Рішення № 62315648, 26.10.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 924/926/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, м. Хмельницький

до відповідачів:

1. Приватне підприємство "Універсальна торгова фірма "Україна", м. Хмельницький

2. ОСОБА_2, м. Хмельницький

про визнання недійсним рішення загальних зборів ПП Універсальна торгова фірма "Україна", оформленого протоколом №2 від 14.09.2016р.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 - згідно довіреності від 28.09.2016 року

відповідача 1: ОСОБА_4 - згідно довіреності від 10.10.2016 року

відповідача 2: ОСОБА_5 - на підставі договору №10/10/2016/г. про надання правової допомоги від 10.10.2016 року

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.09.2016 року порушено провадження у справі №924/926/16 за позовом ОСОБА_1, м. Хмельницький до відповідачів: 1. Приватне підприємство "Універсальна торгова фірма "Україна", м. Хмельницький 2. ОСОБА_2, м. Хмельницький про визнання недійсним рішення загальних зборів ПП Універсальна торгова фірма "Україна", оформленого протоколом №2 від 14.09.2016р. Розгляд справи призначено на 12.10.2016 року. Ухвалою суду від 12.10.2016 року судове засідання відкладено на 26.10.2016 року.

Позивач та його повноважний представник під час судових розглядів спору позов підтримали, наполягають на його задоволенні.

Повноважний представник відповідача 1 проти позову заперечив, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, письмового відзиву на позов не надав.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні та у наданому суду відзиві на позов від 26.10.2016 року просить суд припинити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки 18.09.2016 року рішенням ОСОБА_2 №4 скасовано рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2 від 14.09.2016 року, державна реєстрація якого не проводилась.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 2 про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, приймає до уваги наступне.

Відповідно до п.1-1 ч.1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

У п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

В обґрунтування необхідності припинення провадження у справі №924/926/16, відповідач 2 наводить рішення №4 засновника приватного підприємства "Універсальна торгова фірма "Україна" від 18.09.2016 року, яким ОСОБА_2 скасувала рішення загальних зборів ПП "УТФ "Україна", оформленого протоколом №2 від 14.09.2016 року, державна реєстрація якого не проводилася, як такого, що не набуло чинності.

Проте, судом враховується, що підставою даного спору, в тому числі, є питання наявності повноважень ОСОБА_2 як засновника приватного підприємства "Універсальна торгова фірма "Україна" на одноособове прийняття рішень щодо діяльності підприємства, зокрема, рішень щодо скасування рішень загальних зборів. Таким чином, суд не може розглядати рішення ОСОБА_2 №4 від 18.09.2016 року про скасування рішення загальних зборів ПП "УТФ "Україна", оформленого протоколом №2 від 14.09.2016 року як належний доказ скасування оспорюваного акта, з огляду на що підстави для припинення провадження у справі №924/926/16 у зв'язку із відсутністю предмета спору відсутні. При цьому, правомірність рішення №4 від 18.09.2016 року також не визнається позивачем.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

14 червня 2004 року власником приватного підприємства Універсальна торгова фірма „Україна видано наказ №1, яким у зв'язку із виробничою необхідністю прийнято до складу власників підприємства ОСОБА_2 згідно з поданою заявою; встановлено розмір статутного капіталу в сумі 11000,34 грн. та розподілено його серед власників підприємства в рівних долях, а також затверджено нову редакцію статуту підприємства.

Згідно Статуту приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна в новій редакції, зареєстрованого за №3094 від 18.06.2004 року (далі статут), приватне підприємство Універсальна торгова фірма „Україна створена шляхом перейменування Універсальної торгової фірми „Україна та є правонаступником усіх її майнових та немайнових прав та обов'язків. Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності з Цивільним кодексом, Господарським кодексом та іншими законами України (п.1.1. статуту).

Власниками підприємства, відповідно до п. 1.2. статуту, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Підприємство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових і особистих немайнових та виконувати обов'язки, пов'язані з його діяльністю, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді і третейському суді. Підприємство має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України і відповідає цілям, передбаченим цим Статутом (п. 1.3. статуту).

Майно товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності і фінансові ресурси, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства формується за рахунок вкладів власників, продукції, виробленої підприємством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів та інших джерел, не заборонених законом (п. 4.1. статуту).

Підприємство має статутний капітал в розмірі 11000,64 грн. Статутний капітал розподіляється на частки, пропорційно вкладам власників, розмір яких становить: ОСОБА_1 5500,32 грн., що складає 50% статутного капіталу; ОСОБА_2 5500,32 грн., що складає 50% статутного капіталу (п. 4.1. статуту).

Статутний капітал підприємства формується за рахунок вкладів власників. Вкладами власників до статутного капіталу підприємства можуть бути: гроші, майно, цінні папери, інші речі або майнові або інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Види вкладів до статутного капіталу підприємства, порядок та терміни їх внесення, а також оцінка вкладів, що повинні бути здійснені у негрошовій формі, встановлюються за рішенням власників, прийнятим відповідно до цього статуту. При прийнятті рішень щодо здійснення вкладів до статутного капіталу підприємства власники зобов'язані дотримуватись принципів вартісної паритетності вкладів та одночасності їх здійснення (п. 4.3. статуту).

