зокрема скаржник зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” органи державної податкової служби є органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами залученими державою або під державні гарантії та бюджетними позичками.

ВДК подано до Дубенської ОДПІ подання №18 від 21.01.2006 року про стягнення заборгованості по неповернутій бюджетній позичці СВК „Екопродукт” відповідно до п.9 „Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами” затвердженого спільним наказом ДКУ та ДПА України N 74/194 від 25.04.2002 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 р. за N 436/6724 із змінами і доповненнями, згідно якого: „щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, районні (міські) відділення Державного казначейства надають у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за іноземними кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками в порядку, встановленому чинним законодавством.

Факт отримання вказаної позички не заперечувався відповідачем та був доведений і підтверджений документально в судовому засіданні.

Господарським судом безпідставно взято до уваги та покладено в основу постанови надані відповідачем протоколи урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам всіх форм власності і господарювання. Такі протоколи урегулювання укладались на виконання вимог Закону України ,

Місцевим судом не враховано норм п.7 Додатку №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 р. №1953, згідно якого: фінансова допомога підлягає поверненню коштами, які надходять на єдиний казначейський рахунок відділення Державного казначейства у районі з подальшим перерахуванням їх на казначейський рахунок обласного управління Державного казначейства.

Таким чином твердження відповідача про повернення позички зерном та урегулювання заборгованості шляхом підписання вказаного вище протоколу урегулювання не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не може бути належним доказом виконання зобов'язань.

Одночасно скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не враховано також те, що з травня 2000 року облік наданих с/г підприємствам позичок (на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2000 рік") було передано від казначейських органів до районних фінансових управлінь.

Саме тому, у 2002 році, тобто на момент підписання протоколу урегулювання заборгованостей, у ВДК була відсутня інформація щодо повернення чи неповернення даної бюджетної позички. Крім того, в протоколах урегулювання відсутнє погодження райфінуправління щодо включення і суми позички наданої казначейством до нього.

Про неповернення позички райфінуправління повідомило ВДК у 2004 році, коли підписувався акт приймання-передачі від 01 вересня 2004 року заборгованості по фінансових допомогах, наданих сільськогосподарським товаровиробникам з резервного фонду КМ України в 1997-1999 роках їх облік було передано від фінуправління до ВДК (копія акту в матеріалах справи).

Представник третьої особи в судове засідання 29.06.2006 року не зявився, проте в попередньому судовому засіданні 19.06.2006 року вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, постанову господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання 29.06.2006 року не зявився, проте в попередньому судовому засіданні 19.06.2006 року подав суду заяву про приєднання до апеляційної скарги, представник позивача вказував на те, що вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримує, просив постанову господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Представник відповідача, проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечив, просив постанову господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з мотивів наведених у запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема вказував на те, що поданий третьою особою акт прийому-передачі заборгованості по фінансових допомогах від 01.09.2004 року від фінансового управління Дубенської райдержадміністрації до ВДК у м.Дубно та Дубенському районі не може слугувати доказом наявної заборгованості відповідача згідно Постанови КМУ №1953 від 10.12.1998 року на суму 2000 грн., оскільки відповідач не мав жодних правовідносин з фінансовим управлінням Дубенської райдержадміністрації з цього питання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

01 грудня 1998 року між відділенням державного казначейства України в Дубенському районі та КСП «Зоря»укладено договір №8 про надання фінансової допомоги для підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році. Відповідно до вказаного договору відділення державного казначейства України в Дубенському районі надало сільськогосподарському товаровиробнику КСП «Зоря»фінансову допомогу в сумі 2000 грн. для підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році на умовах повернення до 01.10.99р.

Вказані кошти надавалися шляхом оплати поданих рахунків па запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств.

За умовами договору заборгованість по отриманій бюджетній позичці КСП «Зоря»мала бути повернута в термін не пізніше 01.10.99р.

17.08.99р. розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації №548 зареєстрований сільськогосподарський виробничий кооператив «Екопродукт», який, як вбачається із долученої копії статуту створений в процесі реформування КСП «Зоря». СВК «Екопродукт»є правонаступником КСП «Зоря».

До вказаної у договорі дати відповідач отриману бюджетну позичку не повернув.

27 серпня 2002 року між відповідачем, управлінням сільського господарства і продовольства райдержадміністрації у Дубенському районі, обслуговуючим підприємством Дубенським комбінатом хлібопродуктів та відділенням державного казначейства у Дубенському районі підписано протокол урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання, між стороною надавачем позичок та стороною отримувачем №93/1 та 93/2.

