Ухвала суду № 62317858, 24.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5556/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною відмову, оформлену у формі листа № 4783/10/26-70-25-01-06 від 06.08.2015, в наданні до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення ТОВ «Фоззі-Фуд» з Державного бюджету України суми надміру сплаченим митних платежів за заявою вих. № УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 та зобов'язання прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Фоззі-Фуд» суми надміру сплачених митних платежів за заявою вих. № УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 та подати його до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що сплачені декларантом суми коштів не є ані надміру сплаченими грошовими коштами, ані помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями, оскільки декларовані позивачем товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та після спливу цього строку кошти перераховуються до бюджету. Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів є незавершеною. Завершення такої процедури має бути здійснено з урахуванням висновків суду, а висновок про наявність надмірної сплати до бюджету та їх розмір зроблено за результатами та в залежності від висновків про митну вартість товарів. Такий висновок може бути підготовлений шляхом проведення процедур та застосування форм контролю, передбачених МК України, зокрема документальної перевірки. На думку апелянта, позивачем не надано митному органу документи, що підтверджують надмірно сплачених митних платежів. Сума податку на додану вартість у розмірі 2 019 071, 45 грн, яка сформована позивачем за рахунок митних декларацій, які датовані 2013, 2014 роком могла бути включена позивачем до податкового кредиту, відшкодована з державного бюджету або, за рахунок ПДВ зменшено податкові зобов'язання. Тобто, позивач може повторно повернути собі ПДВ з Державного бюджету України у розмірі 2 019 071,45 грн. Під час здійснення митного оформлення, декларант самостійно розрахував та сплатив митні платежі в сумі, що потребувала сплаті, а отже, кошти за митною декларацією не є надмірно сплаченими, а є такими, що сплачені позивачем самостійно в розмірі, визначеному також самостійно. Задоволення позовної вимоги про зобов'язання прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Фоззі-Фуд» суми надміру сплачених митних платежів за заявою вих. № УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 та подати його до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві є втрученням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. Скасування рішення не тягне за собою автоматичного внесення змін до МД щодо зазначеного у ній розмірі митної вартості, а грошові кошти можуть вважатись надмірно сплаченими та відповідно повертатись митними органами платнику, за наслідками внесення змін до МД, згідно ст. 301 МК.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою вих. №УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 про повернення із Державного бюджету України надміру сплачених коштів (суми переплати митних платежів, які були сплачені під час імпорту товарів) в розмірі 2 741 436,06 грн.

Заяву ТОВ «Фоззі-Фуд» обґрунтовувало тим, що під час митного оформлення в режимі імпорту ввезених позивачем на територію України товарів, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів в сторону збільшення. Позивач, із наданням фінансових гарантій у вигляді грошової застави на суму переплати митних платежів, подав відповідачу митну декларацію для випуску товару у вільний обіг. Після спливу 90-то денного строку надання фінансових гарантій, сума фінансових гарантій була списана в рахунок Державного бюджету.

ТОВ «Фоззі-Фуд» оскаржило прийняті рішення про коригування митної вартості товарів у судовому порядку. Вказані рішення визнані протиправними та скасовані, рішення судів набрали законної сили.

В заяві про повернення надміру сплачених митних платежів вих. №УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 ТОВ «Фоззі-Фуд» зазначило перелік рішень про коригування, які були скасовані в судовому порядку та перелік митних декларацій, яких вони стосуються, а саме:

1) Київським окружним адміністративним судом розглядалася справа № 810/4710/14 за позовом ТОВ «Фоззі-Фуд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання недійсними та скасування рішень про коригування митної вартості № 100270004/2014/000031/2 від 05.02.2014, №100270004/2014/000032/2 від 05.02.2014, №100250002/2014/000067/2 від 12.02.2014, №100250002/2014/000091/2 від 18.02.2014, №100250002/2014/000076/2 від 13.02.2014, №100250002/2014/000092/2 від 18.02.2014, №100250002/2014/000099/2 від 25.02.2014, №100250002/2014/000095/2 від 21.02.2014, №100250002/2014/000097/2 від 25.02.2014, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270004/2014/339260 від 05.02.2014, №100270004/2014/339259 від 05.02.2014, №100250002/2014/061377 від 12.02.2014, №100250002/2014/061621 від 18.02.2014, №100250002/2014/061464 від 14.02.2014, №100250002/2014/061625 від 18.02.2014, №100250002/2014/061855 від 25.02.2014, №100250002/2014/061731 від 21.02.2014, №100250002/2014/061846 від 25.02.2014. Загальна сума надмірної сплати позивачем митних платежів на підставі цих рішень становить 315 970,93 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 позов задоволено в повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишено без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 14.01.2015 у справі № К/800/934/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

2) Окружним адміністративним судом м.Києва розглядалася справа № 826/19929/13-а за позовом ТОВ «Фоззі-Фуд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості №100270000/2013/310128/2 від 20.06.2013, №100270000/2013/310110/2 від 10.06.2013, №100250000/2013/500019/2 від 13.06.2013, №100250000/2013/500039/2 від 21.06.2013, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270000/2013/263257 від 20.06.2013, №100270000/2013/263165 від 13.06.2013, №100250000/2013/028998 від 14.06.2013, №100250000/2013/029339 від 21.06.2013. Загальна сума надмірної сплати позивачем митних платежів на підставі цих рішень становить 105 865,09 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2014 у справі № 826/19929/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 у справі № К/800/38851/14 рішення судів залишено без змін.

3) Окружним адміністративним судом м. Києва розглядалася справа № 826/16566/13-а за позовом ТОВ «Фоззі-Фуд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/500015/2 від 18.01.2013, що стосувалося товарів, які були випущені у вільний обіг за митною декларацією № 10025000/2013/023390 від 18.01.2013. Загальна сума надмірної сплати позивачем митних платежів на підставі рішення становить 16 869,46 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2014 у справі № 826/16566/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014, адміністративний позов задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2015 у справі № К/800/53738/14 рішення судів залишено без змін.