В силу положень п. 5.1 статуту, вищим органом підприємства є загальні збори власників. Один із власників може делегувати свої повноваження на зборах іншій особі (представникові) лише за згодою іншого власника.

На зборах власники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі підприємства (п. 5.2. статуту).

Збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності підприємства, у тому числі і з тих, що передані зборами до компетенції виконавчого органу (п. 5.3. статуту).

До компетенції зборів належить: визначення основних напрямів діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту підприємства; визначення видів, порядку та термінів внесення, а також оцінка вкладів до статутного капіталу підприємства; обрання (призначення) та відкликання виконавчого органу (директора) підприємства; визначення форм контролю за діяльністю директора; затвердження річних наслідків діяльності підприємства, включаючи його дочірні підприємства, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства; затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів підприємства, визначення його організаційної структури; погодження запропонованих директором кандидатур на посади його заступника (заступників), головного бухгалтера та керівників структурних підрозділів підприємства; встановлення розміру, форми і порядку внесення власниками додаткових вкладів до статутного капіталу підприємства; визначення умов оплати праці посадових осіб підприємства, його філій та представництв, дочірніх підприємств; прийняття рішень про вступ підприємства в асоціації або інші об'єднання підприємств та організацій, а також участь у господарських товариствах; надання дозволу директору підприємства на придбання і відчуження основних засобів підприємства, надання майна в оренду, передача його в заставу, укладення договорів, термін дії яких перевищує шість місяців, укладення договорів поруки та видача гарантів, а також укладення будь-яких договорів, сума яких перевищує 10000,00 грн.; надання дозволу власнику на передачу належної йому частки (її частини) в статутному капіталі підприємства третім особам; прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. До компетенції зборів підприємства може бути віднесене вирішення інших питань (п. 5.4. статуту).

Згідно п. 5.5. статуту, рішення зборів приймаються лише за згодою всіх власників.

Збори вважаються правомочними за умови присутності всіх власників (п. 5.7. статуту).

Будь-хто з власників, а також директор підприємства мають право скликати позачергові збори з будь-якого приводу та вимагати розгляд усіх питань, що стосуються діяльності підприємства (п. 5.8 статуту).

Про проведення зборів власників сповіщають у спосіб, визначений за їх згодою (п. 5.9 статуту).

Керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює його виконавчий орган директор підприємства. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що належать до виключної компетенції зборів. Збори мають право винести рішення про передачу частини належних їх прав у компетенцію директора. Директор не має права приймати рішення, обов'язкові для власників. Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень (п. 5.10. статуту).

Відповідно до п. 7.1 статуту власники мають право: брати участь в управлінні підприємством в порядку. визначеному цим статутом; мати постійне місце роботи на підприємстві; одержувати інформацію про діяльність підприємства, знайомитись з річними балансами, даними бухгалтерської та іншої звітності, іншою документацією підприємства; брати участь в розподілі прибутку підприємства і одержувати його частку. Власники мають переважне право на одержання продукції (робіт, послуг), що виробляються підприємством.

Директор може бути звільнений за письмовою вимогою одного із власників підприємства (п. 7.2. договору).

Власники зобов'язані: дотримуватись умов цього статуту, виконувати рішення зборів; виконувати свої зобов'язання перед підприємством, у тому числі, пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку і способом, передбаченим рішенням зборів; не розголошувати комерційну таємницю і зберігати конфіденційність інформації про діяльність підприємства (обсяг інформації, яка не підлягає розголошенню, визначається власниками); виконувати прийняті на себе в установленому порядку зобов'язання щодо підприємства; активно сприяти підприємству в його діяльності; нести інші обов'язки, передбачені чинним законодавством та рішенням зборів (п. 7.3. статуту).

Вказаний статут підписано учасниками та 17.06.2004 року нотаріально посвідчено.

Відповідачем надано в матеріали справи повідомлення про проведення загальних зборів від 09.09.2016 року, у якому ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про проведення загальних зборів власників 14.09.2016 року із наведеним в повідомленні порядком денним. Згідно фіскального чеку та опису вкладення від 09.09.2016 року, вказане повідомлення 09.09.2016 року надіслано ОСОБА_1 на адресу: 29000, пров. Проскурівський, 1 м. Хмельницький.