Із змісту обох протоколів вбачається наявність заборгованості по бюджетних позичках, які видавалися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №668 від 23.08.95р. (на суму 7058 грн. 00 коп.) та №1953 від 10.12.98р. (на суму 93774 грн. 00 коп.). Вказані суми заборгованості як суми бюджетних позичок фактично списані відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств".

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” органи державної податкової служби є органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами залученими державою або під державні гарантії та бюджетними позичками.

ВДК подано до Дубенської ОДПІ подання №18 від 21.01.2006 року про стягнення заборгованості по неповернутій бюджетній позичці СВК „Екопродукт” відповідно до п.9 „Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами” затвердженого спільним наказом ДКУ та ДПА України N 74/194 від 25.04.2002 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 р. за N 436/6724 із змінами і доповненнями, згідно якого щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, районні (міські) відділення Державного казначейства надають у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за іноземними кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками в порядку, встановленому чинним законодавством.

Заборгованість відповідача виникла внаслідок неповернення ним наданої відповідно до постанови КМУ №1953 та укладеного на її виконання договору бюджетної позички в сумі 2000,00 гривень.

Відповідно до п.2.1 договору, який укладено між ВДК та відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України фінансова допомога надавалась шляхом оплати поданих рахунків на запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств. Тобто, сільськогосподарське підприємство подавало казначейству рахунки, а казначейство перераховувало кошти з відкритих казначейських рахунків безпосередньо підприємствам, які реалізовували запасні частини чи проводили ремонтні роботи с/г техніки.

Факт отримання вказаної позички відповідачем не заперечується.

Господарським судом безпідставно взято до уваги надані відповідачем протоколи урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам всіх форм власності і господарювання.

Такі протоколи урегулювання укладались на виконання вимог Закону України „Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу" від 18 січня 2001 року №2237-ІІІ та порядку визначення переліку підприємств та врегулювання відповідних сум заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства " затвердженого спільним наказом Міністерства аграрної політики України та міністерства фінансів України №207/335 від 11.07.2001 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 липня 2001 року за №602/5793.

Жодним із вказаних нормативно-правових актів не було внесено змін до Постанови Кабінету Міністрів України №1953 та укладеного між сільськогосподарським підприємством та казначейством договору.

Пункт 7 Додатку №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 р. №1953, передбачає, що фінансова допомога підлягає поверненню коштами, які надходять на єдиний казначейський рахунок відділення Державного казначейства у районі з подальшим перерахуванням їх на казначейський рахунок обласного управління Державного казначейства.

Отже, твердження відповідача про повернення позички шляхом підписання вказаного вище протоколу урегулювання не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не може бути належним доказом виконання зобов'язань.

З травня 2000 року облік наданих с/г підприємства позичок (на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2000 рік") було передано від казначейських органів до районних фінансових управлінь, тому у 2002 році (на момент підписання протоколу урегулювання заборгованостей) у ВДК була відсутня інформація щодо повернення чи неповернення даної бюджетної позички.

Поряд з цим, слід зазначити, що в протоколах урегулювання відсутнє погодження райфінуправління щодо включення і суми позички наданої казначейством до нього.

Про неповернення позички райфінуправління повідомило ВДК у 2004 році, коли підписувався акт приймання-передачі від 01 вересня 2004 року заборгованості по фінансових допомогах, наданих сільськогосподарським товаровиробникам з резервного фонду КМ України в 1997-1999 роках їх облік було передано від фінуправління до ВДК.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що протокол урегулювання заборгованостей, не може бути доказом погашення сум фінансової допомоги, оскільки в ньому не зазначено, які саме суми боргу ввійшли до нього (відповідно до постанови КМУ №1953 с/г підприємства отримували допомогу не тільки коштами через казначейські органи, айвнатуральні формі - паливно-мастильними матеріалами, зерном, фуражами та ін.).

Щодо стягнення пені, то суд вважає, що договором №8 від 01.12.1998р. така не передбачена, тому в стягненні пені із Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Екопродукт»слід відмовити.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 слід скасувати, позов Дубенської ОДПІ задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Відділення Державного казначейства України в м.Дубно та Дубенському районі задоволити частково.

Постанову господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року по справі №10/55 скасувати, прийняти нову, якою позов задоволити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Екопродукт” (Рівненська обл., Дубенський район, с.Сатиїв, код ЄДРПОУ 30390669, р/р 26061001380 в Рівненській філії КБ „Західінкомбанк”, МФО 333614) до державного бюджету заборгованість по неповернутій бюджетній позичці у розмірі 2000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.