Постанова № 62316005, 24.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа№ 910/5339/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016

у справі № 910/5339/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ ,,Укртелеком"

до Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України"

про стягнення 164 732,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ ,,Укртелеком" звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України" про стягнення заборгованості за договором оренди №11-25 від 01.04.2015 в розмірі 164 732,31 грн., з яких: 126 405,09 грн. основний борг, 24 580,52 грн. - пеня, 1 652,52 грн. - 3% річних та 12 094,19 грн. збитки від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/5339/16 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 126 405,09 грн. основного боргу, 1 652,52 грн. 3% річних, 12 094,19 грн. збитків від інфляції, 24 580,52 грн. пені та 2 470,98 грн. судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на встановлені ним обставини, умови договору, положення ГК України і ЦК України, вказав на обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі

№ 910/5339/16 скасувати в частині стягнення 19 399,03 грн. основного боргу та прийняти нове рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, судом першої інстанції не враховано пояснення підприємства, в яких зазначено, що ПрАТ ,,Телесистеми України" було сплачено грошові кошти на користь ПАТ ,,Укртелеком" за оренду по договору № 11-25 від 01.04.2015 в розмірі 9 682,87 грн. по рахунку 820000/15-752 від 30.04.2015 за лютий 2015 та 9 716,16 грн. по рахунку 820000/15-751 від 30.04.2015 за березень 2015 та надано належним чином завірені копії платіжних доручень. Відтак, як вказує скаржник, станом на дату винесення рішення сума основної заборгованості за договором становила 107 006,06 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/5339/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: ОСОБА_3, судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б. та призначено розгляд справи на 31.08.2016.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення суду від 31.08.2016 у зв'язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5339/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.08.2016 справу № 910/5339/16 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) ОСОБА_3, суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В.

Ухвалою суду від 31.08.2016 справу № 910/5339/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_3, судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Ухвалою суду від 31.08.2016 розгляд справи № 910/5339/16 відкладено на 24.10.2016 на підставі ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.09.2016 № 09-52/5091/16 у зв'язку з припиненням повноважень у зв'язку зі звільненням у відставку головуючого судді (судді - доповідача) ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5339/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 справу № 910/5339/16 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Сухового В.Г., суддів Коротун О.М., Хрипуна О.О.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення суду від 27.09.2016 № 09-52/5161/16 у зв'язку з участю судді Коротун О.М. у семінарі призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5339/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016 справу № 910/5339/16 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Сухового В.Г., суддів Хрипуна О.О., Агрикової О.В.

Ухвалою суду від 27.09.2016 справу № 910/5339/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г., судді Хрипун О.О., Агрикова О.В. та призначено її розгляд на 24.10.2016.

В судовому засіданні 24.10.2016 представник позивача не заперечувала проти апеляційної скарги, пояснивши, що проплати в ході розгляду спору не були враховані, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 27.09.2016, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411615117650.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на належне повідомлення відповідача, відсутність його заяв про відкладення розгляду справи, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення 19 399,03 грн. основного боргу виходячи з такого.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2015 між Публічним акціонерним товариством ,,Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ ,,Укртелеком" (далі - позивач, орендодавець) та Приватним акціонерним товариством ,,Телесистеми України" (далі - відповідач, орендар) був укладений договір № 11-25 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення, що розташоване в м. Києві на першому поверсі чотириповерхового будинку №54А, корпус 3 кім. 101 по вул. Володимирській, загальною площею 2 (два) м2 - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Згідно п.2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання - передачі майна (додаток №1), вказаного в п.1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 4 739,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 м2 технологічних приміщень. Орендна плата за перший місць оренди за 2 м2 всієї орендованої площі становить 9 478,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги. Податкова накладна надається орендарю згідно Податкового кодексу України. У разі неотримання рахунків та інших первинних документів до 27 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, орендар повинен звернутися до орендодавця для отримання інформації про належну до сплати суму. Неотримання рахунку не є підставою для несплати щомісячних платежів.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

01.04.2015 сторонами був підписаний акт приймання - передачі майна (додаток №1 до договору).

Позовні вимоги у даній справі мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати, внаслідок чого за ним рахується заборгованість за період з січня 2015 по січень 2016 в розмірі 126 405,09 грн.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 24 580,52 грн., 3% річних в розмірі 1 652,52 грн. та збитки від інфляції в розмірі 12 094,19 грн.