Як вбачається із протоколу №2 загальних зборів приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна від 14.09.2016 року, зборами за присутності власника підприємства ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі підприємства 50%, вирішено виключити з складу засновників ОСОБА_1 та звільнити її від виконання обов'язків директора. Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 як співвласник підприємства, в період з часу заснування підприємства, ухиляється від розгляду питання про призначення директора та укладення з нею контракту, діє незаконно, покладених на неї обов'язків належним чином не виконує, в період з 01.01.2016 року від обов'язків власника, покладених на неї статутом, не виконує, самоусунулась від їхнього виконання. На одноразові вимоги власника жодних пояснень не надає, чинить психологічний тиск на працівників підприємства, змушує здійснювати у незаконний спосіб інвентаризацію, залякує звільненням та притягненням до кримінальної відповідальності, відкриває рахунки в банках без повідомлення головного бухгалтера, блокує роботу бухгалтерії, не надає можливості сплатити заробітну плату, розрахуватись з постачальниками. Вказані дії ОСОБА_1, як викладено в протоколі зборів, спрямовані на знищення підприємства, на підрив його авторитету, тому тягнуть за собою виключення зі складу учасників та зняття з посади директора.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.02.2016 року та від 21.09.2016 року, приватне підприємство „Універсальна торгова фірма „Україна зареєстроване 22.03.1999 року, засновниками (учасниками) юридичної особи є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) розмір внеску до статутного фонду 5500,32 грн. та ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) розмір внеску до статутного фонду 5500,32 грн. Кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Керівник ОСОБА_1.

Відповідно до ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2016 року, у переліку засновників (учасників) юридичної особи приватного підприємства "Універсальна торгова фірма "Україна" вказано ОСОБА_2 із внеском до статутного фонду 5500,32 грн. Підписант та керівник - ОСОБА_2 з 17.09.2016 року.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення суперечить вимогам законодавства та є таким, що порушує її права як учасника підприємства, звернулась з даним позовом до суду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 5 ст. 98 ЦК України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 як власник та керівник приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна звернулась з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №2 від 14.09.2016 року, яким вирішено виключити зі складу засновників ОСОБА_1 та звільнити її від виконання обов'язків директора.

У п.п. 11, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів №13 від 24.10.2008 року закріплено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє. При цьому, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

У п. 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року роз'яснено, що учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Матеріалами справи стверджується, що оскаржуваним рішенням позивача позбавлено корпоративних прав у приватному підприємстві "Універсальна торгова фірма "Україна", належних їй як власнику. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно звернулась з даним позовом до суду, оскільки вказане рішення безпосередньо впливає на права та обов'язки останньої.

Відповідно до ст. 113 Господарського кодексу України приватним підприємством є юридична особа, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців або осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання юридичної особи. Закон не висуває будь-яких вимог до мінімального статутного капіталу приватного товариства. Структура корпоративного управління і режим майна приватного підприємства визначаються його засновником на власний розсуд.

Засновниками приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Статуті підприємства, зареєстрованому 18.06.2004 року за №3094, визначено режим майна та структуру корпоративного управління підприємства.

Зокрема, передбачено, що власники володіють рівними частками у статутному капіталі підприємства; вищим органом, що здійснює управління підприємством є загальні збори власників. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання (призначення) та відкликання виконавчого органу (директора) підприємства, а також вирішення інших питань. При цьому, в силу положень п. 5.5. та 5.7. статуту, рішення зборів приймаються лише за згодою всіх власників, а збори вважаються правомочними за умови присутності всіх власників. Про проведення таких зборів власників сповіщають у спосіб, визначений за їх згодою (п. 5.9. статуту).

Як вбачається із оскаржуваного рішення, 14.09.2016 року ОСОБА_2 як одним із засновників підприємства вирішено виключити зі складу засновників ОСОБА_1 та звільнити її від виконання обов'язків директора.

При цьому, в порушення положень п.п. 5.5. та 5.7. статуту, згідно яких рішення зборів приймаються лише за згодою всіх власників та вважаються правомочними за умови присутності всіх власників, на загальних зборах відсутня власник підприємства ОСОБА_1, а оскаржуване рішення прийнято одноособово ОСОБА_2

Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 2.12., 2.13 Постанови „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року роз'яснив, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ;

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів.

За таких обставин, враховуючи порушення вимог статуту приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна під час проведення загальних зборів 14.09.2016 року, зокрема, відсутність кворуму на зборах (п. 5.7. статуту), та прийняття рішення з порушенням п. 5.5. статуту одноособово одним з засновників, суд приходить до висновку, що таке рішення прийнято всупереч вимогам законодавства та Статуту, а також порушує права позивача, з огляду на що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна, оформлене протоколом №2 від 14.09.2016 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також звертає увагу, що надане відповідачем 2 повідомлення про проведення загальних зборів 14.09.2016 року не може вважатися належним повідомленням позивача про час та місце проведення таких зборів, оскільки воно надіслане на адресу приватного підприємства "Універсальна торгова фірма "Україна", а не на адресу позивача: м. Хмельницький. АДРЕСА_3.

При цьому судом зауважується, що згідно п. 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року, відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

З огляду на наведене, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів. Тому, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства слід відмовити (п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 року).

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та визнання недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства Універсальна торгова фірма „Україна, оформлене протоколом №2 від 14.09.2016 року; в позові до ОСОБА_2 В слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна, оформлене протоколом №2 від 14.09.2016 року.

Стягнути з приватного підприємства „Універсальна торгова фірма „Україна (м. Хмельницький, пров. Проскурівський, 1, код 14169926) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 28.10.2016 року

СуддяМ.В. Музика