4) Окружним адміністративним судом м. Києва розглядалася справа № 826/1915/14 за позовом ТОВ «Фоззі-Фуд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості №100270000/2013/310178/2 від 08.08.2013, №100270000/2013/310179/2 від 08.08.2013, №100250000/2013/500154/2 від 20.08.2013, №100250000/2013/500155/2 від 20.08.2013, №100250000/2013/500156/2 від 20.08.2013, №100250000/2013/500163/2 від 22.08.2013, №100250000/2013/500164/2 від 22.08.2013, №100250000/2013/500165/2 від 23.08.2013, №100250000/2013/500166/2 від 23.08.2013, №100250000/2013/500167/2 від 23.08.2013, №100250000/2013/500180/2 від 28.08.2013, №100250000/2013/500179/2 від 28.08.2013, №100250000/2013/500178/2 від 28.08.2013, №100250000/2013/500235/2 від 17.09.2013, №100250000/2013/500238/2 від 18.09.2013, №100250000/2013/500245/2 від 24.09.2013, №100250000/2013/500253/2 від 25.09.2013, №100250000/2013/500383/2 від 04.10.2013, №100250000/2013/500295/2 від 08.10.2013, №100250000/2013/500314/2 від 15.10.2013, №100250000/2013/500361/2 від 29.10.2013, №100250000/2013/500360/2 від 29.10.2013, №100250000/2013/500362/2 від 29.10.2013, №100250000/2013/500358/2 від 29.10.2013, №100250000/2013/500357/2 від 29.10.2013, №100250000/2013/500359/2 від 29.10.2013, №100250000/2013/500384/2 від 05.11.2013, №100250000/2013/500385/2 від 05.11.2013, №100250000/2013/500381/2 від 05.11.2013, №100250000/2013/500382/2 від 05.11.2013, №100250000/2013/500380/2 від 05.11.2013, №100250000/2013/500340/2 від 22.10.2013, №100250000/2013/500341/2 від 22.10.2013, №100250000/2013/500409/2 від 12.11.2013, №100250000/2013/500457/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500454/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500453/1 від 26.11.2013, №100250000/2013/500458/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500452/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500456/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500451/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500455/2 від 26.11.2013, №100250000/2013/500471/2 від 29.11.2013, №100250000/2013/500469/2 від 29.11.2013, №100250000/2013/500488/2 від 04.12.2013, №100250000/2013/500475/2 від 03.12.2013, №100250000/2013/500474/2 від 03.12.2013, №100250000/2013/500481/2 від 03.12.2013, №100250000/2013/500485/2 від 03.12.2013, №100250000/2013/500403/2 від 12.11.2013, №100250000/2013/500406/2 від 12.11.2013, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270000/2013/264386 від 08.08.2013, №100270000/2013/264387 від 09.08.2013, №100250000/2013/031926 від 21.08.2013, №100250000/2013/031929 від 21.08.2013, №100250000/2013/031930 від 21.08.2013, №100250000/2013/032004 від 22.08.2013, №100250000/2013/032006 від 22.08.2013, №100250000/2013/032065 від 23.08.2013, №100250000/2013/032066 від 23.08.2013, №100250000/2013/032067 від 23.08.2013, №100250000/2013/032274 від 28.08.2013, №100250000/2013/032271 від 28.08.2013, №100250000/2013/032272 від 28.08.2013, №100250000/2013/033199 від 17.09.2013, №100250000/2013/033233 від 18.09.2013, №100250000/2013/033539 від 24.09.2013, №100250000/2013/033575 від 25.09.2013, №100250000/2013/034023 від 04.10.2013, №100250000/2013/034205 від 08.10.2013, №100250000/2013/034527 від 15.10.2013, №100250000/2013/035258 від 29.10.2013, №100250000/2013/035259 від 29.10.2013, №100250000/2013/035260 від 29.10.2013, №100250000/2013/035248 від 29.10.2013, №100250000/2013/035247 від 29.10.2013, №100250000/2013/035251 від 29.10.2013, №100250000/2013/035612 від 05.11.2013, №100250000/2013/035610 від 05.11.2013, №100250000/2013/035604 від 05.11.2013, №100250000/2013/035608 від 05.11.2013, №100250000/2013/035603 від 05.11.2013, №100250000/2013/034917 від 22.10.2013, №100250000/2013/034919 від 22.10.2013, №100250000/2013/035943 від 12.11.2013, №100250000/2013/036657 від 26.11.2013, №100250000/2013/036618 від 26.11.2013, №100250000/2013/036620 від 26.11.2013, №100250000/2013/036655 від 26.11.2013, №100250000/2013/036607 від 26.11.2013, №100250000/2013/036654 від 26.11.2013, №100250000/2013/036605 від 26.11.2013, №100250000/2013/036653 від 26.11.2013, №100250000/2013/036833 від 29.11.2013, №100250000/2013/036832 від 29.11.2013, №100250000/2013/037102 від 05.12.2013, №100250000/2013/037003 від 03.12.2013, №100250000/2013/036990 від 03.12.2013, №100250000/2013/037016 від 03.12.2013, №100250000/2013/036968 від 03.12.2013, №100250000/2013/037025 від 12.11.2013, №100250000/2013/035926 від 12.11.2013. Загальна сума надмірної сплати позивачем митних платежів на підставі цих рішень становить 2 298 714,04 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2014 року у справі №826/1915/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано перераховані рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2015 у справі № К/800/47299/14 рішення судів залишено без змін.

В заяві вих. №УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 ТОВ «Фоззі-Фуд» просило Київську міську митницю ДФС повернути надмірно сплачені податки на загальну суму 2 741 436,06 грн.

Перелічені вище рішення судів набрали законної сили та містяться в матеріалах справи.

До заяви вих. №УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 позивачем долучено довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом № 16477/10/28-10-23-26 від 02.07.2015, накази про призначення директора та головного бухгалтера, які підписали заяву, копії митних декларацій, за якими товари випущені у вільний обіг і які підтверджують суму надмірно сплачених платежів, копії судових рішень.

На подану заяву позивач отримав відповідь Київської міської митниці ДФС за вих. № 4783/10/26-70-25-01-06 від 06.08.2015 про відмову позивачу в поверненні надміру сплачених коштів.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення надміру чи помилкового сплачених митних платежів регулюється Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Держмитслужби N 618 від 20.07.2007 (далі - Порядок N 618).

У відповідності до пунктів 1, 2-4, 7, 11 розділу III Порядку N 618 підставою для відмови митним органом заявнику - платнику податків у повернені надмірно сплаченого митного платежу може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати. Зазначені підстави для відмови є вичерпними.

Дослідивши заяву вих. № УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015, довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом № 16477/10/28-10-23-26 від 02.07.2015, накази про призначення директора та головного бухгалтера, які підписали заяву, копії митних декларацій, за якими товари випущені у вільний обіг і які підтверджують суму надмірно сплачених платежів, копії судових рішень, що набрали законної сили, колегія суддів вважає, що позивач виконав усі формальні вимоги, які передбачені Порядком № 618. Відмовляючи в повернені надміру сплачених коштів відповідач не посилався на наявність будь-яких формальних недоліків в поданій позивачем заяві.

Протиправність рішень митного органу про збільшення митної вартості товару встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що позивач до заяви вих. №УРБ 10/11-3179 від 02.07.2015 не надав документів, які підтверджують суму надміру сплачених коштів - необгрунтованими, оскільки митний орган у відповіді за вих. №4783/10/26-70-25-01-06 від 06.08.2015 не зазначав про такі обставини в якості підстави для відмови та факт перерахування коштів і відповідні суми відображені у митних деклараціях, які додавалися позивачем до заяви, а суми переплати наведені у заяві позивача.

Щодо тверджень апелянта про те, що сплачені декларантом суми коштів не є ані надміру сплаченими грошовими коштами, ані помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями, оскільки декларовані позивачем товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та після спливу цього строку кошти перераховуються до бюджету, то на підставі частини сьогмої ст. 55 МК України та згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 сума переплати митних платежів вказана позивачем в заяві про повернення наміру сплачених митних, а на її підтвердження були надані копії митних декларацій, де в графі 47 зазначається сума фінансових гарантій, яка була надана позивачем під час митного оформлення та пізніше перерахована відповідачем до Державного бюджету.

Позивачем подано копії аркушів коригування до митних декларацій, які складені відповідачем, і які підтверджують суму надмірно сплачених податків, а також те, що ці податки були перераховані до Державного бюджету.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що у митного органу є оригінали електронних митних декларацій, які подавалися позивачем, аркуші коригування, а також інформація про облік та рух коштів, яка свідчить про надмірну сплату митних платежів позивачем.

На підставі викладеного, колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про те, що під час здійснення митного оформлення, декларант самостійно розрахував та сплатив митні платежі в сумі, що потребувала сплаті, а отже, кошти за митною декларацією не є надмірно сплаченими, а є такими, що сплачені позивачем самостійно в розмірі, визначеному також самостійно.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що після спливу 90-денного строку дії фінансових гарантій кошти фінансових гарантій були перераховані митним органом з депозитного рахунку Київської міської митниці ДФС, відкритому в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві, до державного бюджету, у зв'язку з чим митним органом здійснено оформлення аркушів коригування до митних декларацій.

Оскільки рішення про коригування митної вартості товарів були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, вони не спричиняють жодних правових наслідків у контексті процедури митного оформлення товару та визначення митних платежів на їх підставі.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідності до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України суми фінансових гарантій, які були перераховані позивачем на депозитний рахунок Київської міської митниці ДФС, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві, та згодом переховані до Державного бюджету, є надміру сплаченими податковими зобов'язаннями, а тому позивач має право на повернення цих коштів.

Тобто, кошти фінансових гарантій, перераховані митним органом з депозитного рахунку до Державного бюджету, є грошовими зобов'язаннями, які визначені контролюючим органом на підставі рішень про коригування митної вартості, а не позивачем.

Доводи апелянта про те, що позивач може повторно повернути собі суму ПДВ в розмірі 2 019 071,45 грн, яка раніше вже була включена до податкового кредиту є безпідставною, оскільки норми ст. 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби № 618 від 20.07.2007 не передбачають такої підстави для відмови в поверненні надміру сплачених митних платежів, як те, що заявник включив суми надміру сплаченим митних платежів до податкового кредиту. Положення цих нормативних актів взагалі не передбачають процедури перевірки використання заявником податкового кредиту.

У відповідності до пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України після повернення суми надмірно сплачених податків та оформлення відповідачем аркушу коригування до митних декларацій позивача виникне обов'язок провести коригування податкового кредиту. Твердження відповідача про отримання позивачем подвійного відшкодування не узгоджуються із нормами чинного законодавства та є безпідставними.

Судом першої інстанції вірно наголошено, що повернення надміру сплачених митних платежів з бюджету здійснюється митним органом, а правильність формування податкового кредиту контролюють податкові органи, які мають право здійснити перевірку позивача та нарахувати штрафні санкції у разі виявлення порушень.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК та розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

При задоволенні вказаної вимоги адміністративного позову колегія суддів враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено:28.10.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.