Постанова № 62315963, 24.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа№ 910/9869/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Чорногуза М.Г.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2016

у справі № 910/9869/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ДТЕК ТРЕЙДІНГ"

про стягнення штрафу в розмірі 40 995,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ДТЕК ТРЕЙДІНГ" про стягнення 40 995,00 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі № 910/9869/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 199,00 грн. штрафу та 1 378,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі № 910/9869/16 скасувати в частині зменшення штрафу на 32 796,00 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано норми ст. 83 ГПК України, оскільки відповідачем не доведено винятковості даного випадку. Як вказує скаржник, відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, оскільки штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків. Крім того, на думку скаржника, у даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, який затверджений постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, якими визначено розмір штрафу, тому підстав для його зменшення в суду не було.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі № 910/9869/16 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 10.10.2016.

В судовому засіданні 10.10.2016 оголошено перерву до 24.10.2016.

В судовому засіданні 24.10.2016 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти наведених доводів заперечив.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду має бути змінено виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2015 року на станцію Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці зі станції Ароматна Придніпровської залізниці по залізничним накладним №№47568761, 47498647, 47498654 прибули вагони №№ 56618358, 56956915, 62110556.

Відповідно до залізничних накладних №№47568761, 47498647, 47498654 відправником вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (відповідач); одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Мотор-Січ" з реквізитами: ЄДРПОУ 14307794, 06068, м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 6, код вантажоодержувача 3410.

Після прибуття вагонів №№ 56618358, 56956915, 62110556 на станцію призначення, працівниками Придніпровської залізниці було виявлено невідповідність реквізитів, а саме: в залізничних накладних №№47568761, 47498647, 47498654 вказана адреса: м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 6, а згідно з договором на організацію перевезень № ПР/ДНМ-3-12-126-ДВРЗ/38 2026/12-Д (ТПУ) від 25.01.2012 адреса вантажоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мотор-Січ": м. Запоріжжя, проспект Моторостроителей, буд. 15.

В зв'язку з невідповідністю адреси вантажоодержувача в залізничних накладних 21.12.2015 були складені акти загальної форми: № 3720 (залізничні накладні №№47498654 та 47498647, вагони №№ 62110556 та 56956915); №3721 (залізнична накладна №47568761, вагон №56618358).

21.12.2015 зі станції відправлення - Ароматна, на станцію призначення - Запоріжжя-Вантажне направлено телеграму № 10 та повідомлено, що під час оформлення електронних документів залізничних накладних: №№47498654, 47498647 (вагони №№ 62110556 та 56956915) та №47568761 (вагон №56618358) невірно вказано адресу вантажоодержувача, вірною вважати адресу: м. Запоріжжя, проспект Моторостроителей, буд. 15.

На підставі вищевказаної телеграми у перевізних документах (залізничних накладних №№47568761, 47498647, 47498654) здійснено виправлення адреси вантажоодержувача на - м. Запоріжжя, проспект Моторостроителей, буд. 15, що відповідає договору на організацію перевезень № ПР/ДНМ-3-12-126-ДВРЗ/38 2026/12-Д (ТПУ) від 25.01.2012, про що складено акти загальної форми № 3722 та № 3723 від 22.12.2015.

22.12.2015 вантаж, доставлений вагонами №№ 56618358, 56956915, 62110556, був виданий вантажоодержувачу, про що свідчать відповідні відмітки на залізничних накладних №№47568761, 47498647, 47498654.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що при здійсненні перевезення вантажу залізничним транспортом відповідачем були невірно зазначені відомості щодо вантажоодержувача, що згідно з положеннями ст. 122 Статуту залізниць України є підставою для застосування до відповідача, як відправника вантажу, міри відповідальності у вигляді штрафу.

У відзиві на позов відповідач вказував на безпідставність нарахування штрафу за накладною №47498654 (вагон із аналогічним номером), оскільки вагон з таким номером не зазначений в жодному акті загальної форми, що були додані до позовної заяви.

Крім того, відповідач у відзиві зазначав про те, що згідно з Правилами видачі вантажів залізниця зобов'язана повідомити вантажоодержувача про прибуття вантажу на станцію в день його прибуття, але не пізніше 12-ї години наступного дня. Оскільки телеграми із зазначенням вірної адреси були направлені у день прибуття вантажу, помилка в адресі була виправлена своєчасно та не вплинула на належне виконання перевізником його обов'язків, відповідач просив врахувати своєчасне усунення допущеної помилки, відсутності збитків у позивача внаслідок допущеної помилки, можливість своєчасного виконання позивачем своїх обов'язків перед вантажоодержувачем, скрутне фінансове становище відповідача та просив суд зменшити розмір штрафу до 1 провізної плати за кожен із затриманих вагонів, тобто до рівня 5 466,00 грн.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем допущено помилку при оформленні перевізного документу, та штраф за таке порушення становить 40 995,00 грн., однак зазначає про таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України ,,Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України ,,Про транспорт", Закону України ,,Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статут залізниць України, який затверджено постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджуються Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

У відповідності до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Згідно з п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил (п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів).

Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів передбачено, що графу ,,Одержувач" заповнює відправник у порядку, передбаченому для графи ,,Відправник", тобто наводяться, зокрема, такі відомості: найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). А також відправник вказує 4-значний код одержувача.

У графі 55 ,,Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення (п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, після прибуття 21.12.2015 вагонів №№ 56618358 (о 16:50 год.), 56956915 (о 10:50 год.), 62110556 (о 10:50 год.) на станцію призначення, працівниками Придніпровської залізниці було виявлено невідповідність реквізитів, а саме: в залізничних накладних №№47568761, 47498647, 47498654 вказана адреса: м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 6, а згідно з договором на організацію перевезень № ПР/ДНМ-3-12-126-ДВРЗ/38 2026/12-Д (ТПУ) від 25.01.2012 адреса вантажоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мотор-Січ": м. Запоріжжя, проспект Моторостроителей, буд. 15, що оформлено актами загальної форми № 3720, № 3721 від 21.12.2016.

21.12.2015 зі станції відправлення - Ароматна, на станцію призначення - Запоріжжя-Вантажне відповідачем направлено телеграму № 10 (о 15:46) та повідомлено, що під час оформлення електронних документів залізничних накладних: №№47498654, 47498647 (вагони №№ 62110556 та 56956915) та №47568761 (вагон №56618358) невірно вказано адресу вантажоодержувача, вірною вважати адресу: м. Запоріжжя, проспект Моторостроителей, буд. 15.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку встановлено, що вантажовідправником (відповідачем) при оформленні провізних документів невірно зазначено адресу одержувача ТОВ ,,Мотор-Січ" по залізничним накладним №№47568761, 47498647, 47498654, за якими прибули вагони №№ 56618358, 56956915, 62110556.

Положеннями ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України визначено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до залізничних накладні №№47568761, 47498647, 47498654 провізна плата по кожному з вагонів №№ 56618358, 56956915, 62110556 становить 2 733,00 грн.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 40 995,00 грн.

При цьому, судом першої інстанції правильно відхилені доводи відповідача про безпідставність нарахування штрафу за накладною №47498654 (вагон із аналогічним номером), оскільки вагон з таким номером не зазначений в жодному акті загальної форми, оскільки, як вбачається з матеріалів справи за залізничною накладною №47498654 прибув вагон №62110556, який зазначений в акті №3720.

Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення суми штрафу до однієї провізної плати за кожен із затриманих вагонів до 5 466,00 грн. на підставі ст. 83 ГПК України, яке мотивоване своєчасним усуненням допущеної помилки, відсутністю збитків у позивача внаслідок допущеної помилки, можливістю своєчасного виконання позивачем своїх зобов'язань перед вантажоодержувачем та скрутним фінансовим становищем підприємства, яке частково задоволено судом першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як роз'яснено п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів ст.ст. 32-34 ГПК України, тобто п. 3 ст. 83 ГПК України дає право суду, а не обов'язок, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені).

Однак, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що його випадок є винятковим, а довідка ТОВ ,,ДТЕК ТРЕЙДІНГ" про фінансовий стан підприємства, як єдиний документ наданий відповідачем, не є достатнім та допустимим доказом скрутного фінансового становища відповідача в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України. Належних та допустимих доказів, зокрема, фінансових документів, відповідачем в суд не подано.

Крім того, колегія суддів враховує інтереси не лише відповідача, а й позивача, оскільки відповідно до концепції Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, затвердженої постановою КМУ від 16.12.2009 № 1390 залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспортного засобу є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави.

При цьому, слід зазначити, що відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України, незначний термін затримки позивачем вантажу та негайне виправлення відповідачем допущеної помилки не можуть бути підставами для зменшення розміру штрафу в розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, чого суд першої інстанції не врахував, допустивши неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене вище, клопотання відповідача про зменшення суми штрафу задоволенню не підлягає.

Водночас, позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню повністю, в розмірі 40 995,00 грн.

Посилання скаржника на те, що у даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, який затверджений постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, якими визначено розмір штрафу, а тому підстав для його зменшення на підставі п.3 ст. 83 ГПК України в суду не було, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, з огляду на правову позицію щодо можливості зменшення штрафу, який застосовується на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України, викладену у п. 6.4 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 ,,Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 104 ГПК України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, чого припустився суд першої інстанції, є підставою для зміни рішення місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За наведених вище обставин, рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі № 910/9869/16 підлягає зміні в частині розміру стягнутої суми штрафу.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі № 910/9869/16 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

,,1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (код 36511938) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця" (код 40081237) 40 995,00 грн. штрафу та 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (код 36511938) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі регіональної філії ,,Придніпровська залізниця" (код 40081237) 1 515,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді М.Г. Чорногуз

О.О. Хрипун