Рішення № 62314958, 25.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016р. Справа№ 914/2284/16

За позовною заявою: Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про відшкодування витрат в розмірі 11 967,60 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: Павлиско І.Р. - представник (довіреність №2410-10-6486 від 12.08.2016р.)

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Розглядається справа за позовом Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування витрат в розмірі 11 967,60 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.09.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2016р. позовні вимоги підтримав, проте вимог ухвали суду повністю не виконав.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 20.09.2016р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою від 20.09.2016р. розгляд справи відкладено на 04.10.2016р., з підстав зазначених в ухвалі.

30.09.2016р. позивач подав до суду лист про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет спору і з тих же підстав. Також позивач подав довідку про те, що демонтовані рекламні конструкції у кількості 4 шт. знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пластова, 125 з 12.04.2016р. по даний час.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2016р. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити. Крім того, звернув увагу про допущену помилку при оформленні позовної заяви, а саме, в місцезнаходженні відповідача. В позовній заяві зазначено, що ФОП ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, позивач всю кореспонденцію скеровував на адресу: АДРЕСА_2

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце проживання відповідача зазначено АДРЕСА_2

Відповідач в судове засідання 20.09.2016р. явку повноважного представника не забезпечив.

Ухвалою від 04.10.2016р. розгляд справи відкладено на 25.10.2016р. з метою належного повідомлення відповідача про порушене провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.2016р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 25.10.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та області ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п.п.29, 31, 32 та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад , розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб). Також, відповідно до п.п.2 п. а) ст.29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління", відповідно до розділу 1 статуту КП "Адміністративно-технічне управління", організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності.

Підприємство створено з метою, зокрема, виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування (п.2.2.4. статуту).

Виконання наказів Департаменту економічної політики Львівської міської ради та рішень виконавчого комітету Львівської міської ради позивач здійснює за кошти, отримані від надання у тимчасове користування розповсюджувачам реклами місць для розміщення реклами, що перебувають у комунальній власності, тобто за кошти від використання третіми особами комунальної власності. Зазначені кошти є коштами територіальної громади і коштами міського бюджету. Некомпенсовані витрати КП "Адміністративно-технічне управління" зумовлюють, відповідно, недоїмку відрахувань до міського бюджету, оскільки, відповідно до п. 2.1.3. Статуту, за рахунок них здійснюється поповнення міського бюджету.

Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №569 від 21.05.2010р., робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами - орган, уповноважений Львівською міською радою виконувати покладені на нього функції, передбачені Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067.

У межах своєї компетенції Робочий орган забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України "Про рекламу", Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові усіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Робочий орган уповноважений у сфері реклами звертатися до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін.

Позивач звернувся із позовною заявою до суду, оскільки відповідач самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами, а саме, спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 5, чим порушив вимоги ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

У зв'язку із виявленим порушенням відповідачу було скеровано вимогу Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 23/Р-12-2844 від 23.11.2015р., якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущенні порушення в термін до 03.12.2015р., також попереджено про те, що у разі невиконання вимоги, рекламоносії будуть демонтовані примусово. Проте, відповідач вимогу департаменту економічної політики Львівської міської ради про демонтаж не виконав.

Згідно п.8.1.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, демонтажу підлягають самовільно встановлені рекламоносії, власник яких не виконав вимогу про демонтаж, відтак Департамент економічної політики Львівської міської ради видав наказ №66 Д від 25.12.2015р. "Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами", яким доручив КП "Адміністративно-технічне управління" демонтувати самовільно встановлені рекламні конструкції відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

З метою мирного врегулювання спору та економії витрат комунального підприємства на демонтаж, КП "Адміністративно-технічне управління" скерувало ФОП ОСОБА_1 попередження №2410-08-195 від 18.01.2016р., яким додатково надало час на добровільний демонтаж рекламних конструкцій за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська,5 до 25.01.2016р.

За твердженням позивача, відповідач не виконав вимогу добровільно у встановлений строк, тому 12.04.2016р. на підставі наказу Департаменту економічної політики №66 Д від 25.12.2015р., зазначені конструкції були демонтовані позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 12.04.2016р.

Демонтаж даних рекламних конструкцій проводив підрядник ФОП ОСОБА_3 згідно Договору про надання послуг від 21.03.2016р., вартість його робіт по демонтажу конструкцій ФОП ОСОБА_1 склала 300,00 грн. (рахунок №13/Р від 12 квітня 2016 року, Додаток №1 від 21.03.2016р. до Договору про надання послуг від 21.03.2016р. та Акт здавання-приймання виконаних робіт від 12 квітня 2016 року).

Транспортування рекламних конструкцій проводив підрядник ФОП ОСОБА_3 згідно Договору про надання послуг від 18.03.2016р., вартість його робіт по транспортуванні демонтованих конструкцій відповідача склала 85,00 грн. (рахунок-фактура №6/А від 12 квітня 2016 року, Додаток №1 від 18.03.2016р. до Договору про надання послуг від 18.03.2016р. та Акт здавання-приймання виконаних робіт від 12 квітня 2016 року).

Вартість зберігання демонтованих конструкцій з 13.04.2016р. по 16.06.2016р. становила: 65 днів х 17,00 грн. х 4 конструкції = 4420,00 грн.

Загальна вартість витрат, понесених КП "Адміністративно-технічне управління" у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій ФОП ОСОБА_1 станом на 31.08.2016р. склала 11 967,60 грн. з ПДВ, а саме:

- Демонтаж рекламної конструкції - 3200,00 грн.;

- Транспортна послуга - 85,00 грн.;

- Зберігання конструкцій на складі - 9588,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджені Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. за № 2067 виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до п. 4.2.10 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010р., підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами є у встановленому порядку виданий дозвіл.

Пунктом 2.1 "Правил розміщення реклами у м. Львові", затверджених рішенням Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 р. передбачено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.

Відповідно до п. 1.1. рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 р. № 332 примусовий демонтаж конструкції - це засіб для примусового усунення виявленого порушення вимог законодавства про рекламу (самовільного встановлення рекламного засобу), не усунутого суб'єктом господарювання у добровільному порядку.

Як встановлено судом, відповідачу ФОП ОСОБА_1 було скеровано вимогу Департаменту економічної політики Львівської міської ради, якою було запропоновано Відповідачу добровільно усунути допущенні порушення в термін до 03.12.2015 р., у зазначеній вимозі також містилось попередження про те, що у разі невиконання вимоги, рекламоносії будуть демонтовані примусово. Проте, відповідач вимогу департаменту економічної політики Львівської міської ради про демонтаж не виконала.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до 8.5. Правил розміщення реклами у м. Львові" "Компенсації коштів, витрачених комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" на примусовий демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (користувача) демонтованого рекламного засобу."

Аналогічна норма закріплена і п.13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених Ухвалою сесії Львівської міської ради №376 від 21.04.2011р.: "витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники:

п.13.4.1.3а демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат;

п. 13.4.2.3а зберігання спеціальної конструкції - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання".

Згідно п.8.3. "Правил розміщення реклами у м. Львові" "Примусовий демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами оператора або на його замовлення - підрядною організацією".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 11 967,60 грн. витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, їх транспортуванням та зберіганням, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 22, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79059, АДРЕСА_2) на користь Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 1; ідентифікаційний код 13804591) 11 967,60 грн. заборгованості та 1 378,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2016р.

Суддя Ділай У.І.