Рішення № 6231399, 20.08.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2009 р.Справа № 10/68-1397 Господарський суд Тернопільської області у складі

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід ТМ“, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7а ( юридична адреса с. Ступки, вул. Тернопільська, 35 Тернопільського району )

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ Україна“, м. Київ, бульвар Шевченка, б. 33, пов. 13

до відповідача 2: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 адвоката , довіреність № 8 від 10.01.2009 року ;

відповідача 1 : не прибув ;

відповідача 2 : не прибув ;

В судовому засіданні присутнім представникам сторін розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “ Захід ТМ “, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ Україна“, м. Київ та Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Теребовля про стягнення з них солідарно 38455,21 грн. боргу , відшкодування судових витрат просить покласти на відповідачів, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката 3200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору поставки №434/09/07-ПТ, укладеного між сторонами 20.09.2007 року, договору поруки від 20 лютого 2008р., накладні на відпущення товару.

Ухвалою суду від 22 липня 2009 року судове засідання призначене о 15 год. 20 хвилин 10 серпня 2009 року.

У відзиві на позов ( вх. № 03.08.2009 року ) Приватний підприємець ОСОБА_1 заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки, у Додатковій угоді до Договору поруки від 20.02.2008р. п.1.6. Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 липня 2009 року з врахуванням ст. цього Договору.

04 серпня 2009 року до господарського суду поступила заява за №03/0809-1 від 03.08. 2009р. ТОВ «Захід ТМ»про відмову в частині вимог про солідарне стягнення заявлених сум з Приватного підприємця ОСОБА_1 та просить: стягнути з ТОВ “ОКЕЙ Україна“, на користь ТОВ "Захід ТМ" - 38455,21 грн. боргу, судові витрати, втому числі витрати на правову допомогу адвоката 3200,00 покласти на відповідача.

Стаття 22 ГПК України надає право позивачу змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову і зазначене право може бути реалізоване ним до прийняття рішення по справі.

Господарським судом прийнято відмову ТзОВ " Захід ТМ " м. Тернопіль в частині солідарного стягнення з відповідачів боргу в сумі 38455,21 грн.

Відповідач у справі товариство з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ Україна“, м. Київ письмово відзиву на позов не надало , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представило , явку свого представника у судове не забезпечило , хоча про розгляд справи було повідомлено в порядку , визначеному статтею 64 ГПК України , а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у ній документами .

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача господарський суд встановив наступне:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю “Захід ТМ“, місцезнаходження якого с. Ступки, вул. Тернопільська, 35 Тернопільського району Тернопільської області зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 23.04.2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 440254, , і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 32941822, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 20 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Захід ТМ“, с. Ступки (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ Україна“, м. Київ (Покупець) було укладено Договір поставки №434/09/07-ПТ.

Згідно умов договору Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до замовлень Покупця поставляти Товар, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідний специфікації.

Пунктами 8.1. та 8.2. Договору сторони встановили, що оплата за Товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника; Покупець здійснює оплату Товару: протягом 30-ти днів з моменту поставки Товару; тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн.

Сторони, щомісячно, протягом 5 днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку розрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки.

На виконання умов договору, в період з 16 січня 2009 року по 18 квітня 2009 року ТзОВ “Захід ТМ“, с. Ступки поставило ТзОВ “ОКЕЙ Україна“, м. Київ продукцію на загальну суму 38256,08 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних ( знаходяться в матеріалах справи ).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобовязання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Матеріали справи підтверджують, що позивач у справі поставив ТзОВ “ОКЕЙ Україна“, м. Київ товар, однак останній не виконав умов договору і не здійснив оплати станом на 30.04.2009 року в сумі 38455,08 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом звірки стану розрахунків, який знаходиться в матеріалах справи.

У судовому засіданні також встановлено, що 20 лютого 2008 року між ТзОВ «Захід ТМ» ( Кредитор) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 ( Поручитель) було укладено Договір поруки, згідно умов якого Поручитель зобовязувався відповідати перед Кредитором за виконання Боржником ТОВ “ОКЕЙ Україна“ , своїх зобовязань, що виникли за Договором поставки №434/09/07-ПТ від 20 вересня 2007 року, укладеним між Кредитором і Боржником.

Пунктом 3.2. Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання зобовязання Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати від Поручителя виконання його зобовязань за цим Договором у разі незадоволення вимоги Кредитора до Боржника за цим Договором.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно частини 2 статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобовязаний повідомити про це боржника, а в разі предявлення до нього позову подати клопотання про залучення боржника до участі у справі ( ч. 1 ст. 555 ЦК України).

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений, або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Сторони передбачили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором із урахуванням положень ст. 5 цього Договору ( п. 6.1. Договору поруки).

Окрім того, відповідно до п. 6.3.,6.4. Договору зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору; зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невідємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженим на те представниками.

01 червня 2009 року між ТОВ «Захід ТМ»(Кредитор) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Поручитель) укладено та підписано Додаткову угоду до договору поруки від 20.02.2008р. якою п.6.1. Договору поруки сторони вирішили викласти в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 липня 2009 року із урахуванням ст. 5 цього Договору» та дана додаткова Угода набирає чинності у день її підписання Сторонами і складає невідємну частину Договору поруки від 20 лютого 2008 року.

Оскільки , позивачем ТОВ «Захід ТМ»подано відмову від стягнення солідарно з обох відповідачів ; відповідно до Договору поруки та Додаткової угоди до Договору поруки від 20.02. 2008р. визначено його термін дії до 31.07.2009р., то судом припиняється провадження у справі в цій частині в порядку ст.80 п. 4 ГПК України ( відповідач відмовився від позову і його відмову прийнято господарським судом ).

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає склад судових витрат, зокрема вони складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 ГПК встановлено розподіл господарських витрат, і зокрема суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 3200,00 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором поставки №434/09/07-ПТ від 20.09.2007 року, видатковими накладними, позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за поставлену продукцію, а тому позовні вимоги про стягнення боргу на суму 38455,21 грн. підтверджені документально та підлягають до задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ Україна“ , м. Київ, бульвар Т.Шевченка, б. 33, пов. 13, ідентифікаційний код 34356884 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Захід ТМ“, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7а (юридична адреса: с. Ступки, вул. Тернопільська, 35 Тернопільського району Тернопільської області ), ідентифікаційний код 32941822 38 455,21 грн. боргу; 3200,00 грн. витрати по сплаті послуг адвоката; 384,55 грн. в повернення сплаченого державного мита; 315 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В частині стягнення солідарно 38455,21 грн. боргу провадження припинити.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя