Ухвала суду № 62316453, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/24670/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2015 року №100270002/2015/700027/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.01.2014 року між ТОВ «АД Шина» та Компанією Zhongce Rubber Group Company Limited було укладено договір поставки автошин №20012014 (надалі -Договір №20012014), відповідно до якого позивачу в Україну здійснювалась поставка пневматичних гумових шин. Відповідно до умов Договору, продавець зобов'язується виробити та поставити покупцю, на засадах його індивідуальних замовлень, пневматичні гумові шини Westlake/Goodride для легкових автомобілів, автобусів та вантажних автомобілів, а покупець зобов'язується придбати замовлений товар у відповідності до умов даного договору. Товар відвантажується у відповідності до інвойсу, який є невід'ємною частиною даного Договору. Товар відвантажується Продавцем окремими партіями та буде ввезено на митну територію України на умовах, зокрема: а) CIF: (Одеса, Україна), (Іллічівськ, Україна); b) CFR (Одеса, Україна), (Іллічівськ, Україна), с) FOB (Нінгбо, Китай (Інкотермс 2010 року). Умови поставки зазначаються в інвойсі на кожну окрему партію товару. Ціна товару визначається в доларах США та вказується в інвойсі до кожної поставки товару. Ціни, зазначені в інвойсах не можуть бути змінені після дати відправки товару. Розрахунки відбуватимуться за умови 100 (сто) % передоплати суми інвойсу покупцем на користь продавця.

Так, з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митну декларацію (МД) №100270002/2015/258877 від 07.09.2015 року. При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До вказаної митної декларації позивач також додав пакет документів, що необхідний для розмитнення товару, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0004791 від 24.11.2014 р.; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №174783 від 04.09.2015 р.; коносамент (Bill of Lading) №MWNBODE15070907FD від 04.08.2015 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR) №1744 від 21.08.2015 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №0109/15 від 01.09.2015 р.; прайс-лист виробника товару б/н від 22.07.2015 р.; інвойс THX1531391AJ від 01.08.2015 р.; рахунок-проформу №HX1531391AJ від 31.07.2015 р.; додаток до Договору №20012014 №1 від 03.03.2014 р.; Договір №20012014; сертифікат відповідності UA.174.0094374-14 від 12.09.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 04.08.2015 р.; сертифікат про походження товару загальної форми №15С3301М3775/01634 від 31.08.2015 р.; копію митної декларації країни відправлення №518150108 від 31.07.2015 р.; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-1/1.3/00/5/1/1 від 07.09.2015 р.

У наданих декларантом документах відповідачем було виявлено розбіжності.

Враховуючи викладене та з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару, відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними. організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта). Дані вимоги доведені до декларанта ТОВ «АД Шина» 07.09.2015 року шляхом надіслання електронного повідомлення.

08.09.2015 року позивачем надіслано лист відповідачу про неможливість наданим інших документів, окрім вже наданих.

У зв'язку з ненаданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару у повному обсязі, орган доходів і зборів відмовив у встановлений законодавством термін, відповідно до частини 6 статті 54 МК України у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2015 року № 100270002/2015/700027/2.

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; методи визначення митної вартості за ціною контракту не застосовуються у зв'язку з невиконанням позивачем вимог Митного кодексу України; методи визначення на основі віднімання або додавання вартості не застосовуються, оскільки відсутня інформація щодо ціни складових для визначення, тому був використаний резервний метод на основі наявної у митному органі інформації.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що надані декларантом документи не містили відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості та містили розбіжності даних, а саме: на умовах поставки FОВ не надано транспортні та перевізні документи. В наданій копії митної декларації країни відправлення відсутні номер контракту та номер інвойсу, що унеможливлює однозначно ідентифікувати дану поставку з поданими документами.

Так, колегія суддів звертає увагу, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Отже, колегія суддів критично ставиться до висновків відповідача щодо коригування заявленої ТОВ «АД Шина» митної вартості товарів, внаслідок чого, вважає оскаржуване Рішення №100270002/2015/700027/2 від 08.09.2015 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано всі необхідні перевізні документи, зокрема, міжнародно-транспортну накладну (CMR) №174783 від 04.09.2015 р., коносамент (Bill of Lading) №MWNBODE15070907FD від 04.08.2015 р., а також довідку про транспортні витрати №0109/15 від 01.09.2015 р.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача на рахунок того, що наданий до митного оформлення інвойс №НХ1531391АJ від 31.07.2015 р. не відповідає інвойсу, зазначеному в експортній декларації №518150108 від 31.07.2015 р., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, у згаданій вище митній декларації містяться посилання на комерційний інвойс №НХ1531391АJ від 31.07.2015 р., що спростовує висновки митного органу зазначені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно та всупереч вимогам закону прийнято рішення про коригування митної вартості товару №100270002/2015/700027/2 від 08.09.2015 року, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 28.10.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Файдюк В.В.