Колегія суддів, враховуючи викладені обставини, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за договором оренди, однак зазначає про таке.

За правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлюється, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 3.6 договору сторони погодили порядок сплати орендної плати, а саме, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги. У разі неотримання рахунків та інших первинних документів до 27 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, орендар повинен звернутися до орендодавця для отримання інформації про належну до сплати суму. Неотримання рахунку не є підставою для несплати щомісячних платежів.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач в порушення умов договору не виконав своїх зобов'язань щодо оплати орендних платежів за період з січня 2015 по січень 2016, в зв'язку з чим у нього існує заборгованість, яка на дату подання позову до суду становила 126 405,09 грн., та була стягнута з відповідача судом першої інстанції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду спору 16.05.2016 відповідачем були подані до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що ПрАТ ,,Телесистеми України" було сплачено грошові кошти на користь ПАТ ,,Укртелеком" за оренду по договору № 11-25 від 01.04.2015 в розмірі 9 682,87 грн. по рахунку 820000/15-752 від 30.04.2015 за лютий 2015 та 9 716,16 грн. по рахунку 820000/15-751 від 30.04.2015 за березень 2015 та надано належним чином завірені копії платіжних доручень.

Тобто, сума основного боргу в загальному розмірі 19 399,03 грн. була частково погашена відповідачем після звернення 24.03.2016 позивача з даним позовом до суду до прийняття рішення судом, про що в суд було подано відповідні докази.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки вказані грошові кошти в розмірі 19 399,03 грн. відповідачем було сплачено вже після звернення позивача з даним позовом до суду, а тому у відповідності до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі № 910/5339/16 в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 399,03 грн. підлягає припиненню.

Однак, суд першої інстанції наведенного вище не врахував, допустивши неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В частині решти суми основного боргу в розмірі 107 006,06 грн. колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оплати орендної плати за договором, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати орендної плати в сумі 107 006,06 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 24 580,52 грн. пені, колегія суддів зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки не оплатив платежів за договором оренди, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті орендних платежів за договором не виконав належним чином, своєчасну оплату не здійснив. У зв'язку з цим нарахування позивачем пені є правомірним.

Перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем, колегія суддів зазначає, що даний розрахунок виконано з дотриманням вимог Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 28.05.2015 по 01.02.2016 в розмірі 24 580,52 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Стосовно вимог про стягнення 1 652,52 грн. - 3% річних та 12 094,19 грн. збитки від інфляції колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляції, які виконані позивачем з врахуванням основної суми заборгованості, яка існувала станом на 01.02.2016 в розмірі 126 405,09 грн., колегія суддів зазначає, що зазначені розрахунки є вірними, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 27.02.2015 по 01.02.2016 в розмірі 1 652,51 грн. та інфляційні збитки в розмірі 12 094,19 грн. підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції помилково зроблено посилання на норми Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна", оскільки в п. 1.2 договору № 11-25 від 01.04.2015 сторони домовились, що на їхні договірні відносини не поширюються норми, зокрема, Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 104 ГПК України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, чого припустився суд першої інстанції, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За наведених вище обставин, рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/5339/16 підлягає частковому скасуванню, в частині стягнення 19 399,03 грн. задоволених позовних вимог про стягнення основного боргу, з прийняттям в цій частині нового рішення про припинення провадження у справі в частині стягнення 19 399,03 грн. основного боргу. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Судові витрати між сторонами розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/5339/16 скасувати частково в частині стягнення 19 399,03 грн. задоволених позовних вимог про стягнення основного боргу, та прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження у справі в частині стягнення 19 399,03 грн. основного боргу припинити.

3. Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

,,1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України" (код 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ ,,Укртелеком" (код 01189910) 107 006,06 грн. основного боргу, 1 652,52 грн. - 3% річних, 12 094,19 грн. збитки від інфляції, 24 580,52 грн. пені та 2 470,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 19 399,03 грн. основного боргу".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ,,Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ ,,Укртелеком" (код 01189910) на користь Приватного акціонерного товариства ,,Телесистеми України" (код 22599262) 2 718,08 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова