Рішення № 62316957, 27.10.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1826/16-ц

Провадження № 2/520/2165/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Єгорової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку»,

від імені якого діє Уповноважена особа Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації

Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку»

ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 банк розвитку», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» ОСОБА_2 15.02.2016 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» заборгованість за кредитним договором №IKCASHVG.75548.005 від 23.08.2013 року у розмірі 15502 гривні 89 копійок, яка складається з: поточної заборгованості по тілу кредиту 8868 гривень 66 копійок; простроченої заборгованості по тілу кредиту 3332 гривні 85 копійок; поточної заборгованості по процентам 48 гривень 58 копійок; простроченої заборгованості по процентам 493 гривні 74 копійки; заборгованості за комісією 696 гривень 50 копійок; суми пені 2062 гривні 56 копійок, та суму сплаченого судового збору у розмірі 1378 гривень 00 копійок, посилаючись на невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору №IKCASHVG.75548.005 від 23.08.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, розгляд справи просив провести за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не сповістила, заперечень проти задоволення позову не надала.

Відповідно до ст.74 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Частиною 3 ст. 76 ЦПК України передбачено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею.

Згідно з відповідями відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.36) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та саме за вказаною адресою направлялися судові повістки на імя ОСОБА_3.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі„Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуюче вищевикладене, а також, що відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, та у відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Згідно з ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 банк розвитку» (надалі банк) та ОСОБА_3 (надалі позичальник) було укладено кредитний договір №IKCASHVG.75548.005, за умовами якого банк надає, а позичальник приймає кредит в сумі 19570 гривень 00 копійок на наступні цілі: у розмірі 19000 гривень на споживчі цілі та 570 гривень на оплату винагороду банку за надання фінансового інструменті, терміном до 22 серпня 2016 року, зі сплатою 12% річних.

Згідно з умовами вказаного кредитного договору, позичальник сплачує банку комісію за надання фінансового інструменту в розмірі 570 гривень у день укладення кредитного договору. Сплата комісії здійснюється в гривні. Позичальник сплачує банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,00 відсоток від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. Сплата комісії здійснюється в гривні.

Відповідно до п.6 вказаного кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом ОСОБА_1 нараховує Позичальнику відсотки в розмірі 36 % річних від суми простроченої заборгованості, за кожний день прострочення. При розрахунку приймаються: рік - 360 (триста шістдесят) днів, місяць - рівний календарній кількості днів. Банк має право нараховувати позичальнику штраф в розмірі 2,0 % від суми кредиту значеного в п.1.2. цього договору у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п.4.2.6. цього Договору за кожний факт порушення. За порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії ОСОБА_1 нараховує Позичальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості за кожний-день прострочення. У випадку порушення Позичальником зобов'язань, передбачених п.п.4.2.7, 4.2.8. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 1000,00 гривень за кожний факт порушення та належно виконує обовязки кредитного Договору. При порушенні Позичальником строків платежів за кожним із грошових зобовязань, передбачених даним договором/більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку в судові органи, Позичальник виплачує Банку штраф у розмірі 1 % (один) відсоток від суми позову. У випадку порушення Позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 4.2.4. Банк має право нараховувати Позичальнику штраф в розмірі 100.00 гривень за кожний факт порушення та належно виконує обов'язки кредитного Договору. У випадку порушення Позичальником зобов'язань, передбачених п. 4.2.9. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 10% (десять) за кожний факт порушення та належно виконує обов'язки кредитного Договору, Одностороння відмова від договору не допускається.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умоввідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч. 1 ст. 530 ЦК України,якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст. 612 ЦК України встановлено, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно доч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст.1046,1047 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно зіст. 60 ЦПК України,кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

До суду надано копію заяви на видачу готівки №252538 від 23.08.2013 року, з якої вбачається, що ПАТ «ВБР» було виплачено ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 19000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 банк розвитку» виконав свої зобовязання щодо надання позичальнику ОСОБА_3 кредитних коштів.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості (а.с.18-24), вбачається, що станом на 17.11.2015 року, заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором №IKCASHVG.75548.005 від 23.08.2013 року становить у розмірі 15502 гривні 89 копійок, яка складається з: поточної заборгованості по тілу кредиту 8868 гривень 66 копійок; простроченої заборгованості по тілу кредиту 3332 гривні 85 копійок; поточної заборгованості по процентам 48 гривень 58 копійок; простроченої заборгованості по процентам 493 гривні 74 копійки; заборгованості за комісією 696 гривень 50 копійок; суми пені 2062 гривні 56 копійок.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимогст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України,у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойкигрошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, призадоволенніпозовупро стягненнягрошовихсумсудиповиннізазначатив резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні.

Викладене підтверджується матеріалами наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 року за №743 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 року №132 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР», згідно з яким з 28.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» (далі - ПАТ «ВБР»). Відповідно до Наказу №1 від 28.11.2014 року, до виконання повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації приступив ОСОБА_2. Керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №44 від 27.02.2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР» до 27.03.2015 року включно. Згідно Наказу №111 від 30.03.2015р. «Про продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР» продовжено повноваження ОСОБА_2 до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВБР». Рішенням №177 від 23.09.2015 р. "Щодо повноважень тимчасового адміністратора ПАТ "ВБР" уповноваженій особі Фонду на здійснення тимчасової адміністрації" продовжено повноваження ОСОБА_2 до моменту отримання ФГВФО від Національного банку України відповідного рішення щодо ліквідації вищезгаданого банку. На підставі постанови Правління Національного банку України від 21.12.2015 року №914 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування Складів фізичних осіб прийнято рішення від 22.12.2015 року №234 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй усі повноваження ліквідатора в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» (далі - ПАТ «ВБР») з 23 грудня 2015 року. Відповідно до Наказу №441 від 22.12.2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку", до виконання повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Розвитку" приступив ОСОБА_2 терміном на два роки з 23.12.2015 року по 22.12.2017 року включно.

При викладених обставинах суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не виконала належним чином умови кредитного договору №IKCASHVG.75548.005 від 23.08.2013 року, у звязку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню.

Позивач в позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1378 гривень 00 копійки.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору на користь позивача підлягають задоволенню, а саме підлягає відшкодуванню позивачу сплачений ним судовий збір у розмірі 1378 гривень 00 копійки.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 215, 226-228, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 549, 553, 554, 610-612, 625, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» (адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, 25, код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за кредитним договором №IKCASHVG.75548.005 від 23.08.2013 року станом на 17.11.2015 у розмірі 15502 (п'ятнадцять тисяч пятсот дві) гривні 89 (вісімдесят девять) копійок, яка складається з: поточної заборгованості по тілу кредиту 8868 (вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок; простроченої заборгованості по тілу кредиту 3332 (три тисячі триста тридцять дві) гривні 85 (вісімдесят пять) копійок; поточної заборгованості по процентам 48 (сорок вісім) гривень 58 (пятдесят вісім) копійок; простроченої заборгованості по процентам 493 (чотириста девяносто три) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки; заборгованості за комісією 696 (шістсот девяносто шість) гривень 50 (пятдесят) копійок; суми пені 2062 (дві тисячі шістдесят дві) гривні 56 (пятдесят шість) копійок

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» (адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, 25, код ЄДРПОУ 36470620) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Головуючий Калініченко Л. В.