Ухвала суду № 62316461, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14433/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року у відкритті провадження в адміністративній справі - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» 22.01.2007 року укладено Договір іпотеки №111094188000, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Гулянич Т.М., зареєстрований в реєстрі за №117, відповідно до якого позивач передав в іпотеку Банку квартиру, розташовану за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., АДРЕСА_1.

Крім того, ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки звернувся із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно - на квартиру, розташовану за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки, зареєстрованого в реєстрі за №117 від 22.01.2007. Так, відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22616449 від 06.07.2016 на спірне майно за ТОВ «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) та внесено запис до Реєстру.

Водночас, вбачається, що згідно наданого договору іпотеки іпотекодержателем є АКІБ «УкрСиббанк», при цьому згідно умов вказаного договору передбачено певний порядок і спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір іпотеки від 22.01.2007 містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, у розділі 5 договору сторони дійшли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тобто, сторони договору іпотеки дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з окремим договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи інший спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений нормами Закону України «Про іпотеку».

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли із невиконання договірних зобов'язань і реалізація прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, відтак вбачається спір про право, що виключає можливість розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства. Заявлені вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16, де колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, то такий спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для розгляду заявлених вимог в порядку адміністративного судочинства.

Так, п.1 ч.1 ст. 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 197, 199, 200, 205, 206, 211 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 28.10.16 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Файдюк В.В.

Желтобрюх І.Л.