Рішення № 62311829, 25.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/7906/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Прінь І.П.

Провадження № 22-ц/778/2645/16 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В.суддів:Осоцького І.І. Дзярука М.П.секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 26 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальником отримано кредит у розмірі 425 800 грн для придбання автотранспортного засобу, терміном користування до 20 грудня 2012 року з відсотковою ставкою 19 % річних. Згідно з п. 2.2.1 та п. 2.2.3 указаного кредитного договору повернення кредиту і сплата відсотків повинна здійснюватися відповідно до графіка, який є невід'ємною частиною договору. З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладено окремі договори поруки, відповідно до яких поручителі на добровільних засадах взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_5 за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_5 не виконував належним чином своїх зобов'язань за договором кредиту, тому станом на 17 травня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 240 311 грн 60 коп. Відповідачі ухиляються від сплати заборгованості у добровільному порядку, тому позивач просив стягнути з них зазначену суму боргу солідарно.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року, позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «КБ «Надра» борг за кредитним договором у сумі 240 311 грн 60 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом не враховано, що за рішенням суду сума заборгованості стягнута станом на 17.05.2012 року, однак в період з червня 2012 року по жовтень 2012 року він щомісячно сплачував грошові кошти на погашення кредиту на загальну суму 24 836,00 грн., однак судом це не враховано, а відтак збільшених розмір стягнутих грошових коштів. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, а тому з урахуванням норм ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України стягнув кредитну заборгованість у солідарному порядку з відповідачів на користь банку.

Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом установлено, що 26 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір за умовами якого банк надав кредит боржнику у розмірі 425 800 грн. на придбання автотранспортного засобу строком користування до 20 грудня 2012 року та із сплатою 19 % річних.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 укладені окремі договори поруки, за умовами яких поручителі зобов'язалася відповідати перед банком за зобов'язаннями боржника за кредитним договором.

ОСОБА_5 взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконує, станом на 17 травня 2012 року за боржником утворилася кредитна заборгованість у розмірі 240 311 грн. 60 коп., яка складається з 227 104 грн. 7 коп. - заборгованості за кредитом, 4 788 грн. 68 коп. заборгованості за відсотками, 408 грн. 82 коп. пені, 1 657 грн. 03 коп. - штрафу, 6 353 грн. інфляційної складової за кредитом, про що свідчить розрахунок.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачів.

Довід скарги про те, що при ухваленні рішення суд не врахував, що в період з червня 2012 року по жовтень 2012 року він продовжував щомісячно сплачувати грошові кошти за користування кредитом у розмірі 24 836,00 грн. є безпідставний, оскільки за рішенням суду заборгованість за кредитним договором стягнута станом на 17.05.2012 року в межах заявлених позовних вимог, що відповідає вимогам ст. 11 ЦПК України.

Інші доводи скарги про те, що суд не переглянув заочне рішення та про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не впливають на висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання, між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

Крім того, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. Умовами договорів поруки передбачено також право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року № 6-1348цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про стягнення у солідарному порядку з боржника та відповідачів боргу за кредитним договором не звернув уваги на те, що між поручителями укладені окремі договори поруки і між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

Крім того, судові витрати також не підлягають солідарному стягненню.

Відповідно до п. 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення вказаної заборгованості з боржника солідарно окремо з кожним з поручителів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2012 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість станом на 17 травня 2012 року за кредитним договором від 26 грудня 2007 року у розмірі 240 311 грн. 60 коп., яка складається з: 227 104 грн. 7 коп. - заборгованості за кредитом, 4 788 грн. 68 коп. заборгованості за відсотками, 408 грн. 82 коп. заборгованість з пені, 1657 грн. 03 коп. заборгованість зі штрафу, 6353 грн. інфляційної складової за кредитом.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість станом на 17 травня 2012 року за кредитним договором від 26 грудня 2007 року у розмірі 240 311 грн. 60 коп., яка складається з: 227 104 грн. 7 коп. - заборгованості за кредитом, 4 788 грн. 68 коп. заборгованості за відсотками, 408 грн. 82 коп. заборгованість з пені, 1657 грн. 03 коп. заборгованість зі штрафу, 6353 грн. інфляційної складової за кредитом.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість станом на 17 травня 2012 року за кредитним договором від 26 грудня 2007 року у розмірі 240 311 грн. 60 коп., яка складається з: 227 104 грн. 7 коп. - заборгованості за кредитом, 4 788 грн. 68 коп. заборгованості за відсотками, 408 грн. 82 коп. заборгованість з пені, 1657 грн. 03 коп. заборгованість зі штрафу, 6353 грн. інфляційної складової за кредитом.

Загальну суму стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» станом на 17 травня 2012 року за кредитним договором від 26 грудня 2007 року обмежити розміром 240 311 грн. 60 коп.

Стягнути ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з кожного на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» понесені судові витрати по 600 грн. 77 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: