Рішення № 62316411, 27.10.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12314/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ластовки Н.Д.,

при секретарі Панасюк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Дніпровським районним судом м. Києва розглядалась кримінальна справа № 2604/8380/12 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ст. 15 КК України. 23.05.2012 р. Дніпровським районним судом м. Києва проголошено вирок суду, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ст. 15 КК України. За матеріалами кримінальної справи, ОСОБА_1, з метою особистого збагачення шляхом обману, наданням завідомо неправдивої інформації, підробкою документів та їх подальшим використанням скоїла умисні злочини, спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме кредитними коштами АТ «УкрСиббанк», при цьому не маючи на меті їх подальше повернення. Як встановлено матеріалами кримінальної справи та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року, відповідач, видаючи себе за ОСОБА_2, не мала наміру виконувати свої зобов'язання за укладеним кредитним договором. Таким чином, АТ «УкрСиббанк» наданими з боку відповідача підробленими документами на ім.»я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був введений в оману, надавши кредитні кошти без можливості їх подальшого повернення. Вказаним злочином з боку відповідача, АТ «УкрСиббанк» заподіяно матеріальну шкоду, що складається з суми наданого кредиту та упущеної вигоди, яка станом на 28.07.2016 р. складає 16 156,18 грн. Також, як встановлено матеріалами кримінальної справи та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року, відповідач, видаючи себе за ОСОБА_3, не мала наміру виконувати свої зобов'язання за укладеним кредитним договором. Таким чином, АТ «УкрСиббанк» наданими з боку відповідача підробленими документами на ім»я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, був введений в оману, надавши кредитні кошти без можливості їх подальшого повернення. Вказаним злочином з боку відповідача, АТ «УкрСиббанк» заподіяно матеріальну шкоду, що складається з суми наданого кредиту та упущеної вигоди, яка станом на 28.07.2016 р. складає 16 156,18 грн. Отже, внаслідок вчинення ОСОБА_1 злочинних дій, спрямованих на отримання споживчих кредитів з метою подальшого неповернення коштів, АТ «УкрСиббанк» завдано майнової шкоди на загальну суму 29 514,41 грн., які підлягають стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте до суду надав заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надала.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який подав заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно пунктів 1-4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 28.12.2011 р. відповідач - ОСОБА_1, видаючи себе за ОСОБА_2 уклала з АТ «УкрСиббанк» договір № 9127192800 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна, відповідно до якого отримала кредит в сумі 7 568,63 грн. для придбання ноутбуку «Асус».

18.01.2012 р. відповідач - ОСОБА_1, видаючи себе за ОСОБА_3 уклала з АТ «УкрСиббанк» договір № 91312205000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна, відповідно до якого отримала кредит в сумі 6 393,49 грн. для придбання ноутбуку «APPLE IPAD».

За фактом шахрайських дій ОСОБА_1, які полягали у пособництві в підроблені документу, який видається установою яка має право видавати такі документи і який надає права з метою його використання; у пособництві в підроблені документу, який видається установою яка має право видавати такі документи і який надає права з метою його використання, вчиненому повторно; у використанні завідомо підробленого документу, який видається установою і який надає права; у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб; у замаху на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та не закінченому з причин, що не залежали від її волі було порушено кримінальну справу № 2604/8380/12 та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року у справі № 2604/8380/12 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ст. 15 КК України. (а.с. 22-31).

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що внаслідок прямого причинного зв'язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_1, позивачу ПАТ «УкрСиббанк» заподіяно матеріальну шкоду, яка складається з наступного.

Так, як встановлено матеріалами кримінальної справи та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року, відповідач, видаючи себе за ОСОБА_2, не мала наміру виконувати свої зобов'язання за укладеним кредитним договором № 9127192800 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна, у зв'язку з чим, АТ «УкрСиббанк», наданими з боку відповідача підробленими документами на ім»я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був введений в оману, надавши кредитні кошти без можливості їх подальшого повернення. Вказаним злочином з боку відповідача, АТ «УкрСиббанк»було заподіяно матеріальну шкоду, що складається з суми наданого кредиту та упущеної вигоди, яка станом на 28.07.2016 р. складає 16 156,18 грн.

Також, як встановлено матеріалами кримінальної справи та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року, відповідач, видаючи себе за ОСОБА_3, не мала наміру виконувати свої зобов'язання за укладеним кредитним договором № 91312205000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна, у зв'язку з чим, АТ «УкрСиббанк», наданими з боку відповідача підробленими документами на ім»я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, був введений в оману, надавши кредитні кошти без можливості їх подальшого повернення. Вказаним злочином з боку відповідача, АТ «УкрСиббанк» заподіяно матеріальну шкоду, що складається з суми наданого кредиту та упущеної вигоди, яка станом на 28.07.2016 р. складає 16 156,18 грн.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв»язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_1 злочинних дій, спрямованих на отримання споживчих кредитів з метою подальшого неповернення коштів, АТ «УкрСиббанк» завдано майнової шкоди на загальну суму 29 514,41 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості, які і підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Отже, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на користь держави з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 951,44 грн., понесених судом по предмету спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 203, 215, 388 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292,294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) матеріальну шкоду, завдану скоєним злочином на загальну суму 29 267 (двадцять дев'ять тисяч двісті шістдесят сім) грн.. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави судовий збір в розмірі 2 951,44 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я: